< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Географічне розташування, національний склад населення та історичне минуле Республіки Молдова

Молдова - країна, розташована у Південно-Східній Європі. На півночі, півдні і сході межує з Україною, на заході - з Румунією. Молдова, більша частина якої розташована між річками Дністер і Прут, має родючі ґрунти, придатні для сільського господарства і виноградарства. У Молдові, де проживають здебільшого православні народи, між мешканцями обох берегів Дністра немає ні етнічних, ні релігійних протиріч. У складі населення країни, що становить понад 4,5 млн осіб, переважають молдовани (65 %), а найчисельнішими національними меншинами є українська (14 %), російська (13 %) і гагаузька (3,5 %).

Сучасна Молдова охоплює більшу частину території, що має історичну назву Бессарабія, та землі на лівому березі Дністра, на яких у 1924 р. було утворено Автономну Молдавську Соціалістичну Радянську Республіку (АМСРР) у складі УРСР. Загалом територія сучасної Молдови становить менше половини її історичної території. Упродовж багатьох століть Молдова потерпала він численних війн, головною причиною яких було її важливе розташування - на історичному шляху між Європою та Азією. Римляни, гуни, татари, турки, угорці, німці та ін. народи проходили через цю землю, як через "ворота" між Карпатами і Чорним морем.

Починаючи з X ст., землі історичної Молдови перебували під впливом Київської Русі, на межі XII-XIII ст. входили до складу Галицько-Волинського князівства, після столітнього панування татар (середина XIII - перша половина XIV ст.) молдовські землі захопили угорці, але в 1359 р. в результаті повстання на чолі з Богданом було створено самостійне Молдавське князівство, що об'єднувало східну частину сучасної Румунії - Мунтенію та історико-географічні землі - Бессарабію і Буковину. Державу очолював господар, що правив за допомогою ради феодалів (бояр). На думку дослідників, тоді ж, у XIV ст., сформувалась молдавська народність, оскільки перша згадка про молдаван, як етнічну групу, датується 1391 р. Найбільшого розквіту середньовічне Молдавське князівство досягло за правління Стефана III (1457-1504).

Від початку XVI ст. Молдавське князівство опинилося під протекторатом Туреччини. У 1711 р. під час Прутського походу московського царя Петра І проти Туреччини Молдова попросила Росію взяти її під свій протекторат, однак невдалий похід Петра І не дав змоги здійснити цей задум. У результаті - Оттоманська Порта посилила свій протекторат над Молдовою.

У 1774 р. унаслідок Кючук-Кайнарджійського мирного договору між Росією і Туреччиною Росія отримала право виступати на захист населення Молдавії і Валахії. За Ясським мирним договором Росії і Туреччини 1791 р. кордони Росії впритул наблизились до території Молдови. У 1812 p., згідно з Бухарестським мирним договором між Росією й Туреччиною, Бессарабію було включено до складу Росії.

Після падіння монархії в Росії в лютому 1917 р. національний рух у Молдові очолила Молдавська національна партія. На скликаному за її ініціативою Військово-молдавському з'їзді у жовтні 1917 р. було утворено Сфатул церій (Крайову раду), що увійшла в тісні контакти з лідерами Української Центральної Ради, Румчеро-ду та командуванням Румунського фронту (а через нього - з державами Антанти). 2 грудня 1917 р. Сфатул церій оголосила Бессарабію Молдавською Народною Республікою (МНР) та утворила виконавчий орган - Раду Генеральних Директорів.

Від самого початку свого існування територія МНР стала об'єктом військового протиборства Фронтвідділу Румчероду, підтриманого радянсько-більшовицькою Росією, та румунських військ. Скориставшись німецько-австрійською окупацією України, Північної Бессарабії та лівобережної Молдови, Сфатул церій, за сприяння країн Антанти, 9 квітня 1918 р. ухвалила рішення про "умовне", а в грудні 1918 р. - про "безумовне" приєднання Бессарабії разом з Північною Буковиною (населеною здебільшого українцями) і Трансильванією (де переважали угорці) до складу Румунії. Лівобережна Молдова в кінці 1918 - 1919 pp. почергово перебувала під управлінням Української Директорії, військ Антанти, денікінців, Червоної Армії. У лютому 1920 р . тут остаточно встановилася радянська влада. Спочатку ця територія входила до складу Одеської і Подільської губерній, а 12 жовтня 1924 р. на ній було утворено АМСРР у складі Української PCP (столицею було м. Балта, потім - Тирасполь).

29 червня 1940 p., за умовами таємних додатків до радянсько-німецького договору від 23 серпня 1939 p., Бессарабія була анексована СРСР. Аккерманський, Ізмаїльський та Хотинський повіти Бессарабії, населені переважно українцями, увійшли до складу Української PCP, решта - до складу створеної на базі АМРСР Молдавської PCP.

Під час Другої світової війни територія Молдавської PCP перебувала в зоні окупації румунських військ, а в 1944 р. знову повернулася до складу СРСР. Під впливом політики перебудови в СРСР у Молдові в другій половині 1980-х pp. розпочалося національно-державне відродження. Наприкінці 1980-х років політична ситуація в Модавській PCP стала вкрай напруженою. Першим кроком до дестабілізації ситуації в Молдові послужило створення в липні 1988 р. Народного фронту Молдови, що фактично став виразником антирадянських ідей та прорумунських настроїв. Саме під впливом цих настроїв Верховна Рада Молдавської PCP у червні 1990 р. прийняла постанову про засудження і скасування дії "пакту Молотова-Ріббентопа", зокрема, його таємної статті, що передбачала передачу Радянському Союзу території між Дністром і Прутом (тобто Бессарабії), окупованої Румунією в 1918 р. Унаслідок цієї передачі, як відомо, у серпні 1940 р. була утворена Молдавська PCP. Таким чином, рішення депутатів означало, що вони скасовують акт передачі Радянському Союзу, тобто де-юре повертають її до складу Румунії і тим самим ліквідують Молдавську PCP. Отже, законодавці Молдови своїми руками ліквідували власну державу. Перетворитись на румунську провінцію Молдавській PCP завадило існування СРСР.

"Великого об'єднання" № 2 (перше датується 1918 p.) у "Великій Румунії" не сталося, зате сталося інше. У серпні та вересні 1990 р. були утворені, відповідно, Гагаузія і Придністровська Молдавська республіка (ПМР), що виникли як протест проти намірів об'єднання Молдови з Румунією. 27 серпня 1991 р. Молдова проголосила незалежність, яку того самого дня визнала Румунія. Проте існування ПМР і Гагаузи утримало політичне керівництво Молдови від спроб об'єднання з Румунією.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >