< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ УПРАВЛІННЯ

  • 6.1. Сутність функції організації та її місце в системі управління. Поняття організаційної діяльності.
  • 6.2. Організаційна структура як результат організаційної діяльності. Ступінь складності, ступінь формалізації та ступінь централізації.
  • 6.3. Делегування повноважень. Елементи процесу делегування. Лінійні, штабні та функціональні типи повноважень.
  • 6.4. Типи організаційних структур управління виробництвом, їх особливості.
  • 6.5. Принципи формування організаційних структур управління виробництвом.

Структура, делегування, департаменталізація, централізовані організації, повноваження, влада, відповідальність, скалярний ланцюг, адміністративний апарат, штабні повно важення, посада, бюрократичні структури, адаптивні організаційні структури, норма керованості.

Після вивчення цієї теми ви матимете уявлення про:

  • — сутність і зміст функції організації;
  • — основні положення класичної теорії організації, поведінкового та ситуаційного підходів у теорії організації;
  • — головні складові процесу організаційної діяльності;
  • — базові типи організаційних структур управління, їх сутність, переваги та недоліки, умови застосування кожної з них;
  • — природу організаційних змін, основні фактори, що перешкоджають їх здійсненню.

Сутність функції організації та її місце в системі управління. Поняття організаційної діяльності

Поняття "організація" вважається одним із найважливіших, він використовується в таких значеннях:

  • — система, зокрема система управління, що розглядається як єдиний організм;
  • — стадія процесу управління, призначена для створення нової або реорганізації чи ліквідації діючої системи;
  • — суб'єкт господарювання.

У широкому розумінні поняття "організація" — це певний порядок, а підвищення рівня організованості — впорядкування. Досягнутий порядок вважають повним, якщо в ньому практично відобразилися чотири аспекти впорядкованості, які випливають у зв'язку з тим, що визначено:

  • 1) межі системи, тобто встановлено, скільки та які системо утворюючі одиниці вона охоплює;
  • 2) змінні, що характеризують одиниці, котрі утворюють систему;
  • 3) допустимі співвідношення між можливими кількісними значеннями змінних шляхом накладання обмежень па кожну з них;
  • 4) спосіб дії кожної одиниці їх взаємодії.

Сучасні великі фірми — національні та багатонаціональні компанії, які вкладають капітали в різні галузі й мають підприємства в багатьох країнах світу. Великі фірми мають десятки наукових лабораторій, складну систему матеріально-технологічного постачання та збуту, що охоплює багато агентів, підприємства технічного обслуговування тощо. Для ефективного функціонування таких фірм потрібні, насамперед, досконалі внутрішні зв'язки. Об'єднання різних частин фірми в єдине ціле забезпечується за допомогою організаційної функції менеджменту.

У менеджменті в системному підході організація розглядається як множина взаємопов'язаних і певним чином упорядкованих компонентів, що забезпечує цілісність організації та її відносини із зовнішнім середовищем.

Поняття "організація" охоплює такі взаємопов'язані елементи:

  • — мета та завдання;
  • — групування завдань для визначення видів робіт;
  • — групування видів робіт у відповідних підрозділах згідно з метою організації;
  • — делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів в ієрархії управління;
  • — створення організаційного клімату, що спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації;
  • — проектування системи комунікацій, яка може забезпечити прийняття ефективних рішень, їх контролю та координації;
  • — побудова єдиної організаційної системи, що забезпечує внутрішнє узгодження всіх складових організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.

Склад організаційних функцій передбачає три основні рівні розвитку, кожен з яких, у свою чергу, також складається з трьох етапів.

Організація як функція менеджменту — це процес створення структури підприємства, що дає змогу людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мсти. Отже, попередньою умовою для створення структури підприємства є формування стратегії, а основна мета організаційної функції в менеджменті полягає в забезпеченні переходу від стратегії до структури.

Організаційну функцію часто розглядають як процес розподілу обов'язків і координацію зусиль персоналу з метою забезпечення максимальної продуктивності в досягненні попередньо визначеної мети діяльності.

Розрізняють декілька аспектів організаційної діяльності:

  • — взаємовідношення повноважень, що об'єднують керівництво вищої ланки з нижчими рівнями працівників і забезпечують можливість розподілу та координації завдань;
  • — створення системи управління, тобто створення об'єктів управління (керованих систем), суб'єктів управління (керуючих систем) і встановлення зв'язків між ними;
  • — удосконалення системи управління.

Практичним результатом виконання організаційної функції вважається:

  • 1) затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв'язків між підрозділами;
  • 2) регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, встановлення прав та обов'язків органів управління й посадових осіб;
  • 3) затвердження положень, інструкцій;
  • 4) підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у керуючій та керованій системах.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >