< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Методи комплексної економічної оцінки

Комплексна економічна оцінка є характеристикою, яку отримують за одночасного й узгодженого вивчення сукупності параметрів, які відображають всі або більшість аспектів зміни та розвитку економічних явищ і процесів. Вона містить загальні висновки про результати діяльності об'єкта дослідження. Складність комплексної економічної оцінки полягає у тому, що за багатокритеріального аналізу (багатофакторних систем) важко виокремити узагальнюючий показник — критерій оцінки, а витрати на проведення аналітичних робіт часто не покриваються їх результативністю. Є також перешкоди методологічного й організаційного характеру.

Завдання комплексної економічної оцінки зводяться до визначення інтегрального параметра на основі агрегування різних способів кількісного й якісного аналізу, наприклад, коли виникає завдання підведення підсумків роботи об'єкта господарювання за рік, аналізу виконання плану санації підприємства, загальної оцінки виконання бізнес-плану тощо.

Зведення певної кількості показників у єдиний інтегральний показник дає змогу визначити якісну відмінність (поліпшення чи погіршення) досягнутого стану від бази порівняння, хоча при цьому неможливо виміряти ступінь відмінності. Побудова інтегрального показника не означає, що для оцінювання можна використовувати лише один показник. Навпаки, інтегральний показник є лише загальним орієнтиром економічної ситуації, а для дослідження об'єкта використовують систему показників.

В економічному аналізі виокремлюють методи:

  • • детермінованої комплексної оцінки;
  • • стохастичної комплексної оцінки.

Основні методи детермінованої комплексної оцінки: метод сум, метод геометричної середньої, метод суми місць, метод відстаней та ін.

Метод сум передбачає визначення інтегрального показника шляхом сумування його фактичних значень за абсолютними чи відносними вимірниками. У першому випадку цей показник обчислюється так:

де К. — інтегральний показник у-го об'єкта;

х° і х)} — відповідно базове і фактичне значення і-го показника на /-му об'єкті, і = 1, 2, 3,.... п; у = 1, 2, 3,т.

Приклад наведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Комплексна оцінка методом сум

Комплексна оцінка методом сум

Умовою використання методу сум є односпрямованість досліджуваних показників (збільшення часткового показника сприймають як поліпшення інтегрального і навпаки). Недоліком цього методу є можливість високої оцінки результатів за інтегральним показником при значному відставанні будь-якого часткового, що досягається внаслідок компенсації високими результатами окремих низьких їхніх значень. Цей недолік можна частково усунути, якщо поряд з інтегральним показником використовувати два допоміжні комплексні, які визначають суму позитивних і суму негативних значень часткових показників порівняно з базою порівняння.

Метод геометричної середньої передбачає розрахунок коефіцієнтів відносної зміни досліджуваних показників (£,.) за умови, що найвищий рівень показника дорівнює 1. Тобто <кі}< 0. Загальну комплексну оцінку за коефіцієнтом обчислюють так:

Метод суми місць передбачає попереднє ранжування всіх досліджуваних структурних об'єктів за окремими показниками. Кожному об'єкту відповідає певне значення і-го показника Ху, яке є показником його місця серед інших. Зважаючи на значущість кожного показника а(., складають таблицю за показниками і розраховують конкретне значення узагальнюючої оцінки:

Це можна подати у вигляді табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Місця, які отримав кожний об'єкт за методом суми місць

Місця, які отримав кожний об'єкт за методом суми місць

Метод відстаней полягає у тому, що найкращу оцінку отримують об'єкти, максимально наближені до еталона. За еталон приймають умовний об'єкт з максимальними оцінками за всіма показниками

Комплексну оцінку обчислюють за формулою евклідової відстані від еталонного до конкретного значення показників досліджуваних об'єктів. Перед конкретними розрахунками, коли елементами відстані є неспіввимірні одиниці показників, проводять нормування шляхом ділення значень показників на

значення показника еталонного об'єкта (*/,„+і). Для кожного об'єкта розраховують відстань до еталона за формулою

Ранжуючи значення К. на зростання, отримаємо комплексну оцінку пріоритетності об'єктів.

Методи стохастичної комплексної оцінки використовують під час дослідження стохастичного зв'язку і включають методи суми місць і відстаней, методи двовимірного шкалювання, експертно-статистичні, метод компонентного аналізу.

Метод двовимірного шкалювання враховує не лише абсолютні значення показників і ступінь їх варіації, а й механізм впливу окремих факторів на результати діяльності.

Зміст методів компонентного аналізу та експертно статистичних досліджень полягає у тому, що узагальнюючу оцінку отримують за визначенням досягнення поставлених цілей через часткові показники ефективності.

Цільову функцію подають у вигляді

Це дає змогу оцінити діяльність суб'єкта господарювання відповідно до досягнення оптимальних значень.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >