< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Санітарно-гігієнічна експертиза

Визначення, мета, завдання санітарно-гігієнічної експертизи

Санітарно-гігієнічна експертиза є одним з найважливіших видів товарної експертизи, оскільки її метою є підтвердження безпеки товарів для споживачів. Необхідність її обумовлена правом громадян України на безпеку товарів, що передбачено Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".

Проблема безпеки набуває особливої актуальності у зв'язку з ввезенням в Україну значних обсягів продукції, з порушенням постачальниками умов укладених угод, що стосуються якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Тому найважливішим завданням Державної санітарно-гігієнічної експертизи є визначення властивостей, які характеризують якість харчових продуктів, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

Під безпечністю розуміють відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної та іншої несприятливої дії на організм людини при споживанні харчових продуктів в межах норм, встановлених МОЗ України.

До інших видів можна віднести несприятливу дію хімічної, радіаційної, механічної, електричної, магнітної, електромагнітної, термічної енергії.

При проведенні санітарно-гігієнічної експертизи визначають хімічну, радіаційну, санітарно-гігієнічну безпечність.

Хімічна безпека — це відсутність шкідливої дії, яка виникає внаслідок дії хімічних речовин.

Речовини, які приводять до небезпеки товарів, поділяють на наступні групи: токсичні елементи; мікотоксини; нітрати і нітрити; пестициди, антибіотики; гормональні препарати; вищі спирти і альдегіди; складні ефіри; фурфурол і оксиметилфурфурол; мономіри; заборонені харчові добавки; барвники для упакування, заборонені полімерні матеріали.

Токсичні елементи шкідливо впливають на організм людини, при попаданні в організм людини можуть викликати отруєння; до токсичних елементів відносяться миш'як, ртуть, кадмій, свинець, мідь, цинк, залізо. Вміст цих речовин обмежується для деяких нормативною документацією, а також враховується при проведенні сертифікації.

Радіаційна безпека — відсутність негативної дії на здоров'я і життя людини, її майно. Якісні показники радіаційної безпеки встановлені наказом МОЗ України №255 від 19.08.1997 р., вони визначаються допустимими рівнями радіонуклідів: цезію — 137 і стронцію — 90 у продуктах харчування і питній воді тощо.

В радіологічних лабораторіях санепідемслужби проводять визначення вмісту цезію — 137 і стронцію — 90 в продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища та визначення об'ємної та питомої активності бета — випромінюючих нуклідів (сумарної) тощо.

Санітарно-гігієнічна безпека — відсутність недопустимого ризику, який може виникнути при різних біопошкодженнях споживних товарів. До них відносяться мікробіологічні та зоологічні пошкодження.

Мікробіологічні пошкодження або захворювання викликаються мікроорганізмами, під час розвитку деяких з них харчові продукти втрачають свою санітарно-гігієнічну безпечність. При цьому в харчових продуктах накопичуються токсичні речовини, які викликають отруєння, деколи спричиняють смерть.

Біопошкодження зоологічні викликають шкідники, комахи, гризуни, птахи, які спричиняють забруднення залишками їх життєдіяльності. Шкідники, комахи, гризуни, птахи можуть бути інфіковані патогенними мікроорганізмами, які викликають хвороби — чуму, ящур, сибірку тощо.

Об'єктами санітарно-гігієнічної експертизи є:

  • - продовольча сировина, напівфабрикати, готові продукти, товари; допоміжні і пакувальні матеріали;
  • - добавки, контамітанти (забруднювачі);
  • - процеси: виробничі, технологічні і ті, що відбуваються під час транспортування, реалізації, зберігання;
  • - обладнання: технологічне, торговельне, транспортні засоби;
  • - персонал: виробничий і обслуговуючий.

Суб'єктами експертизи є працівники санітарно-епідеміологічних установ, а також науково-дослідних інститутів, вищих учбових закладів та інших установ і організацій, які акредитовані МОЗ на право проведення робіт із гігієнічної регламентації небезпечних факторів чи атестовані на право здійснення токсико-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень щодо безпеки продукції для здоров'я людини, що діють на основі чинних законів, законодавчих актів, положень.

Суб'єктами експертизи є також міністерства, відомства, організації, установи, підприємства незалежно від форм власності, приватні юридичні особи, які зацікавлені в проведенні санітарно-гігієнічної експертизи.

Відносно діяльності санітарно-епідеміологічних служб застосовують такі характерні поняття, як санітарне та епідеміологічне благополуччя; норма, правила, гігієнічні нормативи тощо.

Санітарне та епідеміологічне благополуччя населення — це оптимальні умови життя населення, які забезпечують його здоров'я. При визначенні оптимальних умов звертають увагу на наявність шкідливого впливу факторів довкілля.

Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи становлять правову базу, що застосовується для визначення ступеня безпеки окремих факторів довкілля.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" неякісними, небезпечними для здоров'я і життя людини та фальсифікованими є харчові продукти і продовольча сировина за умов:

  • • вмісту шкідливих і токсичних речовин екзогенного або природного походження, небезпечних мікроорганізмів, їх токсинів, гормональних препаратів;
  • • вмісту харчових добавок, які не отримали у встановленому порядку висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи і не дозволені до використання за призначенням, або не визначено умови, додержання яких гарантує безпечне використання харчових продуктів і продовольчої сировини, аналіз того, чи їх вміст перевищує встановлені гранично допустимі рівні;
  • • вмісту будь-яких сторонніх предметів або домішок;
  • • використання під час виготовлення продовольчої сировини чи супутніх матеріалів, які не властиві найменуванню і виду харчового продукту, зіпсованої або непридатної за іншими ознаками продовольчої сировини;
  • • використання тари, пакувальних чи супутніх матеріалів, повністю або частково виготовлених із матеріалів, що не відповідають вимогам безпеки чи відсутні в переліку дозволених для контакту з харчовими продуктами Головним державним санітарним лікарем України;
  • • порушення визначених нормативними документами рецептури, складу товарів, умов виробництва чи транспортування, реалізації і використання;
  • • приховування небезпеки їх споживання або їх низької якості;
  • • порушення умов зберігання або терміну придатності до споживання;
  • • навмисного надання зовнішнього вигляду та окремих властивостей певного харчового продукту, за який вони видаються, з метою збуту споживачам або використання у сфері громадського харчування виробником (продавцем).

Факт фальсифікації встановлюється у процесі ідентифікації товару.

Проводять санітарно-гігієнічну експертизу органи санітарно-епідеміологічного нагляду.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд являє собою систему заходів з контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства, що дає можливість створити оптимальні умови життєдіяльності населення і сприяє мінімальному впливу небезпечних факторів на здоров'я людей.

В Україні якість харчової продукції гарантується законодавчими і нормативними актами, які зобов'язують виробників сировини і готової продукції випускати якісну продукцію, яка відповідає вимогам стандартів. Конституцією України закріплено право громадян на охорону здоров'я, що забезпечується відповідними соціально-економічними, медико-санітарними програмами, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, вільного доступу до інформації щодо стану довкілля, якості харчових; продуктів і предметів побуту.

Згідно з Законом, продовольча сировина, продукти харчування, а також матеріали, обладнання і інструменти, які використовуються для їх виготовлення, зберігання, транспортування ira реалізації, підлягають сертифікації і повинні відповідати вимогам санітарних норм. Відповідальність за безпеку для здоров'я і життя населення і відповідність вимогам санітарних норм несуть підприємства, установи, організації та особи, що вироблюють, транспортують, зберігають, реалізують продовольчу сировину і продукти харчування.

Законом України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (ст.4) забороняється виготовляти, ввозити, реалізовувати, використовувати неякісні, небезпечні для здоров'я і життя людини або фальсифіковані харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини згідно із статтею 10 закону здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:

  • • безпеки для життя і здоров'я людини у разі їх споживання та використання;
  • • їх виробництва в умовах, що відповідають встановленням вимогам технології, санітарних норм і правил, безпеки та збереження навколишнього природного середовища;
  • • їх виробництва із застосуванням дозволених продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
  • • повноти і достовірності інформації про їх властивості;
  • • їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпеки;
  • • їх реалізації відповідно до правил торгівлі.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів та продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України, уповноваженими центральними органами виконавчої влади, їх органами в Автономній Республіці Крим, областях і районах, містах Києві і Севастополі шляхом (ст. 11 закону):

  • • державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
  • • їх державної реєстрації;
  • • обов'язкової сертифікації та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
  • • здійснення контролю за дотриманням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини на всіх етапах життєвого циклу є державний нагляд за дотриманням вимог стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний нагляд, державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, державний нагляд за дотриманням законодавства про карантин рослин.

Державна реєстрація харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється Міністерством охорони здоров'я України на підставі позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, для продовольчої сировини — державної ветеринарно-санітарної експертизи. Порядок проведення санітарно-гігієнічної експертизи і внесення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів до Державного реєстру визначається Головним державним санітарним лікарем України та головним державним інспектором ветеринарної медицини України.

Державна реєстрація харчових продуктів, що виробляються, проводиться відповідно до вимог нормативних документів на виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів і здійснюється у порядку, встановленому Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Гігієнічна експертиза — це оцінка експертами відповідності сировини, продукції і упакування визначеним гігієнічним вимогам.

Державна санітарно-гігієнічна експертиза полягає у комплексних вивченні та оцінці можливого негативного впливу на здоров'я населення небезпечних факторів. Вивченню та оцінці підлягають документи (проекти, технологічні регламенти, державні стандарти та інша нормативно-технічна документація) на вироби, сировину, технології, діючі об'єкти та пов'язані з ними небезпечні фактори на відповідність вимогам санітарних норм.

Основною метою гігієнічної експертизи є встановлення безпечності товарів для споживача у процесі всього його життєвого циклу.

На підставі санітарно-гігієнічної експертизи видається висновок — документ, який встановлює критерії безпеки та шкідливість небезпечних факторів харчового продукту (групи продуктів), продовольчої сировини, супутніх матеріалів.

Найважливішим завданням гігієнічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

Гігієнічна експертиза харчових продуктів здійснюється згідно з правами та обов'язками, покладеними на органи та установи СЕС МОЗ України.

Вимоги безпеки до здоров'я та життя населення є обов'язковими у державних стандартах та інших нормативних документах.

Нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у нормативній документації, стандартах, відповідністю продукції вимогам безпеки до життя та здоров'я населення здійснюють органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом проведення випробувань.

Випробування проводяться з наступною метою:

  • - визначення змін органолептичних властивостей харчових продуктів, їх характеру й ступеня, а також цих змін;
  • - виявлення відхилень в хімічному складі продуктів та визначення їх причин;
  • - встановлення можливостей передавання через інфіковані продукти збудників харчових отруєнь та інфекційних захворювань;
  • - виявлення пестицидів, важких металів, харчових добавок, шкідливих домішок та інших чужорідних речовин в кількості, що перевищує гігієнічні нормативи і природний вміст у продукті;
  • - виявлення ступеня бактеріального забруднення продуктів і характеру їх мікрофлори;
  • - встановлення умов виробництва і санітарного режиму підприємств, транспортування, збереження і реалізації харчових продуктів, порушення яких призводить до змін їх органолептичних властивостей, до бактеріального чи хімічного забруднення.

В результаті проведення гігієнічної експертизи вирішуються питання можливості і безпечності використання даної партії харчових продуктів для споживання населення або необхідності у додатковій технологічній тепловій обробці, сортуванні чи підсортуванні, визначення умов та шляхів реалізації.

Основним завданням санітарно-гігієнічної експертизи є встановлення факту дотримання (недотримання) санітарних норм та правил шляхом здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за:

  • - дотриманням санітарних норм і правил при виготовленні, зберіганні, транспортуванні, реалізації продуктів харчування, особливо швидкопсувних;
  • - використанням нових матеріалів для виробів, тари, упакування, обладнання, які контактують з харчовими продуктами;
  • - вмістом залишкових кількостей пестицидів, солей важких металів, антибіотиків, шкідливих домішок;
  • - якістю харчових продуктів при виробництві, дотриманням рецептури, вмісту основних речовин, які встановлюються нормативною документацією.

Спеціальні санітарно-епідеміологічні перевірки проводяться у таких випадках:

  • - виникнення або підозри можливості виникнення харчових отруєнь або гострих кишкових інфекцій;
  • - підозри бактеріального, хімічного або механічного забруднення харчових продуктів, внаслідок чого вони стають небезпечними для здоров'я населення;

порушення технології виробництва харчових продуктів, рецептур, норм застосування пестицидів, харчових добавок тощо;

- порушення санітарних вимог під час виробництва, транспортування, зберігання, реалізації.

Державна система контролю якості і безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів включає ще й інші організації.

Крім органів і установ санітарно-епідеміологічної служби, експертиза сільськогосподарської сировини і харчових продуктів здійснюється державно-ветеринарною службою, галузевими організаціями з контролю якості товарів, спеціалістами управління із стандартизації, метрології і сертифікації.

Спеціалістами санітарно-епідеміологічних служб проводяться санітарно-гігієнічні експертизи разом із спеціалістами ветеринарної служби при виникненні спалахів інфекційних захворювань і харчових отруєнь, пов'язаних із споживанням м'яса вимушено забитих тварин, а також субпродуктів, інших м'ясних продуктів, інфікованих збудниками інфекційних та паразитарних хвороб, спільних для людей та тварин або таких, що передаються свійськими тваринами.

Спеціалісти Держстандарту проводять сертифікацію продовольчої сировини і харчових продуктів, які виробляються вітчизняними виробниками, для виявлення відповідності їх вимогам нормативної документації, а також імпортних харчових продуктів і продовольчої сировини.

Спеціалісти Управління у справах захисту прав споживачів здійснюють контроль якості товарів та послуг. Спеціалісти торгово-промислової експертизи проводять незалежну експертизу якості, кількості тощо.

У випадках виявлення при перевірках харчових продуктів з простроченими термінами реалізації, ознаками псування і забруднення, наявністю сторонніх або шкідливих домішок, при виявленні продукції, що має відхилення від положень нормативної документації, спеціалісти Управління у справах захисту прав споживачів можуть перевести цю продукцію у нестандартну або намітити шляхи її реалізації. При виявленні спеціалістами недоліків, які мають санітарно-епідеміологічне значення, рішення про придатність до споживання продуктів харчування передається для формулювання висновку закладу, що здійснює державний нагляд і проводить санітарно-гігієнічну експертизу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >