< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ПЕРЕДМОВА

Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. А основним правовим засобом захисту цих прав і свобод є суд (ст. 55 Конституції).

А відтак для кожної людини важливо мати доступ до правосуддя і реалізувати своє право на звернення до суду за захистом та відновленням порушених прав. Суд же при цьому має бути неупередженим і приймати законні та справедливі рішення. Здійснюючи правосуддя, він діє на засадах законності, забезпечення кожному права на правову допомогу, гласності судового процесу, апеляційного та касаційного оскарження рішень тощо.

Здійснення в Україні судово-правової реформи та прийняття в її руслі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" засвідчили концептуально новий підхід до визначення системи судів загальної юрисдикції, статусу судді, порядку формування суддівських кадрів та здійснення суддівського самоврядування і регулювання інших питань, пов'язаних із судочинством.

У запропонованому посібнику викладені новели даного Закону, що стосуються правових засад організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

ПОНЯТТЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА СУДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

  • 1. Поняття судової влади та завдання суду.
  • 2. Судова система України.

Поняття судової влади та завдання суду

Згідно з Конституцією державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є розмежування повноважень між різними її органами та недопущення привласнення повноти державної влади однією з її гілок.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території країни. Створення надзвичайних чи особливих судів не допускається.

Незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за неповагу до суду, а Кримінальний кодекс України - за втручання у будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або домогтися винесення неправосудного рішення.

Закон України від 07.07.2010 р. "Про судоустрій та статус суддів" у ст. 1 визначив, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, створеними згідно із законом.

Судову владу в Україні реалізовують професійні судді та, у визначених Законом випадках, народні засідателі і присяжні. Вони є носіями судової влади, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Судді є посадовими особами судової влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями відправляти правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції.

Завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, які гарантують Конституція та закони України, а також міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Для кожної людини у правовій державі передусім важливо мати доступ до правосуддя і можливість вільно, швидко, безперешкодно реалізовувати своє право на судовий захист. Важливо, щоб суд, розглядаючи будь-який конфлікт, був неупередженим і здатним прийняти справедливе та законне рішення.

Конституцією України кожній людині гарантовано право звернутися до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Це зобов'язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України.

Суди зобов'язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші порушення прав і свобод.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене1.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України "правосуддя за своєю суттю визначається таким тільки за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (рішення КСУ 30.01.2003 р.)2.

Не менш важливо і те, щоб суддя, який зловживав своїм правом при здійсненні правосуддя (некваліфіковано чи упереджено вирішив справу, виявив неповагу до учасника процесу), поніс відповідно його провині покарання, а завідомо неправосудне рішення чи судова помилка були належним чином виправлені. Звернення до суду за захистом прав і свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України. Отже, можна стверджувати, що держава визнає судову владу одним із найефективніших правоохоронних інститутів в Україні.

Судова система України

Термін "суд" вживається в кількох значеннях: o установа, в якій працюють співробітники суду;

  • o суддя, колегія суддів, які розглядають справи;
  • o судовий процес;
  • o державний орган.

Головний зміст цього терміну полягає в тому, що це державний, владний орган, якому притаманні певні ознаки, що відрізняють його від інших органів. Насамперед, суд розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не правомочний розглядати жоден інший орган. Розгляд справ у суді відбувається з дотриманням відповідної процедури, встановленої законом. Суд є самостійним при розгляді справ. Між судами не існує відносин підлеглості. Судове рішення, яким закінчується розгляд справ у суді, ухвалюється іменем України. Судове рішення, яке набрало законної сили, обов'язкове до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судова система - це одна із підвалин державності. Вона має забезпечити правосуддя для кожної особи у порядку, встановленому Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 3 Закону України 07.07.2010 р. "Про судоустрій та статус суддів" судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Порядок організації діяльності Конституційного Суду встановлюється Конституцією України та Законом України 16.10 1996 "Про Конституційний Суд України".

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Правосуддя в Україні, як визначено у ст. 124 Конституції України, здійснюється виключно судами.

Людина бажає, щоб система правосуддя постійно і надійно захищала її від протиправних посягань, зловживань влади, гарантувала б їй дійове поновлення порушених законних прав і свобод. При цьому важливо, щоб суд користувався довірою людей, а для судді, як носія судової влади, були створені належні умови для здійснення справедливого правосуддя на основі закону та моралі.

Законодавство, яке визначає правові засади організації судової влади, здійснення правосуддя, статус суддів - це Конституція України, Закон України від 07.07.2010 р. "Про судоустрій та статус суддів", Закон України від 16.l0.1996 р. "Про Конституційний Суд України", процесуальне законодавство та інші закони України.

Питання до засвоєння теми

  • 1. Судова гілка влади.
  • 2. Суддя - носій судової влади.
  • 3. Завдання суду.
  • 4. Загальна характеристика судової системи України.
  • 5. Причини, що спонукають до подальшого проведення судово-правової реформи.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >