МІСЦЕ МАЛОГО БІЗНЕСУ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ
Соціально-економічна роль сектору малого підприємництва в економіці країни: концептуальні засади та існуючий стан
Малий бізнес (МБ) є багатогранним соціально-економічним явищем. Кожен з тих, хто бере в ньому участь, має можливість знайти свою нішу у цьому секторі економіки, а зовнішні учасники - отримати позитивні результати: держава - збільшення ВВП, зростання кількості робочих місць у реальній економіці та зменшення соціальної напруги; місцева влада - податки та зайнятість; економічні партнери - гнучких та динамічних співучасників з низькими накладними витратами.
У розвинутих країнах мале підприємництво є інструментом участі мільйонів людей як в економічному житті країни, так і в міжнародному розподілі праці, а також засобом існування та стимулом до самовдосконалення, найдемократичнішим суспільним інститутом.
Особливо це відчутно на місцевому рівні, адже МБ є "бізнесом місцевого значення". Його внесок у місцеву економіку та, найголовніше, у створення робочих місць має вагоме значення. Розвиток малого підприємництва в країні є свідченням демократичних засад її устрою, інвестиційної привабливості, сенсу підтримувати з нею тісні економічні стосунки. У більшості країн світу мале підприємництво є не лише об'єктом державної політики, а й розглядається як один із чинників національної безпеки.
Роль сектору малого підприємництва (СМП) значно зростає при переході до ринкової моделі управління економікою. Оскільки в останній для малого підприємництва апріорі закладено роль одного з ідеологічних чинників стратегічного розвитку країни, водночас визначаючи, яку саме модель устрою обрано цим суспільством.
Розвиток підприємництва є невід'ємною умовою економічного зростання, яке передбачає:
- - формування здорового конкурентного середовища;
- - підвищення рівня маневреності економіки (для більшості малих підприємств внутрішньо притаманна здатність швидкого та ефективного пристосування до економічної кон'юнктури);
- - забезпечення стабільності економіки (економічні ризики розподіляються між більшою кількістю підприємств, зменшується рівень залежності від обмеженої кількості суб'єктів ринку);
- - розвиток інноваційного потенціалу економіки (більшості господарських суб'єктів внутрішньо притаманне прискорене впровадження інноваційних ідей у бізнес та їх розповсюдження в економічному просторі);
- - вирівнення економічного розвитку окремих територій країни, так як розміщення більшої частини учасників ринку має тенденцію до децентралізації;
- - забезпечення більш ефективного використання господарських ресурсів та зростання спеціалізації виробництва;
- - скорочення термінів виробництва продукції, сумарних витрат на виробництво та насичення споживчого ринку необхідними товарами і послугами;
- - забезпечення переливу інвестицій у сфери найбільш ефективного використання ресурсів;
- - сприяння розосередженості виробництва, оперативне виконання замовлень підприємств середнього та великого бізнесу.
Проте, попри економічні функції, у політиці розвинутих країн важливе місце посідає соціальна компонента СМП як інструменту у вирішенні соціальних проблем. За збільшення кількості суб'єктів малого підприємництва зменшується соціальне навантаження на бюджет, а ключовими індикаторами стану розвитку цього сектору економіки стає кількість малих підприємств (у тому числі фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) та кількість робочих місць; частка малих підприємству ВВП чи ВРП стає похідним параметром (і не є основною метою розвитку цього сектору економіки).
Соціальний складник значення СМП в економіці країни полягає у:
- - демократизації суспільства, забезпеченні зайнятості, участі у насиченні ринку якісними товарами і послугами, забезпеченні соціальної відповідальності бізнесу;
- - впливі на повсякденне життя громадян завдяки орієнтуванню на задоволення споживчого попиту населення, враховуючи його інтереси (визначає визначений рівень якості життя);
- - формуванні внутрішнього та зовнішнього середовища підприємницької діяльності, розширенні соціальних взаємостосунків у суспільстві;
- - виконанні функцій внутрішнього (стосовно забезпечення своїх економічних інтересів) та зовнішнього (розв'язування задач) суспільного розвитку, що становить предмет зацікавленості у підприємств СМП органів місцевого самоврядування як економічного, організаційного та соціального партнера;
- - активній участі у створенні матеріальних та духовних цінностей, передумов і умов суспільного розвитку;
- - формуванні мотивації органів місцевого самоврядування до виконання соціальних функцій в інтересах населення та забезпеченні соціального контролю за її результатами і ефективністю. На рис. 2.1 схематично узагальнено соціально-економічну роль малих підприємств в економіці країни.
Рис. 2.1. Соціально-економічна роль малих підприємств в економіці країни
Водночас варто пам'ятати, що органи державного управління, окрім вигод від розвитку СМП, у ринковій економіці господарювання отримують і певні ускладнення, зумовлені зниженням рівня контролю в економічній сфері (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Вигоди і недоліки для органів державного управління унаслідок розвитку сектору малого підприємництва
Вигоди |
Недоліки |
Створення нових робочих місць без значного бюджетного фінансування |
Економічна самостійність суб'єктів, яка зменшує залежність від держави |
Зменшення соціально! напруги у суспільстві |
Поява самоповаги у суб'єктів (базується на їх незалежності) |
Поглинання надлишків робочої сили на ринку праці |
Посилення принципів громадянського суспільства |
Збільшення бюджетних надходжень (усіх рівнів) |
Вимоги прозорості влади |
Розвиток економіки, який до певної міри є похідним від соціального значення малого підприємництва |
Вимоги посилення відповідальності влади |
Проте підприємства СМП не завжди повноцінно виконують свою соціально-економічну роль, зокрема в умовах переходу до ринкової системи господарювання, коли цей сектор ще не знайшов свого місця в економіці країни. Для характеристики рівня забезпечення соціально-економічної функції необхідно проаналізувати кожну з наведених на рис. 2.1 компонент соціальної та економічної ролі малих підприємств в економіці. Здійснимо такий аналіз на прикладі реального стану розвитку СМП в економіці України (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Соціально-економічна характеристика розвитку та роль малих підприємств в економіці України (станом на 2009 р.)
Концептуальна засада |
Значення кількісних/якісних показників (параметрів) - індикаторів |
Аналітичний висновок про роль СМП и економіці |
|
|||
1 |
2 |
3 |
|
|||
Економічний аспект |
|
|||||
Збільшення ВПП; поліпшення конкурентного середовища |
Обсяг реалізованої продукції (послуг) СМП зменшується (темпи зростання за останній рік - 93,7 %); частка у ВВП залишається невисокою (близько 4,0 %) та має тенденцію до скорочення; знижено темпи приросту кількості малих підприємств (лише 4,2 %); частка малих підприємств у загальній кількості підприємств (27,1 % від ЄДРПОУ) не дозволяє сформувати критичну масу суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) для забезпечення здорового конкурентного середовища |
1 Тенденція негативна, проте значення характеристик середнє; необхідно забезпечити збільшення обсягів реалізації продукції (послуг) малими підприємствами, вихід частини підприємств з "тіньового" сектору ринку |
|
|||
Створення нових робочих місць та зниження рівня безробіття |
Кількість найманих працівників скорочується (за останній рік - на 2,2 %); у середньому на одному підприємстві працює лише 6 осіб; частка зайнятих на малих підприємствах становить 19,0 % від загальної чисельності зайнятих в Україні |
Тенденція негативна; значення показника незадовільне; треба активізувати процеси збільшення кількості зайнятих на одному малому підприємстві |
|
|||
Збільшення обсягів податкових |
Обсяги загальних податкових надходжень зростають; загальний фінансовий результат (база оподаткування) у 2001-2009 рр. був від'ємний |
Тенденція позитивна, проте значення показника нижче середнього; необхідно |
|
|||
надходжень до бюджетів усіх рівнів |
сприяти покращенню ефективності фінансово-господарської діяльності малих підприємств |
|||||
Зміцнення конкурентоспроможності країни та її інвестиційної привабливості на зовнішніх ринках |
Вітчизняні підприємства СМП демонструють низьку активність щодо здійснення експортної діяльності (частка таких суб'єктів становить близько 6,0 %); відбувається значне скорочення частки малих промислових підприємств-експортерів; значна частина малих підприємств е збитковими (понад 35,0 %); скорочується кількість та частка діючих підприємств |
Тенденція негативна; значення показника незадовільне; необхідно реалізувати організаційно-економічні заходи щодо посилення конкурентоспроможності вітчизняних малих підприємств |
||||
Обґрунтування напрямів формування стратегічного розвитку країни |
СМП не виконує належної ролі у формуванні стратегії розвитку країни; відсутнє усвідомлення органами державного управління всіх рівнів взаємообумовленості розвитку малого підприємництва та соціально-економічного розвитку країни; програмні документи з розвитку малих підприємств не узгоджені зі стратегічними планами розвитку країни, регіонів тощо |
Тенденція негативна; значення показника нижче середнього; потрібно забезпечити чітке кількісне та якісне узгодження бюджетів усіх рівнів та обсягів фінансових ресурсів на підтримку МВ, розвиток малих підприємств необхідно передбачити у стратегічній меті планів розвитку країни (регіонів) |
||||
Забезпечення інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки |
Валові капітальні інвестиції у СМП зростають; частка СМП за цим показником - 10,9 %; лише кожне п'яте мале підприємство здійснює інвестиції, а кожне десяте - впроваджує інновації |
Тенденція позитивна, проте рівень показника недостатній (нижче середнього); потрібно створити сприятливі умови для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств СМП |
||||
Вирівнювання диспропорцій економічного розвитку територій та регіонів країни |
Спостерігається нерівномірний розвиток СМП за регіонами (та ще більші диференціації за рівнем соціально-економічного розвитку регіонів); кількість малих підприємств на 10тис. населення у м. Києві перевищує цей показник у Тернопільській області у понад 5 разів; малі підприємства сконцентровані в обласних центрах та великих містах |
Значення показника незадовільне; необхідно розробити та реалізувати на всіх рівнях державного управління стратегію розвитку МБ у малих містах |
||||
Забезпечення вищої ефективності використання господарських ресурсів |
Операційні витрати на одиницю продукції (послуг) становлять 1 грн/грн, що засвідчує збитковість фінансово-господарської діяльності; рівень операційних витрат зростає |
Тенденція негативна; значення показника незадовільне; потрібно вдосконалювати податкову політику та підвищувати якість управління підприємствами СМП |
||||
Соціальний аспект |
||||||
Посилення принципів |
Функціонують асоціації підтримки підприємництва, які належать до дорадчих рад при голо- |
Значення показника серед необхідно забезпечити |
||||
громадянського суспільства та прозорості владних рішень |
вах місцевих органів державної влади, проте їх права та функції не прописані у нормативно-правових актах |
вищий рівень участі громадських/асоціативних підприємницьких організацій у процесах моніторингу рішень адміністративних органів влади |
|
|||
Посилення соціальної відповідальності бізнесу, розвитку споживчого ринку |
Низький рівень якості продукції та послуг на вітчизняному споживчому ринку; підприємства не забезпечують соціального захисту громадян, підвищують ціни на товари та послуги, пропонують на ринку продукцію тіньового, контрабандного та контрафактного походження |
Значення показника незадовільне; потрібно активізувати роботу громадських та асоціативних підприємницьких організацій з підвищення рівня соціальної відповідальності малих підприємств |
|
|||
Економічне, організаційне та соціальне партнерство з органами місцевого самоврядування |
Місцеві органи самоуправління не лише не використовують підприємства СМП як партнера, а й часто порушують принцип залучення підприємств саме цього сектору до виконання робіт на державне (комунальне) замовлення |
Значення показника нижче середнього; регіональним та місцевим органам державного управління необхідно активізувати роботу з формування відносин з підприємствами малого бізнесу на паритетних засадах |
|
|||
Мотивування органів місцевого самоврядування до виконання соціальних функцій |
Не забезпечується, позаяк підприємства СМП не сформували критичної маси за своєю кількістю та часткою зайнятих |
Значення показника нижче середнього; потрібно активізувати роботу у напрямі посилення ролі профспілкових організацій та об'єднань роботодавців |
|
|||
Викладені вище негативні тенденції засвідчують недостатній вплив СМП на забезпечення соціально-економічного розвитку в Україні. Відповідно, треба вивчати, яких концептуальних завдань і принципів мають дотримуватися малі підприємства для забезпечення свого розвитку і якими є фактори формування, розвитку і посилення ролі цього сектору в економіці.