< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Платіжне вимога-доручення (за формою додатка 3 до Інструкції про безготівкові розрахунки)

Платіжна вимога-доручення — комбінований розрахунковий документ (табл. 4.4) який складається з двох частин:

  • — верхня частина — вимога (одержувача грошей) до покупця (платникові) оплатити вартість наданої йому за договором продукції (робіт, послуг);
  • — нижня частина — доручення платника своєму банку перерахувати з його розрахункового рахунку суму, проставлену нижче — по рядку "Сума до сплати словами".

Вимоги-доручення заповнюється одержувачем грошей і передається безпосередньо платникові не менш ніж у двох екземплярах.

Доставку вимог-доручень платнику може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

При згоді оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину відповідно Правилам додатка 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки.

Сума, яку платник згодний оплатити одержувачу, вказується в нижній частині вимоги-доручення. Вона не може перевищувати суму, яку вимагає до оплати одержувач і який зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Банк платника приймає вимоги-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.

Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, зазначена платником, перевищує суму наявності засобів на рахунку платника.

Причини несплати платником вимоги-доручення регулюються безпосередньо між платником і одержувачем грошей.

Таблиця 4.4

Платіжне вимога-доручення (за формою додатка 3 до Інструкції про безготівкові розрахунки)

Платіжна вимога (за формою додатка 4 до Інструкції про безготівкові розрахунки)

Платіжна вимога — розрахунковий документ, яка застосовується у випадку примусового списання засобів з рахунку платника на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів і визнаних претензій (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Платіжна вимога (за формою додатка 4 до Інструкції про безготівкові розрахунки)

Розпорядження на примусове списання (стягнення) засобів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги за формою додатка 4 (у випадку, коли стягувач не є одержувачем цих грошей) відповідно правилам заповнення реквізитів розрахункових документів (додаток 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки) — не менше ніж у 3-х екземплярах.

Реквізит "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач заповнює залежно від конкретного випадку примусового списання (стягнення) грошей, а саме:

  • — у випадку примусового списання (стягнення) засобів на основі виконавчого документа вказуються його назва, номер і дата. Виконавчий документ, на підставі якого оформлена платіжна вимога, у банк не надається;
  • — у випадку списання (стягнення) засобів на підставі рішення податкового органа в цьому реквізиті "призначення платежу" стягувач вказує назву, номер і дату цього рішення, а також назву і статтю закону, що передбачає списання (стягнення) коштів. Рішення, на підставі якого оформлена платіжна вимога, у банк не надається;
  • — якщо примусове списання (стягнення) коштів здійснюється відповідності до ст. 8 "Арбітражного процесуального кодексу України", то в даному реквізиті вказується назва, номер, дата листа-відповіді платника про визнання претензії і суми визнаної претензії. У цьому випадку платіжну вимогу стягувач представляє в банк разом з оригіналом листа-відповіді платника про визнання претензії.

В всіх інших випадках платіжна вимога на примусове списання (стягнення) засобів і супровідні документи, що є підставою подачі платіжної вимоги, є невід'ємними частинами.

Платіжні вимоги стягувач приймаються банком незалежно від наявності залишку засобів на рахунку платника.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >