ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА ЯК ОБ'ЄКТ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Поняття та економічні риси господарських товариств

Корпоративне управління передбачає управління підприємствами, які виступають переважно в організаційно-економічній формі господарських товариств, побудову їх оптимальної організаційної структури, забезпечення умов для найбільш ефективного функціонування. В свою чергу, необхідно зауважити, що господарські товариства можуть бути як корпоративного так і некорпоративного типу. Звичайно, що основна наша увага буде зосереджена на перших, до яких відносяться акціонерні товариства та товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю.

Відповідно до законодавства України господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Господарські товариства є юридичними особами, мають відокремлене майно, можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді від свого імені.

Створення господарських товариств, з одного боку, дає можливість консолідації капіталів з метою вирішення проблем, які не під силу окремим підприємцям. З другого боку є важливим чинником зменшення економічних ризиків для їх учасників.

Господарські товариства є найбільш поширененою в майновому обороті формою колективної підприємницької діяльності. Ця форма універсальна, у рамках якої може здійснюватися будь-яка підприємницька діяльність, яка не суперечить законодавству України. Вони являються комерційними організаціями, основними їх завданнями є отримання прибутку і розподіл його між учасниками.

Проте, відносно корпоративних прав в господарських товариствах діють певні обмеження. Так, для фізичних осіб (громадян) вони обмежуються їх легальними доходами і необхідністю при купівлі значних пакетів акцій виправдати джерела оплати. Крім того, придбання підприємством акцій чи активів інших господарських товариств має здійснюватися з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. Є певні обмеження управління господарськими товариствами, які випливають з поняття "пов'язані (афілійовані) особи", що передбачає антимонопольне ускладнення набуття корпоративних прав, обмеження за цінами, договірними зобов'язаннями.

Законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону Про господарські товариства, Закону Про акціонерні товариства та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Основними економічними рисами господарських товариств корпоративного типу є наступні:

• 1. Об'єднання капіталів та обмеження економічного ризику для окремих учасників. Це означає, що в акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю обмеження економічних ризиків пов'язане з тим, що учасники відповідають за зобов'язаннями товариства лише своїми корпоративними правами. Товариство не може вимагати від них ніяких додаткових внесків, кредитори товариства не можуть мати до них жодних претензій.
• 2. Поєднання різних економічних можливостей - капіталів і вмінь, знань, ідей. Полягає в тому, що в товаристві можуть збиратись учасники з різними можливостями: власники капіталу, який потребує ефективного вкладення, носії ідей, особи наділені організаторськими здібностями та вміння використати капітал з максимальною вигодою для всіх сторін тощо. Таке поєднання в кожному окремому випадку має індивідуальний характер щодо підбору учасників, вибору мети господарського товариства, розподілу паїв об'єднаного капіталу.
• 3. Розмежування капіталу та економічної діяльності. Пояснюється тим, що оскільки частина учасників господарського товариства може бути не задіяною у виконанні управлінських функцій, а лише отримувати прибутки від вкладеного капіталу.
• 4. Жорстке відокремлення власності господарського товариства і власності його учасників (особливо це чітко виявляється в акціонерних товариствах). Тобто, те що є у власності товариства не належить його учасникам і навпаки.
• 5. Обмеження можливостей вилучення капіталів (паїв, часток) з товариства. Зумовлено складністю вилучення капіталу з товариства його учасником, оскільки, акціонери мають у власності не акціонерне товариство чи його якусь окрему частину, а лише акції. Реалізація права власності на частку в капіталі корпоративного господарського товариства настає для учасника лише за умови його виходу з господарського товариства або в разі його ліквідації.

Господарські товариства повинні обов'язково мати свою назву, а також зазначення виду товариства, для повних та командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства. Під ним воно заноситься до державного реєстру і функціонує. Найменування товариства не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, відомств і громадських організацій.