< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Специфічні риси міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля - це особлива сфера міжнародних економічних відносин. Вона має ряд специфічних рис, котрі відрізняють міжнародну торгівлю від внутрішньої. Ці специфічні риси виділяють міжнародну торгівлю в предмет спеціального дослідження, потребують модифікації звичайних інструментів економічного аналізу. До специфічних рис міжнародної торгівлі звичайно відносять:

  • o наявність різних валют;
  • o державне втручання і контроль;
  • o відмінності в здатності до переміщення факторів виробництва між країнами і всередині країни;
  • o багаторівневу структуру сучасної світової торгівлі;
  • o глобальний характер конкурентної боротьби і множинність цін;
  • o наявність двох взаємопов'язаних видів торговельних операцій: експорт та імпорт.

Наявність різних валют. Головна відмінність міжнародної торгівлі від внутрішньої полягає в тому, що в міжнародній торгівлі задіяні різні валюти. Кожна країна використовує різні валюти. У зв'язку з цим французька фірма, яка займається збутом автомашин "Форд" і "Тойота" у Франції, повинна купувати американські долари та японські єни для того, щоб розраховуватися з американськими та японськими виробниками. Але мова йде не лише про існування окремих національних валют, а й про можливу зміну їхнього цінового співвідношення. Ці зміни ускладнюють валютний обмін.

Державне втручання і контроль. У кожній країні є не лише своя власна валюта, а й свій власний уряд, який активно втручається і піддає жорсткому контролю відносини міжнародної торгівлі і пов'язані з торговельними операціями валютно-фінансові відносини. Це втручання і контроль помітно відрізняються від ступеня та характеру тих, що застосовуються по відношенню до внутрішньої торгівлі. Уряд кожної суверенної країни своєю торговельною та фінансово-бюджетною політикою породжує свою власну систему мита та обмежень на імпорт, експортних субсидій, своє власне податкове законодавство тощо. Таке втручання і контроль протизаконні всередині країни. Яскравим свідченням цього є Конституція США, котра активно виступає проти локальних торговельних бар'єрів, забороняє існуючу диференціацію податкового законодавства між штатами.

Відмінності в переміщенні факторів виробництва. Розглядаючи особливості міжнародної торгівлі, економісти вказували на те, що фактори виробництва переміщуються всередині країни, але не між країнами. їхня мобільність породжує тенденцію до вирівнювання доходів на різні фактори виробництва всередині країни, але не між країнами. Звідси випливав висновок: якщо фактори виробництва не можуть вільно переміщуватись між країнами, то рух товарів і послуг ефективно заповнює цю прогалину.

Однак деякі економісти роблять доповнення, а саме: допуск деякої здатності факторів виробництва до переміщення між країнами, однак вона істотно нижча, ніж усередині країни. Мовні та культурні бар'єри, іміграційні закони ставлять жорсткі перешкоди на шляху переміщення робочої сили. Капітал також переміщується всередині країни більш вільно, ніж між країнами, що зумовлено наявністю інституційних бар'єрів, відмінностями в податкових законодавствах, в інших заходах державного регулювання економіки та бізнесу. Припущення про нижчу здатність факторів виробництва до переміщення між країнами дозволяє зробити такий висновок: міжнародна торгівля заповнює прогалину, породжену відмінностями в ступені мобільності ресурсів усередині країни і між країнами, виступає замінниками міжнародної мобільності ресурсів.

Багаторівнева структура світової торгівлі. За визначенням, міжнародна торгівля є обміном товарів та послуг між країнами (фірмами різних країн), пов'язаний з проходженням товарів через національні митні кордони окремих держав. Але нині товарний обмін між країнами створює лише один з рівнів світової торгівлі. У зв'язку з регіональною економічною інтеграцією поряд з історично розвинутими торговельними зв'язками між країнами, виникли такі види торгівлі як внутрішньорегіональна та міжрегіональна, коли внутрішні митні кордони між країнами, що входять до регіональних торговельних союзів, перетворилися в загальний кордон регіону.

Виникнення і швидке зростання числа транснаціональних корпорацій (ТНК) ознаменували появу ще одного рівня міжнародної торгівлі: внутрішньофірмової, тобто торгівлі між підрозділами, дочірніми підприємствами (однієї і тієї ж ТНК). Це, по суті, якісно новий сектор світової торгівлі: наднаціональний товарообіг. Його частка у світовій торгівлі постійно зростає. На сьогодні транснаціональні корпорації контролюють 40% промислового виробництва і половину зовнішньої світової торгівлі.

Для забезпечення всього спектра торговельних відносин дедалі частіше застосовується термін "світова торгівля", а терміном "міжнародна торгівля" означають не лише торгівлю між країнами, а й усі існуючі типи торговельних потоків.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >