< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Туризм із метою відпочинку і розваг

Туристські потоки з метою відпочинку і розваг є найбільш масовими і визначають географічну структуру міжнародного туризму. Вони зароджуються в країнах Європи, Північної Америки, Азійсько-Тихоокеанського регіону і водночас тяжіють до них.

Особливістю туризму з метою відпочинку і розваг є те, що внутрішньорегіональні поїздки, переважно в сусідні країни, переважають над міжрегіональними. В Європі на внутрішньорегіональні туристські потоки припадає близько 90 % всіх вибуттів, в Америці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні — майже 75 %. Лише в структурі виїзного туризму в Південній Азії переважають міжрегіональні поїздки.

За прогнозами UNWTO, найближчим часом співвідношення внутрішньо- та міжрегіональних туристських потоків у світі дещо зміниться: туристичний обмін між регіонами буде розвиватися більш інтенсивно, ніж усередині регіонів. Прогнозуються відносно високі темпи збільшення кількості туристських вибуттів з Азійсько-Тихоокеанського регіону в Європу та Америку, що більшою мірою визначатиме загальну картину. В результаті, зросте частка міжрегіональних туристичних поїздок (до 24 % ), а частка внутрішньорегіональних відповідно зменшиться (до 76 %).

Інша особливість міжнародного туризму з метою відпочинку і розваг проявляється в меридіальному спрямуванні туристських потоків: туристи з північних країн охоче відпочивають на узбережжях теплих морів. Американці й канадці є головними відвідувачами курортів країн Карибського регіону. В Європі купально-пляжний туризм сконцентрований у Середземномор'ї. Тут проводять відпустки норвежці, данці, фінни, шведи, ірландці.

Останнім часом помітно зростають зустрічні туристські потоки з півдня на північ, переважно на курорти Північної Європи та в Скандинавські країни, що пояснюється станом екології та лагідним сонцем.

У Фінляндії та Швеції на фоні скорочення кількості ночівель туристів із Німеччини, одного з основних ринків туризму для країн Північної Європи, зростає кількість ночівель туристів з Іспанії. Ісландія, найменш вивчена туристами країна Північної Європи, також вступила в гостру конкурентну боротьбу за ринок міжнародних подорожей. Щоб зацікавити відвідувачів, 1996 р. вона запропонувала 40 нових маршрутів, у тому числі поїздки з метою спостереження за китами. Кількість туристів, які мають бажання побачити цих величезних морських тварин у природних умовах, збільшується швидкими темпами.

Розвивається обмін туристами між колишніми метрополіями та їхніми колоніями, чому сприяють відсутність мовного бар'єра та традиційно міцні зв'язки, передусім в економічній та культурній сферах. Англійці і нідерландці, іспанці й португальці виявляють інтерес до історичного минулого і сучасного колишніх колоній. Португальці заощаджують кошти для того, щоб побачити Бразилію, а бразилійці намагаються хоч раз ужитті відвідати Португалію, оскільки для багатьох з них ця країна є історичною батьківщиною. У1996 р. кожен третій європеєць, який ступив на Африканський континент, був французом. Більшість із них обирали відпочинок в Марокко і Тунісі. Ця особливість просторового розподілу туристських потоків виявляється не тільки в Африці. У Південну Азію туристів з Англії прибуває вдвічі більше, ніж з інших європейських країн, причому переважно ці туристські потоки спрямовані в колишні англійські колонії — Індію та Шрі-Ланку.

Європа

Найбільший ринок туризму з метою відпочинку і розваг сформувався в Європі. Особливо виділяються два її субрегіони — Західний та Південний, на які припадає понад 60 % усіх туристських прибуттів регіону. Тут формуються основні європейські потоки туристів і водночас сюди ж і спрямовуються. На Західну Європу припадає 34,4 % усіх туристських прибуттів у регіоні, на Південну — 29,4 %, на Центральну і Східну — 21,9 %, на Північну — 10,8 %, на Північне Середземномор'я — 3,4 %.

Туризм у Європі, порівняно з іншими регіонами світу, має досить чітко виражений внутрішньорегіональний характер. Інтенсивному внутрішньоєвропейському туристичному обміну сприяють: велика кількість держав на відносно невеликій за площею території, між якими добре налагоджені економічні, культурні та етнічні зв'язки, сучасна мережа транспортних комунікацій, спрощена система туристичних формальностей, розмаїття природних рекреаційних ресурсів і культурно-історичних пам'яток, розвинена туристична інфраструктура. На внутрішньорегіональний туризм припадає 4/6 усіх прибуттів в Європу.

Міжрегіональний обмін туристами розвинений слабше. У ньому важливу роль відіграє Америка, особливо США — єдина неєвропейська країна, що входить у першу десятку за кількістю прибуттів в Європу.

Найбільш відвідувана туристична країна Європи і світу — Франція. На старому континенті вона приймає кожного п'ятого відпочивальника. Найбільш інтенсивно туристичний обмін здійснюється з Німеччиною та Великою Британією. Одним із основних постачальників туристів у Францію є Німеччина, за нею йдуть Велика Британія, Бельгія, Італія, Швейцарія, Іспанія, Нідерланди.

Мальовничі ландшафти та історичні пам'ятки, всесвітньо відома культура та модні товари, прекрасна кухня та вина роблять Францію особливо привабливою для туристів. Французи називають свою країну "шестикутником". У світі знайдеться небагато країн, які можуть зрівнятися з "шестикутником" і запропонувати таке розмаїття ландшафтів: Альпи, карстові плато, рівнини, ліси, морські узбережжя протяжністю 3 тис. км, піщані пляжі та бухти Середземного моря.

Окрім бажання провести відпустку серед мальовничої природи, багатьох гостей приваблює до Франції зацікавлення мистецтвом та історією. Відвідати Париж — світовий центр політичного, економічного та культурного життя — заповітна мрія, мабуть, кожної людини.

Серед численних пам'яток Парижа найбільш відвідуваною є Ейфелева вежа, споруджена за проектом французького інженера А. Ейфеля для Всесвітньої виставки 1889 р. Ця унікальна, легка, ажурна та динамічна конструкція, що величаво постає над Парижем, важить понад 10 тис. т. Висота вежі — 318 м, з оглядових майданчиків, а також барів і ресторанів, що знаходяться на ній, відкривається чудова панорама. За роки існування вежі видом міста та його околиць змогли помилуватися майже 200 млн осіб.

Ейфелева вежа має ще й інше, не менш важливе призначення. Відразу після відкриття на ній була встановлена антена, завдяки якій суттєво поліпшився радіозв'язок. Ще з часів А. Ёйфеля на ній проводяться наукові експерименти, наприклад, вимірювання рівня забруднення повітряного басейну, працює метеорологічна служба. Для спостереження за вежею створена спеціальна обсерваторія: під впливом сонця метал розігрівається і вершина вежі відхиляється від вертикальної осі на 10—20 см.

Іншою відомою визначною пам'яткою Парижа є Лувр, який посідає друге місце за кількістю відвідувачів. Це один із найбільших музеїв світу, скарбниця класичного мистецтва. Щороку Лувр приймає майже 5 млн гостей міста. Обличчя сучасного Парижа творять і діловий район Дефанс, містечко науки і техніки Ля Вільєтт. Більшість туристів до своїх планів включають відвідання Люксембурзького саду, Монмартра, Єлисейських полів, музею д'Орсе. Одним із найбільш відвідуваних місць у Франції є місто Версаль, що належить до агломерації Парижа і має унікальний палацово-парковий ансамбль ХУП—ХУШ ст. Багато європейських туристів приїжджають у Францію заради "Діснейленда", що знаходиться поблизу Парижа.

Численні аматори купально-пляжного відпочинку прямують у приморські райони Франції. Найбільш відомий із них — Французька Рив'єра — розташований на півдні країни. Вузьку смугу середземноморського узбережжя шириною близько 20 км і довжиною 230 км, що простягнулася від Ментоне поблизу кордону з Італією на сході до Тулона на заході, називають Лазурним узбережжям Франції. Вода в цій частині узбережжя справді яскраво-блакитного кольору" чого не скажеш, наприклад, про частину узбережжя від Марселя до кордону з Іспанією.

Французька Рив'єра є одним з найбільш відвідуваних місць не тільки Франції, а й усього світу завдяки теплому та чистому морю, комфортному клімату, мальовничій узбережній смузі, великій кількості історико-культурних місць. На Лазурному узбережжі не менше 300 погожих днів на рік. Середньорічна температура повітря на узбережжі + 20 °С. Узимку вона опускається не нижче +8 °С, а влітку сягає майже +38 °С, проте спека тут не відчувається. Купальний сезон триває довго — чотири-п'ять місяців на рік. Курортне життя на узбережжі досить різноманітне: туристи не лише купаються і засмагають, а й займаються водними видами спорту — віндсерфінгом, парусним спортом, підводним плаванням, катаються на водних лижах, мотоциклах, надувних бананах. Високоякісні поля для гри в гольф приваблюють численних шанувальників цього виду спорту. Тут також створені всі необхідні умови для їзди верхи, гри в теніс, пішохідних і велосипедних прогулянок.

Відпочинок на морі туристи часто поєднують з участю в найрізноманітніших культурних програмах. Найпрестижнішими курортами Лазурного узбережжя є Ніцца і Канн. Відомим місцем купально-пляжного відпочинку на французькому Середземномор'ї також є Сен-Тропе.

Останнім часом на французькому ринку в'їзного туризму окреслюється нова тенденція: частка короткотривалих поїздок зростає, а довготривалих — зменшується. Залишаючись найпопулярнішим туристичним напрямком у світі, Франція втрачає привабливість як місце тривалого відпочинку: дедалі більше європейців, переважно з сусідніх держав, відвідують її у вихідні дні.

Крім Франції, основними країнами, що приймають туристів, у Європі є Іспанія та Італія. Разом вони щорічно реєструють понад 80 млн прибуттів переважно на купально-пляжний відпочинок. Основні в'їзні потоки формуються в країнах Західної Європи. До Іспанії кожний п'ятий мандрівник прибуває з Німеччини або Великої Британії.

Сьогодні Іспанія є одним із головних туристичних центрів світу. Вона спеціалізується переважно на масовому пляжному туризмі. Розвиток туризму зосереджено на середземноморському узбережжі країни і на Балеарських островах. Атлантичне узбережжя Іспанії відносно мало пристосоване для туризму. Канарські острови, які належать Іспанії, розташовані значно південніше, і тому багато туристів приїжджають туди взимку, щоб провести відпустку на пляжах. Основними постачальниками туристичного ринку Іспанії є Франція, Німеччина, Нідерланди й Італія. Виїзний туризм Іспанії розвинений мало.

Останнім часом Іспанія переглянула державну політику в сфері туризму, що дало їй змогу значно зміцнити свої позиції на світовому туристичному ринку. Крім пляжного відпочинку, Іспанія пропонує туристам змістовну та велику екскурсійну програму.

Італія — країна з численними пам'ятками архітектури, культури, живопису, скульптури. За розвитком туристичної індустрії вона перетворилася на один із провідних світових центрів туризму. Нині майже 40 % туристичних відвідувань середземноморського басейну припадає на Італію. Туристи їдуть у Венецію, Флоренцію і, звичайно, у Рим. Нескінченні потоки туристів спрямовані у Ватикан.

Міжнародний туризм в Італії, основними туристичними ресурсами якої є гори, озера і культурні цінності, загалом сконцентрований на півночі країни. Основними країнами — постачальниками туристів для Італії є Німеччина, Франція, Австрія і Швейцарія, причому більшість із них — це одноденні гості або транзитні пасажири. Туристи з інших країн, наприклад, з Японії та США, проводять у країні тиждень, але курсують між трьома культурними центрами — Римом, Флоренцією і Венецією. Часто туристи поєднують культурну програму перебування з пляжним відпочинком.

Сьогодні Франція, Іспанія й Італія охоплені внутрірегіональним туристичним обміном. До 2020 р. UNWTO прогнозує зміну туристичних пріоритетів: європейці частіше виїжджатимуть на курорти в інші регіони, і туристичні центри європейського Середземномор'я поступово почнуть переорієнтовуватися на віддалені ринки виїзного туризму, особливо Японії, нових індустріальних країн Азії, а також Північної і Південної Америки. Для приваблення туристів вони будуть намагатися поновити туристичні продукти.

У структурі виїзного туризму в Європі зменшується частка Америки і зростає частка периферійних регіонів — Африки, Близького Сходу та Південної Азії.

В Україні структура ринку міжнародного туризму характеризується збільшенням виїзного потоку. В 2004 р. громадяни України здійснили 15,5 млн поїздок за кордон, що на 670 тис. більше, ніж 2003 р. Більшість туристів виїжджають із країни, здебільшого у Росію (5,8 млн осіб), Польщу (3,8 млн), Угорщину (2,0 млн), Білорусь (1,5 млн), Молдову (1,1 мли), Словаччину (392,0 тис), Туреччину (218,4 тис), Румунію (152,0 тис), Німеччину (133,9 тис). Модель виїзного туризму України аналогічна моделям інших країн Східної Європи. У структурі виїзного потоку переважають приватні та ділові подорожі, а також подорожі з метою відпочинку і розваг, включаючи шоп-тури. В'їзний туризм як джерело валютних надходжень та вигідна форма експортної торгівлі розвинений слабше. Україна, володіючи унікальними історико-культурними цінностями, сприятливими природно-кліматичними умовами, можливостями пляжного відпочинку на узбережжях Чорного та Азовського морів, цілющими мінеральними джерелами та мальовничими ландшафтами Карпат і Кримських гір. може задовольняти як внутрішній, так і міжнародний туристичний попит.

Україна як туристичний центр особливою популярністю користується у росіян, угорців, поляків, білорусів, німців, румунів, американців. В Україні є понад 125 тис. пам'яток архітектури, сотні музеїв. Особливе значення для розвитку туризму має Західний регіон України, де зосереджено майже 40 % історичних цінностей України.

За розрахунками, проведеними за методикою UNWTO, членом якої Україна стала 1997 p., обсяг туристичних послуг 1998 р. становив 3,8 млрд дол. Україну відвідали 6,2 млн іноземних туристів, майже 10,8 млн громадян України подорожували країною та за кордоном. У 2004 р. Україну відвідали 15 млн іноземних туристів.

Для обслуговування туристів в Україні нині використовують можливості понад 3 тис. закладів оздоровлення і відпочинку, майже 1400 готелів, мотелів та інших закладів розміщення, 3,5 тис. транспортних засобів. Туристичною діяльністю займаються 2,5 тис. підприємств, на яких працюють понад 100 тис. осіб. Туризм є пріоритетним напрямом розвитку української економіки.

Найпотужніший ринок виїзного туризму не тільки в Європі, а й у світі, сформувався в Німеччині. За прогнозами UNWTO, до 2020 р. обсяг виїзного туризму в Німеччині становитиме близько 160 млн поїздок. Для німецького ринку виїзного туризму характерна висока просторова концентрація туристичних потоків. Понад 90 % поїздок здійснюється в межах європейського регіону. За даними UNWTO, п'ять із десяти найпотужніших туристичних потоків в Європі зароджуються в Німеччині, кожну десяту поїздку у світі здійснюють німці, витрачаючи на міжнародний туризм понад 70 млрд дол. щорічно.

Відпустку німці охоче проводять у країнах Західної та Південної Європи: Іспанії, Італії, Австрії, Франції, Греції, Нідерландах, Швейцарії. Останнім часом популярним туристичним напрямком стала Центральна та Східна Європа — Польща, Чехія, Угорщина. Однією з основних переваг цих країн як туристичного напрямку є низькі ціни. Далекий Схід є другим за привабливістю для німецького ринку регіоном. Особливо швидко розвивається бізнес-туризм у такі країни, як Японія, Сінгапур, Гонконг. Багато німців відпочиває у Таїланді. Іншими дальніми туристичними центрами для німців є Мальдівські острови, Шрі-Ланка, Кенія та ін.

Процеси демократизації внесли істотні зміни в географію туристичного попиту, сприяючи зростанню частки внутрірегіонального обміну між країнами Західної Європи, з одного боку, і Центральної та Східної — з іншого.

Помітно пожвавилася туристична активність населення Чехії. Розвиваються туристичні ринки Польщі, Угорщини, Румунії, Словенії й інших постсоціалістичних держав, багатих природними й культурними туристичними ресурсами, які можна успішно використовувати для розвитку галузі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >