< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Центри обробки інформації в аграрному секторі.

Інформаційна безпека досягається шляхом реалізації комплексу заходів інформаційної політики підприємства (методами, процедурами, організацією інфраструктури, програмним та апаратним забезпеченням тощо). Основною метою створення механізмів інформаційної безпеки є захист даних із заданими рівнями доступності, надійності, безпеки й керованості. Адміністрування і обслуговування наявної корпоративної ІТ-інфраструктури "з'їдає" левову частку ІТ-бюджету. Зниження вартості підтримки ІТ-інфраструктури можливе за рахунок автоматизації ІТ-процесів і оптимізації систем зберігання даних. Один з найефективніших способів автоматизації обробки даних, що забезпечує гарантовану безвідмовну роботу інформаційної системи підприємства із заданими рівнями доступності, надійності, безпеки й керованості - це створення ЦОД (центрів обробки даних).

Центр обробки даних (ЦОД) (альтернативні терміни - дата-центр, центр зберігання та обробки даних (ЦЗОД), рос. центр хранения и обработки данных (ЦХОД) англ. data center,) - обчислювальна інфраструктура (набір взаємозв'язаних програмних і апаратних компонентів, організаційних процедур, місць розміщення та персоналу), призначена для безпечної централізованої обробки, зберігання та надання даних, сервісів, додатків і забезпечення високого ступеня віртуалізації власних ресурсів [32, 20].

Основними функціями ЦОД є забезпечення гарантованої цілісності даних, безперервності функціонування прикладних систем, завдань і сервісів, постійної готовності і доступності інформації для користувачів, збереження максимально можливої функціональності інформаційної системи при надзвичайних обставин. При використанні ЦОД існують позитивні переваги:

  • - мінімізація часу доступу до інформації при будь-якій кількості запитів;
  • - збільшення доступного для кожного користувача дискового простору;
  • - збільшення доступності даних, контроль доступу до ЦОД;
  • - відсутність часових витрат на резервне копіювання і відновлення даних [32];
  • - підвищення ефективності й надійності експлуатації обчислювальних ресурсів;
  • - зниження витрат на надання інженерних комунікацій, централізоване адміністрування;
  • - високий рівень захисту інформаційної системи;
  • - централізоване управління й облік ресурсів ЦОД;
  • - просте й зручне масштабування обчислювальних ресурсів.

У Росії ринок ЦОД характеризується високими темпами зростання, щороку збільшуючись приблизно на 30 %. За оцінками IDC, щороку обсяг корпоративних даних зростає приблизно на 70 %, що потребує нових засобів і підходів до роботи з ними.

Розглянемо ядро центру обробки даних - сервер. Це насамперед можливість віртуалізації обчислювальних ресурсів, а також можливість забезпечення роботи різних операційних систем у рамках однієї машини.

Сервер (англ. Server - "служка") - це комп'ютер у локальній чи глобальній мережі, який надає користувачам власні обчислювальні і дискові ресурси, а так само доступ до встановлених сервісів; найчастіше працює цілодобово, чи у час роботи групи його користувачів (рис. 35) [21].

Сервер HP ProLiant BL480c

Рис. 35. Сервер HP ProLiant BL480c

Центри обробки даних включають:

  • - якісне надійне серверне встаткування;
  • - системи зберігання й передачі даних;
  • - програмне забезпечення;
  • - архітектурно-технічні рішення;
  • - інженерну інфраструктуру, що забезпечує фізичний захист приміщень;
  • - комплекс організаційних заходів;
  • - систему моніторингу й керування.

У рамках рішення забезпечується комплексна безпека центрів обробки даних, що включає захист від таких загроз:

  • - відмова устаткування й програмного забезпечення;
  • - збої енергоживлення;
  • - пожежа й задимлення;
  • - несанкціонований доступ, злом, крадіжки;
  • - віруси;
  • - затоплення, різкі температурні зміни, пил;
  • - часткове руйнування будинку;
  • - електромагнітні випромінювання.

Спеціалізовані послуги, які надаються на вітчизняному ринку для інформаційного забезпечення аграрного сектора.

Спеціалізовані послуги, які надаються на вітчизняному ринку на основі діючої галузевої системи науково-технічної інформації в АПК, повинні координуватися із завданнями галузевої науки і технічної політики. Структура науково-технічної інформації заснована на широкому використанні інформаційних технологій, засобів обчислювальної і комутаційної техніки. Для функціонування підприємству необхідна інформація щодо:

  • - технології виробництва різних с.-г. культур;
  • - засобів механізації і автоматизації технологічних процесів у сільському господарстві;
  • - засобів захисту рослин;
  • - технології переробки сільськогосподарської продукції;
  • - ринку сільськогосподарської продукції, добрив, засобів захисту, сільськогосподарської техніки, паливних і мастильних матеріалів;
  • - досягнень науки і техніки, наукових відкриттів тощо [62].

Для інформаційної підтримки процесів поширення інновацій державою передбачено створення інформаційної системи, яка дозволить забезпечити: витяг, зберігання та формалізацію нових знань і інновацій з метою їх розповсюдження; проведення експертизи і оцінки знань та інновацій для підвищення ефективності їх застосування; системне поширення знань та інновацій за допомогою передових інформаційних технологій; збереження опису компетенцій фахівців і передового досвіду для використання у формалізованому вигляді; моделювання процесів поширення інновацій за допомогою математичних методів економіки з використанням статистичної та експертної інформації; організацію навчання інноваційного менеджменту.

До спеціалізованих послуг інформаційного забезпечення аграрного сектора, відносяться:

  • - інформаційно-консультативна служба;
  • - інформаційно-дорадчі системи;
  • - інформаційно-консалтингові послуги;
  • - інформаційний моніторинг;
  • - збір інформаційного врожаю.

Нині застосовуються такі моделі розповсюдження інновацій, засновані на застосуванні інформаційних технологій:

  • 1. Адміністративна модель передбачає надання консультаційних послуг сільськогосподарським виробникам на підставі створення спеціалізованих державних порталів, організації віддаленого доступу до сховищ повно-форматних електронних документів по сільськогосподарській тематиці (у тому числі і результатів досліджень), класифікаторів, довідників і словників. До переваг такої моделі відноситься масове охоплення користувачів та уніфікованість наданої інформації.
  • 2. Університетська модель. Консультаційні центри створюються на базі системи вищої і середньої спеціальної освіти. Перевагою даної моделі є її широке представництво (наявність сільськогосподарських освітніх установ майже в кожній області).
  • 3. Модель фермерської інтеграції передбачає об'єднання сільськогосподарських виробників і створення єдиного консультаційного центру, діяльність якого спрямована на задоволення інформаційних потреб усіх учасників об'єднання. Інтереси діяльності подібних об'єднань повністю співпадають з інтересами товаровиробників, що сприяє збільшенню ефективності взаємин консультантів і клієнтів.
  • 4. Модель приватних консультаційних служб, що надають послуги товаровиробникам на комерційній основі. Зворотний зв'язок даної моделі є більш тісним та ефективним: клієнт оплачує послуги збору та передачі інформації і очікує забезпечення необхідного ефекту від вкладених коштів [46].
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >