< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Методика закупок та розміщення замовлень

  • 1. Сутність та завдання закупівельної діяльності.
  • 2. Організація системи постачання матеріальних ресурсів.
  • 3. Логістичний цикл замовлення.
  • 4. Особливості вибору постачальника.
  • 5. Система доставки "точно-вчасно" в закупівельній логістиці.

Сутність та завдання закупівельної діяльності

В сучасних умовах товарного виробництва неможливо найти підприємство, яке б могло самотужки виробляти всі матеріали, які воно використовує в своєму виробничому циклі. Такі матеріали кожне підприємство отримує після того, як вони проходять через ланцюг організацій, що здійснюють почергові закупки один в одного, з метою подальшого їх перепродажу чи переробки.

Перехід до ринкової економіки визначає роль і зростаюче значення закупівельної логістики в громадському виробництві. Ринкові умови змовили ряд істотних змін у сфері матеріально-технічного забезпечення виробництва. Серед них особливо важливими виявилися:

е тиск асортименту продукції, що динамічно зростає на ринку;

  • o скорочення часу впровадження у виробництво нової продукції, що дозволяє прискорювати розширення асортименту;
  • o скорочення тривалості виробничого циклу;
  • o загострення конкуренції між виробниками на тлі насичення ринку потрібними товарами.

Усі ці зміни привели до того, що різні види діяльності підприємства - виробництво, економіка, фінансова діяльність стали все більше залежати від стану матеріально-технічного постачання. Виявилося, що в системі постачання є великі зони неефективності, раціоналізація яких може дати велику економію. Виникла необхідність реалізації нових підходів до організації процесів матеріального забезпечення виробництва і управління ним.

На основі цього здійснюється виділення закупівельної логістики в окрему галузь, основною метою якої є задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Функція закупівельної діяльності виділяється підприємством, яке споживає товар і являє собою процес управління вхідними матеріальними потоками з метою задоволення потреб виробництва в матеріалах потрібної якості по мінімальних цінах.

Завдання закупівельної логістики, які сприяють забезпеченню мети, полягають у:

  • o дотриманні основних строків закупівлі сировини і комплектуючих;
  • o забезпечення точної відповідності між кількістю та обсягами фактичних поставок і потребою в них;
  • o дотримання вимог виробництва щодо якості сировини і матеріалів. Основна проблема, яка постає перед підприємствами в процесі

здійснення закупівельної діяльності - це пошук оптимальних способів і джерел купівлі і доставки продукції. Вирішення цієї проблеми забезпечується з допомогою двох типів завдань:

  • - завдання інформаційного характеру - визначення власних потреб в ресурсах, пошук наявних ресурсів в межах власного підприємства, дослідження ринків сировини, матеріалів і напівфабрикатів з метою виявлення найкращих джерел задоволення власних виробничих потреб;
  • - завдання, які спрямовані на прийняття рішень і оцінку їх результативності - підготовка і підписання договорів про постачання продукції, а також управління процесом постачання.

Таким чином, до основних функцій закупівельної діяльності відносять: пошук продуктів і послуг, які краще придбати, а також пошук, оцінка і виявлення кращих постачальників, цін, способів доставки придбаних продуктів і послуг, і звичайно ж реалізацію закупівлі та контроль за її здійсненням.

Організація системи постачання матеріальних ресурсів

Реалізація функцій закупівельної діяльності неможливе без її належної організації. На даний момент найбільш поширеними є два варіанти організації постачання. Перший варіант (рис. 5.1) передбачає поділ функцій постачання між двома підрозділами підприємства.

Інший варіант (рис. 5.2) передбачає поєднання всіх функцій постачання в межах одного структурного підрозділу, наприклад відділу матеріально-технічного постачання.

Структура організації функції постачання одним підрозділом

Така структура створює широкі можливості оптимізації вхідних логістичних потоків, оскільки:

  • o підвищується координація діяльності різних функціональних груп;
  • o об'єднуються інтереси функціональних груп в межах інтересів підприємства;
  • o вишукуються додаткові логістичні резерви шляхом об'єднання матеріальних баз.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >