< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Угоди типу "SWAP"

Загальна характеристика своп угод та їх історія

За українським законодавством поняття своп (від англ. swap - обмін) - це угода про обмін потоками платежів з однієї і тієї ж суми заборгованості протягом обумовленого терміну на заздалегідь погоджених умовах.

Своп-операції здійснюються як між комерційними банками, міжнародними економічними організаціями, так і між комерційними банками, міжнародними інституціями та центральним банком країни, і безпосередньо між центральними банками країн. В останньому випадку вони являють собою угоди про взаємне кредитування в національних валютах

За операціями своп готівкова угода здійснюється за курсом спот, який у контругоді коригується з урахуванням премії або дисконту (залежно від тенденцій зміни валютного курсу). У даному типі угоди клієнт економить на маржі - різниці між курсами продавця і покупця по наявній угоді.

Угоди своп зазвичай здійснюються на термін від 1 дня до 6 місяців, рідше зустрічаються своп-операції терміном виконання до 15 років.

Дата виконання ближчої угоди називається датою валютування, а дата виконання більш віддаленої за терміном зворотної угоди - датою закінчення свопу (maturity). Ці дати називають ще "ногами".

Угоди своп можуть використовуватися:

  • - для продовження (пролонгації) відкритої валютної позиції на майбутнє. Пролонгувати (або "свопувати", від англійського to swap out) відкриту валютну позицію означає зберегти стан позиції (розмір і знак) на певний строк у майбутньому;
  • - для керування своїми активами та зобов'язаннями, для збільшення прибутковості;
  • - для зменшення валютного ризику;
  • - для хеджування операцій форвард. Валютні свопи поділяють на:
  • - свопи з фіксованими ставками, що являють собою комбінацію конверсійних угод з різними датами валютування (більш відомі як валютні свопи (currency swap). Вони здебільшого використовуються на ринку forex).
  • - свопи з плаваючими процентними ставками (процентні або валютно-процентні свопи), що являють собою обмін активами або зобов'язаннями (вираженими в одній або в різних валютах). Вони переважно використовуються на ринку капіталів.

Своп з фіксованими ставками валют може укладатися двома способами:

  • - як комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування;
  • - як дві зустрічні депозитні угоди на еквівалентні суми валют. Найбільш розповсюдженими видами свопів є:
  • - процентні свопи Interest Rate Swap;
  • - валютні свопи Cross Currency Swap;
  • - валютно-процентні свопи (cross currency interest rate swap);
  • - своп-опціоні.

Розрізняють:

  • - чистий своп (pure swap) - угода проводиться з одним контрагентом, тобто обидві конверсійні операції здійснюються з одним і тим банком;
  • - сконструйований своп (engineered swap) - це комбінація двох протилежних конверсійних угод з різними датами валютування на однакову суму, заключених з різними банками.

В порівнянні з іншими деривативами свопи мають ряд переваг [4|:

  • - обидві сторони контракту отримують можливість досягти поставленої мети: хеджування ризику або зниження витрат із залучення коштів;
  • - вартість свопів значно нижча за вартість інших інструментів хеджування, наприклад опціонів, крім того в разі взаємної домовленості комісійні за угодами своп можуть взагалі не стягуватися;
  • - угоди укладаються на будь-який період і базовий інструмент;
  • - ринок свопів добре розвинутий, і тому процедура укладання своп-контрактів легко реалізується, умови обговорюються, як правило, по телефону;
  • - можливість достроково вийти з операції своп кількома способами. Для цього укладаються зворотні свопи, коли новий контракт компенсує дію вже існуючого. Крім того, під час підписання угоди можна обумовити випадки припинення її дії, які дозволяють: кожній зі сторін за певну платню розірвати контракт;
  • - зниження ризику за даним видом операцій, у разі невиконання зобов'язань однією зі сторін втрати іншої сторони обмежуються контрактними відсотковими платежами або різницями валютних курсів, а не поверненням основної суми боргу.

Проте своп-контракти мають деякі недоліки і серед них існування кредитного ризику, хоча й невеликого. Якщо угода укладається за умови реального обміну сумами, ризик значно збільшується. Оскільки свопи - це довгострокові похідні фінансові інструменти, то рівень ризику протягом дії контракту безперервно змінюється і потребує постійного контролю. З метою зниження кредитного ризику використовуються гарантії третьої сторони, резервні акредитиви, застава або інші види забезпечення. З цією самою метою угоди своп можуть укладатися за допомогою посередників, котрі діють як клірингова палата і гарантують виконання всіх умов контракту.

Свопи з'явилися зовсім недавно і за кілька десятків років стали одним з основних засобів, використовуваних організаціями для управління активами та зобов'язаннями. Ринок свопів з'явився в 60-ті роки, коли вартість інвестиційних премій, введених органами, що контролюють біржову діяльність у Великобританії, обмежили можливості британських компаній інвестувати кошти за рубежем. Компенсаційні позики виникли як метод, що дає змогу обминати ці обмеження. Британська компанія позичала фунти стерлінгів британській філії американської компанії, а американська компанія, у свою чергу, позичала долари США філії британської компанії, що інвестувала їх на території США [2].

Своп-контракти як вид похідних фінансових інструментів застосовуються на міжнародних ринках з початку 80-х років. Вперше валютний своп був розроблений у Лондоні в 1979 p., але не дістав значного поширення. Привернув увагу до цього виду похідних інструментів валютний своп-контракт обміну USD на CHF, учасниками якими стали компанія Salomon Brothers, Світовий банк і фірма IBM. Саме висока репутація учасників цього свопу забезпечила довгострокову довіру до даного виду деривативів.

Згідно постанові НБУ № 111 від 13 квітня 2011 банки України мають право здійснювати валютні операції на умовах "своп". Згідно з постановою, уповноважені банки мають право здійснювати між собою валютні операції на умовах "своп" з купівлі-продажу іноземної валюти 1-ї групи класифікатора і з обміну іноземної валюти в межах 1-ї групи класифікатора. Також, уповноважені банки мають право здійснювати на міжнародному валютному ринку операції з обміну іноземної валюти на умовах "своп" в рамках 1-ї групи класифікатора". Дані валютні операції виконуються в строк, що не перевищує 365 календарних днів.

У документі наголошується, що під валютними свопами маються на увазі операції, що передбачають купівлю (продаж, обмін) інвалюти з зворотного її продажем (купівлею, обміном) у майбутньому на фіксованих умовах (за курсом, обсягом, датою валютування).

Свопи-угоди в світі укладаються на основі стандартної документації, підготовленої ISDA (International Swaps and Derivât і ves Association, Міжнародна асоціація по свопах і деривативів).

Зокрема, ISDA розробила такі документи як:

  • - 2003 ISDA Credit Derivatives Definitions, Physical Seulement Matrix and Rclated Material;
  • - 2011 ISDA Equity Derivatives Definitions and Appendix;
  • - 2006 ISDA Definitions and Supplements;
  • - інші.

Ці документи не є обов'язковими, проте широко використовуються учасниками ринку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >