< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Концепції державного регулювання в перехідній економіці

На початку ринкових перетворень в суспільних та політичних колах часом принижувалася роль держави в економіці. У подоланні таких помилкових поглядів, дослідженні актуальних проблем державного регулювання перехідної економіки, його ефективних форм та методів провідна роль належить таким вченим-економістам, як: О. Алимов, О. Амоша, О. Бакаєв, В. Бородюк, Б. Буркинський, В. Геєць, В. Голіков, О. Ємельянов, Б. Кеаснюк, Е. Лібанова, Ю. Лисенко, І. Лукінов, І. Манцуров, О. Онищенко, О. Осауленко, М. Чумаченко, А. Чухно та іншим.

На тлі кризи економіки, значного спаду виробництва і зростаючого безробіття важливо було виявити стратегічні цілі соціально-економічного розвитку, визначити механізми їх досягнення та відповідні функції держави. На вирішення цих проблем спрямовано дослідження В. Гей-ця, Б. Кваснюка, Е. Лібанової та інших членів Відділення економіки НАН України, в результаті яких обґрунтовано концептуальні засади державної стратегії економічного розвитку України на довгострокову перспективу, що орієнтована на забезпечення стабільного зростання на основі інноваційно-інвестиційної модернізації економіки, її структурно-технологічного оновлення та інтеграції у світову економіку. Наукове обґрунтування та реалізація даної стратегії вимагали використання ефективних методів прогнозування, програмування та планування, у тому числі на основі сучасних економіко-математичних методів та моделей. Значний внесок у вирішення цих проблем належить колективу вчених Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України під керівництвом академіка В. Гейця. За результатами досліджень було суттєво розвинуто методологію, теорію та методичні підходи до побудови комплексних інтегрованих моделей макроекономічного аналізу та середньо - і довгострокового прогнозування економіки України в умовах нестійкої економічної кон'юнктури та з урахуванням особливостей перехідної економіки.

Проблематика економічного прогнозування займає провідне місце у наукових розробках Є. Бершеди. В них знайшли відображення актуальні аспекти довгострокового прогнозування соціально-економічного та науково-технічного розвитку України; прогнозування розвитку інвестиційного комплексу; використання прогнозів у соціально-економічному управлінні технологіями.

Актуальні проблеми економіко-математичного моделювання процесів соціально-економічного розвитку є пріоритетним напрямом діяльності О. Власюка. Серед його теоретичних здобутків методологія кількісної оцінки характеристик суспільного розвитку та методика визначення порівняльної важливості заходів макроекономічної стабілізації.

Ним розроблені аналітичні моделі визначення пріоритетів національних інтересів України, оцінки рівня суверенітету національної економіки, а також стратегічних напрямків та заходів подолання економічної і соціальної кризи в Україні; міжгалузеві балансові моделі оцінки залежності галузей економіки від імпорту та комплексного аналізу цінової хвилі в економіці України; економетричні моделі для визначення обсягів виробництва у співставних цінах та прогнозування обсягів зовнішньої торгівлі України у товарному та регіональному розрізах.

За результатами наукових досліджень О. Бакаєва розроблено економіко-математичні моделі прогнозування розвитку виробництва, а також обґрунтовано методологічні підходи до розробки системи математичних моделей розвитку економіки України (УКРМАКРО, УКРМАКРО-2, УКРМАКРО-3). Наукові праці В. Бородюка присвячені макроекономічному моделюванню і прогнозуванню розвитку народного господарства. За результатами досліджень розроблено науково-методичне забезпечення цільових комплексних програм.

Оцінка та прогноз темпів і пропорцій розвитку й розміщення продуктивних сил на території України були отримані О. Алимовим. Питанням економіко-математичного моделювання в аграрному виробництві присвячені дослідження О. Онищенка. В них удосконалено методологію багатокритеріальної оптимізації на основі параметричного програмування, а також визначено методологічні засади реструктуризації сільськогосподарських підприємств суспільного сектора в підприємницькі структури, що відповідає умовам ринкових трансформацій. Застосування економіко-математичних методів та інформаційних технологій трансформаційного періоду займає провідне місце в наукових дослідженнях Ю. Лисенка, І. Маниуров започатковував дослідження актуальних проблем інституційного планування в системі державного регулювання економіки.

Ефективне державне регулювання економіки неможливе без надійного зворотного зв'язку, який має забезпечувати система національної статистики. Довгостроковим програмам і актуальним проблемам її розвитку в контексті опанування світових стандартів присвячені наукові праці О. Осауленка.

Оскільки важливою складовою ринкових перетворень розглядалася приватизація державної власності, то ця проблема зайняла важливе місце в дослідженнях українських вчених. Одним з перших концептуальні засади поступової та ефективної приватизації розроблено В. Голіковим, особливості трансформації власності в перехідній економіці України проаналізовано В. Бородюком. Наукові праці Б. Буркинського за цим напрямком присвячено функціонуванню морських портів та особливостям їх приватизації.

Загалом, науковці академічного рівня критично ставилися до "шокової терапії" та позбавлення держави прав розпорядження стратегічними об'єктами суспільного, національного значення.

Поступово погляди на перехідну економіку і роль в ній держави розширились та набули комплексного характеру, що знайшло відображення, зокрема, у концепції інформаційно-інноваційної економіки

A. Чухна, яка містить широкий спектр методів державного регулювання економіки, інтеграції господарського механізму і національної інноваційної системи.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >