< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порядок і строки апеляційного оскарження

Статтею 395 КПК України визначено два порядки апеляційного оскарження - апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а на всі інші судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення.

Законом передбачено такі строки подання апеляційних скарг (ч. 2 ст. 395 КПК України):

  • - на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;
  • - на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення;
  • - на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. Вирахування строку подання апеляційної скарги здійснюється за загальними правилами (ст. 115 КПК України).

Якщо суд обмежився складанням і оголошенням лише резолютивної частини ухвали, зі складанням повного тексту в подальшому (ч. 2 ст. 376 КПК України), днем оголошення ухвали вважається день оголошення її резолютивної частини. При цьому несвоєчасне складання повного тексту ухвали повинно розглядатися як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.

У деяких випадках обчислення строку апеляційного оскарження відбувається не з моменту проголошення вироку або оголошення ухвали, а з моменту вручення (отримання) копії судового рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує згідно зі ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для спрощеного провадження щодо кримінальних проступків (ст. 382 КПК України), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється також з дня отримання нею копії судового рішення. При цьому копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні надсилається учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення (ч. 4 ст. 382 КПК України).

Апеляційна скарга повертається, якщо вона подана з порушенням встановленого строку, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України).

Таким чином, питання про поновлення строку апеляційного оскарження вирішується судом апеляційної інстанції.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 6 ст. 399 КПК України).

Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов'язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Форма та зміст апеляційної скарги

Апеляційна скарга прокурора повинна бути лаконічною, чіткою, структурно побудована так, щоб її висновки випливали із наведеної аргументації.

Послідовність і структурованість викладення матеріалів, логіка в обґрунтуванні та висновках, посилання на норми кримінального та кримінального процесуального законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на відповідні рішення Конституційного Суду України, роз'яснення Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, практику Європейського суду з прав людини роблять апеляційну скаргу прокурора переконливою, мотивованою, доказовою.

Форма та зміст апеляційної скарги регламентовані ст. 396 КПК України. У ній обов'язково зазначається повна назва апеляційного суду (повна офіційна назва апеляційного суду передбачена Указом Президента України від 20 травня 2011 року № 591/2011 "Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів"), до якого ця скарга подається.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна вказати своє прізвище, ім'я та по батькові (найменування, якщо скаржником є юридична особа), місце проживання (перебування). Номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти зазначають за умови їх наявності. Прокурору також необхідно вказати свою посаду.

В апеляційній скарзі необхідно зазначити, яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дату його ухвалення, особу, щодо якої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засудження, виправдання, закриття справи, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо). Викладається короткий зміст рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, наводяться витяги з мотивувальної частини, з якими не погоджується скаржник.

В апеляційній скарзі обов'язково зазначаються вимоги та їх обґрунтування з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції має право ухвалити за результатами розгляду (ст. 407 КПК України), вказівка на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, і доводи на підтвердження такої позиції.

За необхідності викладається клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів. Може йтися як про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями, чи про дослідження нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, за умови, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

До апеляційної скарги повинні бути долучені матеріали, на які посилається апелянт, але яких немає у матеріалах провадження. У скарзі наводиться перелік усіх доданих матеріалів.

Якщо особа не бажає брати участь у судовому засіданні, вона це зазначає в апеляційній скарзі. Таким чином, із буквального тлумачення ч. 3 ст. 396 КПК України вбачається, якщо прокурор не зазначив про те, що він не бажає брати участь в апеляційному провадженні, то розгляд відбувається за його участю. Разом з тим на практиці може виникнути ситуація, коли судді почнуть по-іншому трактувати зазначену норму. У зв'язку з цим в апеляційній скарзі необхідно обов'язково зазначати про участь прокурора в апеляційному розгляді, вказуючи, що в апеляційному розгляді братиме участь прокурор, який подав апеляцію, або прокурор галузевого відділу прокуратури області.

Якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження (ст. 406 КПК України).

Якщо в апеляційній скарзі вказуються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, що не подавалися до суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього. Такими причинами можуть бути ігнорування судом першої інстанції клопотань учасників про дослідження окремих доказів або відсутність на момент розгляду справи у суді першої інстанції відомостей про існування певних доказів.

Апеляційна скарга обов'язково повинна бути підписана особою, від імені якої вона подана.

До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.

Обов'язок щодо надання копій апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів не поширюється на обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту або тримання під вартою.

Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не дотрималась однієї або кількох вимог щодо форми та змісту вказаного документа, то суддя-доповідач приймає рішення про залишення скарги без руху, про що виносить відповідну ухвалу. У зазначеній ухвалі суддя-доповідач зобов'язаний вказати, які саме недоліки допущено апелянтом, та встановити строк на їх усунення. Строк на усунення недоліків визначається суддею на власний розсуд залежно від індивідуальних особливостей справи (складності, обсягу тощо), але у будь-якому разі він не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляцію.

При цьому копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо протягом наданого строку особа не усуне зазначені недоліки, то суддя-доповідач приймає рішення про повернення апеляційної скарги.

Суддя-доповідач також може прийняти рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у випадках:

  • - якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
  • - якщо апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
  • - якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не встановить підстав для його поновлення.

Якщо апеляційна скарга подана з порушенням строків для апеляційного оскарження, суддя-доповідач не має права з власної ініціативи вирішувати питання про поновлення такого строку. Це питання повинно розглядатись лише тоді, коли воно порушене особою, яка подає апеляційну скаргу з пропуском строку.

Рішення про відмову у відкритті провадження може бути прийняте лише у двох випадках:

  • - якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку;
  • - якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим.

Важливо: ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження перешкоджає подальшому провадженню у кримінальній справі, а отже - може бути оскаржена в касаційному порядку.

Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції у межах строку на апеляційне оскарження. Це законодавче положення стосується лише апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, оскільки такі скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду, а отже, рішення про залишення апеляційної скарги без руху або її повернення може бути прийняте в межах строків на апеляційне оскарження. Апеляційні скарги на всі інші рішення подаються до суду першої інстанції і надсилаються ним до апеляційного суду через три дні після закінчення строку на апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 397 КПК України).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >