< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Союз Визволення України (СВУ) та його "Вістник"

Поважної уваги заслуговує видавнича і пресова діяльність Союзу Визволення України. Заложений безпосередньо по вибуху війни переважно українськими емігрантами з-під Росії, підніс він гасло української державності. Його органом став "Вістник Союзу Визволення України", який у 1918 р. був перейменований на "Вістник Політики, Літератури й Життя".

Почав виходити у жовтні 1914 р. Виходив двічі—чотири рази на місяць, а з 21.Х. 1915 р. як тижневик. Редакція складалася з В. Дорошенка, О. Бачинського та М. Возняка. В міру того, як розвивалося українське національне життя і події на українських землях, став він своїм змістом щодалі різнороднішим і всебічним. Побіч статей, що випливали з політичного становища Союзу, "Вістник" присвячував увагу всім проявам національно-визвольного руху і життя. Зо всією докладністю обговорювалися тут політичні, культурні та економічні справи українського народу в Австрії. Старанно інформовано про життя на окупованих українських землях (Волинь).

Присвячувано увагу життю українців у російській армії, полонених в Австро-Угорщині й Німеччині та українському життю під Росією. Тут же багатий матеріал про погляди чужинців на українську справу. Врешті, чимало місця займало красне письменство. Давав цей орган різноманітну, всебічну і цікаву лектуру в супроводі багатого ілюстрованого матеріалу. Все це зустрінуто було українським суспільством з признанням і прихильністю, що відбилося і в тодішній пресі. Так, "Діло", звертаючи увагу на цей орган, підкреслювало, що його "змагання заслуговує на якнайбільшу прихильність і діяльне підпертя".

Преса полонених українців у таборах Австро-Угорщини та Німеччини

Та найщиріший відгук викликав СВУ і його "Вістник" серед полонених українців. Під його впливом незабаром почали з'являтися і свої власні таборові органи. Були це "Просвітний Листок", що пізніше перетворився у "Громадську Думку" у Вецлярі, "Розвага" у Фрайштадті, "Розсвіт" в Раштадті, "Вільне Слово" у Зальцвельді тощо.

Що звертає увагу в цих часописах, то це спільна всім їм риса культурності і щирого, теплого тону поруч із зрозумінням завдань, висловлених такими словами: "Наша мета була б в деякій мірі осягне на, коли б наші земляки тут, в полоні, не марнували даремно часу... бо ми ж тепер перед тою хвилею, коли скинемо ярмо темноти, ярмо рабства..."

Однозвучний у всіх цих органів був і зміст, що відбивав, з одного боку, змагання редакції виконати своє завдання національного усвідомлення, а з другого — найглибші думки відірваних від рідного краю, яким жили і долею якого вболівали. Чулися тут туга і сподівання та певність в майбутнє.

Початок цій пресі поклав "Просвітний Листок", який почала в 1915 р. видавати пресова секція СВУ з полонених українців у Вецлярі як неперіодичний орган. Перших чотири числа вийшли писаними на машинці. З числа п'ятого почав виходити друком (типограф), спочатку двічі на місяць, потім тричі і, врешті, як тижневик. 1917 року назву змінено на "Громадську Думку", що виходила шість разів на місяць, а з квітня 1917 р. - двічі на тиждень.

Чимало співробітників містили свої твори під прибраними іменами. Менше — за своїм підписом. Були тут поезії О. Кобця, К. Очерета, Чумака, М. Чалого та інших, а також зразки таких сучасних поетів, як Б. Лепкого, В. Пачовського. Були тут новели, оповідання, спомини, статті на національно-політичні та культурні теми. Тут же добре ведений історичний календар ("Розвага"), огляд громадського і політичного руху ("Просвітний Листок"), вісті з Росії і світу, хроніка таборового життя і т. д. Окреме місце займають тут листи полонених з висловами признання праці СВУ, листи, що знайомлять з умовами життя і праці полонених і т. д. Врешті, кутик смутку — посмертні згадки, без яких майже не бувало числа. І все ж, з кожної сторінки тих чисел, з кожного рядка пробивалася та бадьорість думки і настрої, що формувалися, наприклад, в таких рядках напередодні великого зриву.

"Коли скінчиться війна, — писало "Вільне Слово", — то нас жде друга війна, наша хатня війна, жорстока війна з нашим клятим повсякчасним ворогом — з російським правительством ".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >