< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Валютний арбітраж та спекуляції

Поняття та принципи валютного арбітражу

Валютний арбітраж є операцією з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. Основний принцип валютного арбітражу - купити валюту дешевше і продати її дорожче.

Розрізняють види:

I. Від кількості валюти:

  • - простий валютний арбітраж, здійснюваний із двома валютами;
  • - складний (із трьома і більш валютами);

Простий валютний арбітраж - це арбітраж, який здійснюється з двома валютами.

Складний або непрямий арбітраж - це арбітраж, що проводиться з великою кількістю валют на різних ринках. Маклер ніби піднімається східцями, обмінюючи куплену валюту на третю, четверту. Причому повернення до початкової валюти на завершальній стадії не обов'язкове.

Наприклад: 100 дол. США - 530,45злотих - 116.69 євро. х 4,868.54 рублів - 99,97 фунтів стерлінгів -154,31 дол. США.

II. Від мети проведення:

  • - спекулятивний;
  • - конверсійний валютний арбітраж.

Спекулятивний арбітраж має на меті заробити на різниці валютних курсів у зв'язку з їхніми коливаннями. При цьому вихідна і кінцева валюти збігаються, тобто угода здійснюється за схемою: євро - долар США; долар - євро.

Конверсійний арбітраж насамперед має на меті купити найбільше вигідно необхідну валюту. Фактично - це використання конкурентних котирувань різних банків на одному чи різних валютних ринках. Його можливості ширші, оскільки різниця в курсах може бути не такою великою, як при спекулятивному арбітражі, при якому вона повинна не тільки покрити маржу між курсами покупця і продавця, але і дати прибуток.

ІІІ. За технікою проведення:

  • o вирівнювальний арбітраж - використання цінової диференціації з метою отримання прибутку. Може бути прямим (використання курсової різниці між валютами боржника та кредитора) і непрямим (бере участь третя валюта, яка купується за дуже низьким курсом та продається замість платежу);
  • o процентний арбітраж - капітал спрямовується в ті країни, де існують високі процентні ставки. Цей вид арбітражу пов'язаний з операціями на ринку позичкових капіталів і передбачає дві угоди щодо:
    • - отримання кредиту на іноземному ринку позичкових капіталів, де ставки нижчі;
    • - розміщення еквівалента запозичень інвалюти на національному ринку капіталу, де процентні ставки виші. При цьому банк може укласти угоду з продажу на термін валюти позики з метою страхування від валютних ризиків (своп);
  • o валютно-процентний арбітраж - різновид процентного, заснований на використанні банком різниць процентних ставок за угодами, які здійснюються в різні терміни:
  • - покритий - с форвардним покриттям;
  • - непокритий - без форвардного покриття (не банки);
  • o диференційований (просторовий) арбітраж - використання цінової диференціації на різних валютних ринках. Відсутні відкрита позиція та валютний ризик. Арбітражери на відміну від спекулянтів ризикують менше. Вони, як правило, відкривають протилежні позиції в одній валюті нарізні (однакові) терміни на одному або кількох пов'язаних між собою ринках, зменшуючи таким чином валютно-курсовий ризик;
  • o часовий арбітраж - використання курсових коливань протягом певного часу (відкрита позиція).

IV. За типом валютних угод:

  • o з використанням готівкових угод;
  • o з укладенням угод на певний термін.

За тривалістю валютні позиції що створюються для проведення арбітражних операцій, поділяються на два види.

Денна позиція - дилер відкриває і закриває позиції протягом робочого дня з розрахунками на одну дату валютування. При цьому мінімальною кількістю угод може бути дві (одна - за покупкою валюти, інша - за продажем), максимальна кількість угод обмежується лише фізичною можливістю дилера їх укладати. Стратегія мінімізації валютного ризику передбачає обов'язкове закриття денних позицій на дану дату валютування. Наприклад, лондонський дилер, що торгує на споті за арбітражними операціями зі світовими валютами, відкриваючи протягом дня позиції, повинен до кінця дня їх повністю закрити. При цьому він веде облік укладених угод на спеціальному аркуші паперу (або в журналі), що лежить перед ним на столі: куплена базова валюта (довга позиція) записується із знаком "+", продана (коротка позиція) - із знаком "-". Після закриття ввечері позиції на дату валютування за даними валютами дилер ставить жирний квадратний нуль у графі "позиція", підводячи підсумок робочому дню. Від слова квадрат (square) походить сленговий вираз: "І am squared- або коротко "sq", що означає, що банк закінчив конверсійні операції на дану дату валютування. Російською мовою даний вираз отримав форму прямого перекладу: "Мы заскверились" або "Я в сквере", або просто "сквер".

У розрахунку на значну зміну курсу стратегічна позиція відкривається і тримається до закриття протягом певного періоду часу (від декількох днів до декількох місяців). Наприклад, дилер продає 2 млн. доларів проти євро 9 грудня за курсом 1,5805 і закриває позицію 15 січня купівлею доларів за курсом 1,5350, отримавши прибуток у розмірі 91 тис. євро.

Ризик збитків при несприятливій зміні валютного курсу тут значно вищий, тому розмір стратегічної позиції, як правило, набагато менший звичайної денної.

Довга позиція (тобто купівля) відкривається в очікуванні росту курсу валюти.

Коротка позиція (тобто продаж) відкривається в очікуванні зниження курсу валюти.

Наприклад, валютний дилер розраховує на підвищення курсу долара США до євро в найближчий час (як правило, протягом робочого дня) і купує 1 млн. доларів проти євро за курсом 1,5350, відкриваючи тим самим довгу позицію за доларами США. Відкривши спекулятивну по-зишю, він підпадає під ризик несприятливої зміни курсу. Припустимо, що розрахунок був невірний, курс виріс до 1,5410. Дилер закриває довгу позицію шляхом продажу 1 млн доларів і отримує прибуток:

При проведенні арбітражних конверсійних операцій з відкриттям і закриттям позиції в базовій валюті результат за двома угодами буде виражатись у валюті котировки:

1000000 USD х (1541 0-15350) - 6000 EUR.

Відмінність валютного арбітражу від звичайної валютної спекуляції полягає в тому, що дилер орієнтується на короткостроковий характер операції і намагається угадати коливання курсів у короткий проміжок між угодами. Іноді протягом дня він неодноразово змінює свою тактику. Для цього дилер повинен добре знати ринок і його вміти прогнозувати, постійно аналізувати результати діяльності інших банків, підтримувати контакти з іншими дилерами, спостерігати за рухом валютних курсів, процентних ставок, щоб визначити причини і напрямок коливань курсів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >