Україна в системі економічно-фінансових організацій СНД

До основних завдань, що розв'язувалося у межах СНД, належало збереження та розвиток тісних економічних зв'язків між державами-учасницями. Основоположні документи з економічних питань в рамках Співдружності - Договір про створення Економічного союзу (Україна, як уже згадувалось, Договір не підписала) й Угода про створення зони вільної торгівлі (Україна підписала Угоду 15 квітня 1994 р., а 2 квітня 1999 р. - Протокол до неї. Ці документи ратифікувала Верховна Рада України через прийняття Закону від 6 жовтня 1999 р.).

Договір про створення Економічного союзу підписано 24 вересня 1993 р. Документом передбачено поетапне формування союзу з метою інтеграції економіки та створення єдиного митного і валютного простору на базі ринкових відносин. Відповідно до ст. 30 цього Договору державі, яка висловить готовність взяти на себе лише частину зобов'язань за ним за згодою членів Економічного союзу, може бути надано статус асоційованого члена. Умови приєднання держав до ЕС на правах асоційованого члена визначають члени Економічного союзу.

Між Україною і державами ЕС 15 квітня 1994 р. підписано Угоду про приєднання України до Економічного союзу на правах асоційованого члена. Тобто Україна стала асоційованим членом ЕС. Ключове значення у взаємних економічних відносинах держави - учасниці СНД надавали створенню зони вільної торгівлі на просторах СНД з урахуванням інтересів усіх партнерів Співдружності.

У1995 р. керівники Росії, Білорусі, Казахстану, а відтак - Киргизії, Узбекистану і Таджикистану підписали перший договір про створення Митного союзу, який згодом трансформувався в ЄврАзЕС.

Договір між Білоруссю, Казахстаном і Росією про створення єдиної митної території і формування Митного союзу був підписаний у м. Душанбе б жовтня 2007 р. У 2009 р. 28 листопада зустріч Д. Медведева, А. Лукашенка і Н. Назарбаева в Мінську ознаменувала активацію роботи зі створення на території Росії, Білорусі й Казахстану з 1 січня 2010 р. єдиного митного простору. В цей період було ратифіковано низку важливих міжнародних угод щодо Митного союзу. Всього за 2009 р. на рівні глав держав і урядів прийнято близько 40 міжнародних договорів, котрі становили основу Митного союзу.

Навесні 2010 р. між керівництвами країн-учасниць розпочалися розбіжності, а 28 травня глава уряду Росії В. Путін оголосив, що союз почне діяти без участі Білорусі. Після отримання офіційного підтвердження від Білорусі, в червні 2010 р., Митний союз мав бути запущений у тристоронньому форматі набуттям чинності Митного кодексу трьох країн. З 1 липня 2010 р. новий Митний кодекс почав застосовуватися у відносинах між Росією та Казахстаном, а з 6 липня 2010 - між Росією, Білоруссю і Казахстаном. На кордоні Росії та Білорусі 1 січня 2011 р. відмінено транспортний контроль. Його перенесли на зовнішній контур меж Митного союзу.

Після перемоги В. Януковича на виборах 2010 р. пожвавилися відносини з Російською Федерацією. Під час перебування українського Президента в Москві 5 березня 2011 р. з одноденним візитом прем'єр-міністр В. Путін запропонував Україні вступити до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Заступник Генерального директора Генерального директорату "Європейська політика сусідства" Єврокомісії Х'юг Мінгареллі 7 квітня 2011 р., виступаючи на засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту, повідомив про неможливість для України одночасного вступу до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном і створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС.

Під час візиту в Київ 12 квітня 2011 р. В. Путін у черговий раз заявив: у випадку створення ЗВТ Росія закриє доступ на свій ринок для низки українських товарів. Окрім того, прем'єр-міністр РФ наголосив, що завдяки Митному союзу Україна зможе отримати близько 100 млрд дол. додаткових надходжень до Державного бюджету.

У серпні 2012 р. Український уряд та Євразійська економічна комісія, яка є постійним регуляторним органом Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, парафували Меморандум про співпрацю з питань торгівлі. Меморандум парафували український міністр економічного розвитку П. Порошенко та член колегії Євразійської економічної комісії А. Слєпньов, а 10 вересня меморандуми про торгово-економічне співробітництво і співпрацю у сфері технічного регулювання підписали прем'єр-міністр України М. Азаров та голова колегії Євразійської економічної комісії В. Христенко.

За словами глави українського уряду, підписання цих двох меморандумів знизить ризики у взаємній торгівлі й запровадить чіткі правила гри в торгово-економічних відносинах між Україною та країнами Митного союзу.