< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Поняття

Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т.ін.), незалежно від рівня (буденний рівень міркування чи науковий) реалізується і існує в трьох основних формах: понятті, судженні та умовиводі,

У практиці міркування ці форми взаємозв'язані між собою, тому виділяти серед них простіші і складніші немає сенсу. У підручниках з логіки, як правило, аналіз форм мислення починають із поняття і переходять відповідно до судження і умовиводу. Це зумовлено, з однієї сторони, методичними міркуваннями, а з іншої - тією роллю, яку відіграють поняття і судження в структурі умовиводу.

Але можливий і інший підхід, який полягає в тому, щоб почати аналіз із судження, перейти до умовиводу і закінчити поняттям. Цей підхід передбачає брати за вихідне типологію формально-логічних теорій і в цій типології виділити мову логіки висловлювань як простішу за мову логіки предикатів. В такій послідовності розглядають форми мислення В.3егет, Ю.Івлєв, В.Бочаров, В.Маркін та ін у своїх підручниках з логіки.

І все ж таки починати розгляд форм мислення з поняття має певний сенс. По-перше, з точки зору методики (і це мабуть головне), оскільки ми розбиваємо процес міркування на досить виразні складові частини. А, по-друге, з точки зору генезису форм мислення, теоретичного осмислення їх становлення. Тобто, стає можливим показати, за допомогою яких засобів логіки вилучають форми мислення з природної мови, у якій вони знаходять своє втілення і, в якій вони функціонують.

Визначення поняття

П о н я т т я як форма мислення є такий спосіб відображення дійсності, коли предмет розкривається через сукупність його суттєвих ознак. Тому мати поняття про предмет, означає знати, які ознаки йому притаманні, в яких зв'язках і відношеннях він знаходиться з іншими предметами і чим він від них відрізняється.

У підручниках та монографічній літературі наводиться декілька найбільш вживаних визначень поняття як форми мислення:

"Поняття - думка, яка фіксує ознаки відображуваних в ній предметів і явищ, що дозволяють відрізняти ці предмети і явища від суміжних з ними" (Д.Горський).

"Поняття - це мислене відображення класу індивідів або класу класів на основі загальних ознак" (В.Зегет).

"Поняття - це форма мислення, в якій узагальнюються і виділяються предмети і явища того або іншого класу за більш або менш суттєвими ознаками" (підручник "Логіка". Вид. БДУ. Мінськ, 1974).

"Поняття - це думка, в якій узагальнені і виділені предмети за сукупністю ознак, яка спільна для даних предметів і яка відрізняє їх від інших предметів" (Ю.Івлєв).

"Поняття як форма (вид) думки, або як мислене утворення, є результат узагальнення предметів деякого класу і мисленнєвого виділення самого цього класу за певною сукупністю загальних для предметів цього класу - і за сукупністю відмінних для них - ознак" (Є.Войшвілло).

Перегляд цих визначень показує, що найефективнішим є визначення, яке дає Є.Войшвілло. Визначення, яке наводять автори підручника з логіки Білоруського університету та Ю.Івлєв, по суті, є похідним від нього. Лаконізуючи його, отримаємо варіант визначення, яким буде зручно користуватися:

"П о н я т т я - це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та специфічними для них ознаками".

Нарешті, враховуючи всі переваги наведених вище визначень, наведемо визначення поняття, яким будемо користуватись в подальшому:

"П о н я т т я - це така форма мислення, яка відображає предмети і явища у вигляді сукупності їх суттєвих ознак".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >