< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Основи економіки раціонального природокористування

Поняття про раціональне природокористування. Концепція гармонійного розвитку. Еколого-економічні проблеми природокористування. Соціально-економічна освоєність територій України. Шляхи розвитку суспільства. Поняття про розрахунки економічної ефективності природоохоронних заходів. Управління екологічними ризиками. Проблеми еколого-економічних відносин суспільства з природою. Поняття про сталий розвиток суспільства. Основні методи еколого-економічного аналізу. Економічна оцінка природних ресурсів. Оцінка екологічності речовинного виробництва. Плата за природні ресурси або збитки. Комплексна економічна оцінка. Економічний ефект від природоохоронних заходів. Оцінка технологічних рішень. Сучасні методи захисту природного середовища та управління його якістю. Екологічне ліцензування виробничої діяльності. Законодавче управління природоохоронною діяльністю у виробництві.

Предмет вивчення економіки раціонального природокористування - еколого-економічні відносини, що виникають в процесі виробництва та розробки найбільш екологічно ефективних технологій управління виробництвом і відтворення природних ресурсів. Об'єкт економіки природокористування - еколого-економічні системи різноманітних рівнів - природних, антропогенних і масштабів - від місцевого до біо-сферного. Будь-яка еколого-економічна система має однакову структуру: 1) сукупність природних компонентів, які утворюють одночасно і природне оточуюче середовище, і вони ж є основою матеріальних благ для людини; 2) енергетично-сировинні ресурси, які безупинно зменшуються; 3) виробничі фонди, транспорт, який обслуговує виробничі процеси. Важливим є термін "економія природи", який першим використав ще в 1749 р. К. Лінней, пізніше - Е. Геккель, хоча в наш час він втратив значення, але підкреслює, що вже в середині XVIII ст. вчені замислювались про необхідність бережливого відношення до природи, її ресурсів.

Екологічні основи раціональної економіки природокористування

Комплексний характер економіки природокористування обумовлюють зв'язки з економічними і природничими науками, які утворюють єдиний блок, що складається з політекономії, прикладних економічних наук, наук-методів, історико-економічних, організаційно-економічних та організаційно-технічних наук і наук про управління. Особливо тісні контакти економіки природокористування з економічними науками - статистика, економіка праці, макро-, мікроекономіка, економічна кібернетика, регіональна економіка, а також з природничими науками - екологія, математика, геологія, хімія, з технологічними дісциплінами. Головне завдання економіки природокористування - вивчення природоохоронного механізму функціонування народного господарства в умовах його інтенсификації, міжнародного співробітництва та створення гнучкої системи екологічного управління і засобів раціонального природокористування.

У зв'язку з цим необхідно враховувати основні екологічно прийнятні умови: темпи зростання добувних галузей повинні бути нижче за темпи зростання обробних галузей, матеріального виробництва; темпи зростання маловідходного виробництв, розробка і впровадження природоохоронних технологій та устаткування повинні бути вищі за темпи зростання галузей, що забруднюють довкілля; темпи зростання природовідновлюючих галузей повинні бути вищими за темпи зростання добувних галузей; темпи зростання капітальних вкладень в збереження та охорону природи повинні бути вище темпів зростання капітальних вкладень у матеріальне виробництво. Наприклад саджанців треба висаджувати більше, ніж кількість вирубаних дерев. Для забезпечення нормативної чистоти довкілля необхідно постійно покращувати технології очистки, збільшуючи витрати на очисні споруди.

Основою економіки раціонального природокористування є закони біосфери, суспільних і природничих наук: біологічних, хімічних, соціологічних, економічних, демографічних, ґрунтознавства, технологій виробництв. Проблеми раціонального природокористування - міжгалузеві, і при їх вирішенні необхідно враховувати всі альтернативні варіанти.

Існують три основні шляхи соціально-економічного розвитку людства: екстенсивний - за рахунок постійного нарощування обсягу видобутку корисних копалин без підвищення ефективності їх використання; інтенсивний - раціональне збільшення маси видобутку корисних копалин при постійному підвищенні ефективності їх використання - це найбільш екологічний, економічно ефективний шлях; змішаний (інтенсивно-екстенсивний) - збільшення маси корисних копалин із одночасним зростанням ефективності їх використання.

Питання

  • 1. Які завдання економіки раціонального природокористування?
  • 2. Що являє собою сучасна економіка природокористування як наука?
  • 3. Які головні умови раціонального природокористування?
  • 4. Які основні шляхи соціально-економічного розвитку людства?
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >