< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ключові поняття

філософія історії як галузь пізнання; об'єкт філософії історії; предмет філософії історії; історія як процес розвитку загалом; історія як процес розвитку суспільства; історія як минуле; історія як галузь знань; класична філософія історії; некласична філософія історії; філософія історії як стадія філософського пізнання; філософія історії як структурний елемент філософського знання; соціально-філософський розгляд історії; загальносоціологічний аналіз історії; спеціально-історичне вивчення історії; філософія історії як історіософія; філософія історії як історична гносеологія; філософія історії як методологія історичного пізнання.

Завдання та запитання

  • 1. Що становить об'єкт філософії історії?
  • 2. Виокремте основні значення терміна "історія"; дайте їх загальну характеристику.
  • 8. У чому полягає своєрідність історії як процесу розвитку загалом?
  • 4. Охарактеризуйте основні особливості історії як процесу розвитку суспільства.

б. Розкрийте основні змістові характеристики історії як минулого.

  • 6. Що таке історія як галузь знань? З'ясуйте її основні риси.
  • 7. Чим відрізняються філософські знання про минуле від спеціально-наукових?
  • 8. Дайте аналіз гегелівського розуміння співвідношення історії з іншими формами історіографії.
  • 9. Яким чином переосмислюються об'єкт і предмет історичного пізнання при переході від класичної до некласичної філософії історії?
  • 10. У чому виявляється специфіка інтерпретації об'єкта та предмета історичного пізнання засновниками марксизму та позитивізму?
  • 11. Як трактують об'єкт і предмет історичного пізнання представники наукобіжного напрямку філософії історії?
  • 12. Що властиве наукоцентричній традиції тлумачення об'єкта і предмета історичного пізнання?
  • 18. У чому полягає специфіка постановки питання про об'єкт і предмет історичного пізнання в сучасній філософії історії?
  • 14. Як змінюються місце і роль філософії історії в системі філософського знання на різних етапах розвитку відповідного макроінди-віда історії?
  • 15. Дайте характеристику філософії історії як структурного компонента загальної системи філософських знань.
  • 16. Розкрийте характер співвідношення філософсько-історичного, соціально-філософського та загальносоціологічного підходів до вивчення історичного розвитку.
  • 17. Як співвідносяться філософія історії та історична наука?
  • 18. Дайте загальну характеристику взаємозв'язку історичної онтології, історичної гносеології та методології історії.
  • 19. Розкрийте сутність, особливості предмета та основні завдання історіософії.
  • 20. У чому полягає своєрідність теорії історичного пізнання?
  • 21. Як співвідносяться історична гносеологія та історична епістемологія?
  • 22. Чим відрізняється онтологічний та гносеологічний розгляд законів історії?
  • 28. Як співвідносяться методологія історії та теорія історичного процесу?
  • 24. Охарактеризуйте структуру сучасної методології історії та її основні складові.
  • 26. Розгляньте основні напрями реалізації методологічної функції філософії історії.

Примітки

  • 1 Гулыга А. В. История как наука // Философские проблемы исторической науки. — М.: Наука, 1969. — С. 7.
  • 2Маркс К„ Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 3. — С. 16.
  • 3 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — СПб.: Наука, 1993. — С. 119.
  • 4 Риккерт Генрих. Науки о природе и науки о культуре. — СПб.: Образование, 1911. — С. 96.
  • 5 Там само. — С. 126.
  • 6 Кассирер Эрнст. Лекции по философии и культуре // Культурология. XX век: Антология. — М.: Юрист, 1995. — С.120.
  • 7 Маркс К., Енгельс Ф. Святе сімейство або Критика критичної критики. Проти Бруно Бауера і компанії // Маркс К., Енгельс Ф.Твори. — Т. 2. — С.98.
  • 8 Енгельс Ф. Д.У. Ламплу. 11 квітня 1893 р. // Там само. — Т. 39. ~ С. 54.
  • 9 Соловйов Э. Ю. Судьбическая историософия М. Хайдеггерл // Солов-йов Э. Ю. Прошлое толкует нас: (Очерки по истории философии и культуры). — М.: Политиздат, 1991. — С. 363.
  • 10 Там само. — С. 382.
  • 11 Гулыга А. В. История как наука. — С. 8.
  • 12 Коллінгвуд Робін Дж. Ідея історії. — К.: Основи, 1996. — С. 56.
  • 13 Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. — СПб.: Наука, 1993. — С. 57.
  • 14 Там само. — С. 59
  • 15 Там само. — С. 60.
  • 16 Там само. — С. 61.
  • 17 Там само. — С. 62.
  • 18 Там само.
  • 19 Там само. — С. 70.
  • 20 Там само. — С. 124.
  • 21 Швейцер Альберт. Культура и этика: философия культуры. Часть вторая // Швейцер Альберт. Благоговение перед жизнью. — М.: Прогресс, 1992. — С. 165
  • 22 Швейцер Альберт. Культура и этика. — М.: Прогресс, 1973. — С. 37.
  • 23 Енгельс Ф. Карл Маркс. "До критики політичної економії" // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 13. — С. 461.
  • 24 Конт Огюст. Дух позитивной философии // Западноевропейская социология XIX века. Тексты. О. Конт. Г. Спенсер. Д.С. Милль. — М.: МУБиУ, 1996. — С. 66.
  • 25 Там само. — С. 87.
  • 26 Там само. — С. 56.
  • 27 Там само.
  • 28 Риккерт Генрих. Границы естественнонаучного образования понятий: Логическое введение в исторические науки. — СПб.: Наука, 1997. — С. 398.
  • 29 Виндельбанд Вильгельм. Философия культуры и трансцендентальный идеализм //Виндельбанд Вильгельм. Избранное: Дух и история. — М.: Юрист, 1995. — С. 17.
  • 30 Дилътей В. Введение в науки о духе // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX—XX вв.: Трактаты, статьи, эссе. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. — С. 110.
  • 31 Тем само. — С. 117.
  • 32 Барт П. Философия истории как социология. — СПб.: С-Петербургская электропечатня, 1902. — С. 2.
  • 33 Там само. — С. 3.
  • 34 Там само. — С. 7.
  • 35 Там само. — С. 8.
  • 36 Плеханов Г.В. О книге г. Риккерта // Плеханов Г.В. Избранные философские произведения: В 5 т. —М.: Политиздат, 1957. — Т. 3. — С. 615.
  • 37 Гегель Г. В. Ф. Философия права. — М.: Мысль, 1990. — С. 56.
  • 38 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — С. 102.
  • 39 Гегель Г. В. Ф. Система наук: Частьі.: Феноменология духа. — С. 256.
  • 40 Там само.
  • 41 Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. — М.: Ди Дик, 1994. — С. 532—585.
  • 42 Тютчев ФЛ. Лирика. — М.: Наука, 1966.— Т. 1. — С. 36.
  • 43 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — С. 79.
  • 44 Бердяев Николай. Смысл истории. — М.: Мысль, 1990. — С. 5.
  • 45 Філософія. Навчальний посібник. — К.: Вікар, 1997. — С. 6.
  • 46 Райнер Мария Рильке. Новые стихотворения. Новых стихотворений вторая часть. — М.: Наука, 1977. — С. 271.
  • 47 Барт П. Философия истории как социология. — С. 6; Трельч Эрнст. Историзм и его проблемы. — М.: Юрист, 1994. — С. 57—68; Кимелев Ю. А. Философия истории. Системно-исторический очерк // Философия истории: Антология. — М.: Аспект-Пресс, 1995. — С. 3—19.
  • 48 Тартакове кий Маркс. Историософия. — М.: Прометей, 1993. — 334 с; Гутов Е.В. Историософия // Современный философский словарь. — Москва; Бишкек; Екатеринбург: Одиссей, 1996. — С. 240—246; Соловьев Э. Ю. Судьбическая историософия М.Хайдеггера // Соловьев Э. Ю. Прошлое толкует нас (Очерки по истории философии и культуры). — М.: Политиздат, 1991. — С. 346—388
  • 49 Хайде г г ер Мартин. Бытие и время. — М.: Асі Маедіпет, 1997. — С. 372—404; Гайденко П. П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология XX века. — М.: Республика, 1997. — 495 с; Основы онтологии: Учебное пособие. — СПб.: Изд-во С-Петербург. ун-та, 1997. — С. 176—276
  • 50 Бердяев Николай. Смысл истории.— М.: Мысль, 1990. — С. 16; Эрн В. Ф. Основная мысль второй философии Джоберти // Эрн В. Ф. Сочинения. — М.: Правда, 1991. Щоправда, Ерн взагалі виносить проблематику метафізики історії за межі філософсько-історичного пізнання. "Проблема метафізики історії, — писав він, — не збігається з проблемою філософії історії. Філософія історії має справу з феноменом історії. Вона розглядає історію як факт і намагається осмислити та впорядкувати його, викриваючи в ньому якусь вищу ідеальну оформленість. Вона або шукає чисельних законів історичного розвитку, або констатує хоча б з приблизністю якийсь ейдетичний план історії, або підходить до поняття історії з теоретико-пізнавальною проблематикою і філософію історії розуміє як теорію історичного пізнання. В усіх своїх видах філософія історії — всього лише другий поверх історичного дослідження... Тому філософ історії не виходить за межі феномена історії. Він вивчає глибші, абстрактніші, загальніші або, в кращому випадку, ейдетичніші риси цього феномена порівняно з детальним, частковим, відокремленим вивченням історика-дослідника, але все ж феномен історії є те, що тримає у своїх межах і розбудовуючу, й дедукуючу, і навіть "міфотворчу" думку філософа історії. Поняття метафізики історії...формальним чином відрізняється від філософії історії, негативно — своєю незалежністю від феномена історії, позитивно — своєю зверненістю до ноумена історії. Метафізика історії... зайнята не феноменом історії й не пошуками інтелігібельних пояснень якої-небудь частини або якої-небудь сторони цього феномена, а докоріннішим і глибоким питанням про сутність самого поняття історії й про метафізичну можливість самого феномена історії". (Там само. — С. 448—449).
  • 51 Хаидеггср Мартин. Бытие и время. — С. 372—404.
  • 52 Барт П. Философия истории как социология. — С. 8; Трельч Эрнст. Историзм и его проблемы. — С. 29—56.
  • 53 Кимелев Ю. А. Философия истории. Системно-исторический очерк. — С. 5.
  • 54 Риккерт Генрих. Философия истории // Риккерт Генрих. Философия жизни. — К.: Ника-Центр. Вист-С, 1998. — С. 246—247.
  • 55 Там само. — С. 226.
  • 56 Там само. — С. 227.
  • 57 Маркс К. Вступ (3 економічних рукописів 1857—1858 pp.) // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 12. — С. 692.
  • 58 Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 3. — С. 42.
  • 59 Трельч Эрнст. Историзм и его проблемы. — С. 60.
  • 60 Там само.
  • 61 Платон. Федон // Платон. Діалоги. — К.: Основи, 1995. — С. 274—275.
  • 62 Ортега-иГассет Хосе. Восстание масс // Ортега-и-Гассет Хосе. Дегуманизация искусства и другие работы. Эссе о литературе и искусстве. Сборник. — М.: Радуга, 1991. — С. 104.
  • 63 Арон Раймон. Этапы развития социологической мысли. — М.: Прогресс. Универс, 1993. — С. 18.
  • 64 Миллс Чарльз Райт. Социологическое воображение. — М.: Стратегия, 1998. — С. 165.
  • 65 Губман Б. Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. — М.: Наука, 1991. — 191 с.
  • 66Гегель Г. В. Ф. Философия истории // Гегель Г.В.Ф. Сочинения: В 14 т. — М.; Л.: Соцэкгиз, 1935. — Т. 8. — С. 17.
  • 67 Гессе Герман. Мировая история // Гессе Герман. Собрание сочинений: В 8 т.— М.: ТКО ACT. Харьков: Фолио, 1996. — Т. 8. — С. 64—55.
  • 68 Кисельов Л. В. Тільки двічі живемо. — К.: Дніпро, 1991. — С. 165.
  • 69 Батищев Г. С. Деятельная сущность человека как философский принцип // Проблема человека в современной философии. — М.: Наука, 1969. — С. 93.
  • 70 Ирибаджаков Николай. Клио перед судом буржуазной философии: К критике современной идеалистической философии истории. — М.: Прогресс, 1972. - С. 147-148.
  • 71 Франк С. Л. Духовные основы общества: Введение в социальную философию // Франк С. Л. Духовные основы жизни общества. — М.: Республика, 1992. - С. 30.
  • 72 Лооне Ээро. Современная философия истории. — Таллин: Ээсти Раа-

Мат, 1980.-С.10-74.

  • 73 Колінгвуд Робін Дж. Ідея історії. — С. 54.
  • 74 Там само. — С. 56.
  • 75 Там само.
  • 76 Поппер Карл. Злиденність історицизму. — К.: Абрис, 1994. — С. 134.
  • 77 Там само.
  • 78 Ирибаджаков Николай. Клио перед судом буржуазной философии. -С. 177.
  • 79 Озадовська Л.В. Методологія // Українська Радянська Енциклопедія В 12 т. — К.: Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6. — С. 480.
  • 80 Копнин П.В. Логические основы науки. — К.: Наук, думка, 1968. -С. 221.
  • 81 Копнин П.В. Философские идеи В. И. Ленина и логика. — М.: Наук* 1969. — С. 52.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >