< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Маржинальний аналіз ризику

Для обґрунтування управлінських рішень важливі можливості забезпечує маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: витрати - обсяг виробництва (реалізації) продукції - прибуток, - і на прогнозуванні критичної та оптимальної величини кожного із цих показників при заданому значенні інших. Цей метод управлінських розрахунків називають ще аналізом беззбитковості або сприяння доходу.

Проведення маржинального аналізу потребує дотримання таких умов:

  • - поділу витрат щодо динаміки обсягу виробництва продукції на змінні і постійні;
  • - збільшення (зменшення) змінних витрат пропорційно обсягу виробництва (реалізації) продукції;
  • - незмінності постійних витрат у межах релевантного (значимого) обсягу виробництва (реалізації) продукції, тобто в діапазоні ділової активності підприємства, встановленого відповідно до виробничої потужності підприємства і попиту на продукцію;
  • - тотожності виробництва і реалізації продукції в межах розглянутого періоду часу, тобто запаси готової продукції не можуть істотно змінюватися;
  • - як критерій для аналізу приймається операційний прибуток до виплати податків, а не чистий прибуток.

В рамках аналізу беззбиткової витрати поділяють на два види:

  • - змінні витрати (Variable Costs, VC) - це такі витрати, які змінюються (в цілому) приблизно прямо пропорційно збільшенню або зменшенню обсягу виробництва (у припущенні, що змінні витрати на одиницю продукції залишаються майже постійними, стабільними).
  • - постійні витрати (Fixed Costs, FC) - це такі витрати, які не змінюються, коли міняється рівень виробництва за якийсь певний період часу (наприклад, рік).

Деякі з витрат можуть змінюватися не зовсім прямо пропорційно обсягу і в той же час не бути постійними, тобто належити до групи так званих змішаних (напівзмінних) витрат (Mixed Costs, МС). Такі витрати в інвестиційному аналізі доцільно розділити на змінну та постійну частину, які необхідно включати до складу загальних обсягів змінних та постійних витрат відповідно. Прикладом таких витрат є орендна плата, яка згідно договору може включати певну фіксовану суму в місяць і встановлену ставку за кожну годину роботи виробничого устаткування, що орендується.

Здійснити розподіл витрат на постійні та змінні можна за допомогою одного з таких методів:

  • - методу верхньої та нижньої межі (High-Low Method)
  • - графічного методу (Scattergraph Method)
  • - методу найменших квадратів (Least Squares Method).

При застосуванні графічного методу на основі фактичних даних будується пряма, яка апроксимуючи фактичні дані, дає уявлення про залежність сумарних витрат від обсягу реалізації. Точка перетину цієї прямої з вертикальною віссю (віссю ординат) є оцінкою постійних витрат (рис. 8.3).

Приклад застосування графічного методу оцінки загальної суми постійних витрат

Рис. 8.3. Приклад застосування графічного методу оцінки загальної суми постійних витрат

Згідно методу верхньої та нижньої межі зі всіх наявних пар даних про обсяг реалізації та відповідний обсяг загальних витрат обираються для подальших обчислень дві:

  • - верхня межа - відповідає найбільшому значенню обсягу реалізації;
  • - нижня межа - відповідає найменшому обсягу реалізації.

За цими даними визначається коефіцієнт змінних витрат - відношення різниці витрат до різниці обсягів реалізації:

уя = -. (8.5)

Далі визначають сукупні змінні витрати, які дорівнюють добутку коефіцієнту змінних витрат і максимального обсягу реалізації продукції:

УС = УЯ o (8.6)

Постійні витрати визначають як різницю між максимальною із наявних даних загальною сумою витрат і сукупними змінними витратами:

¥С = ГСтах - УС. (8.7)

Приклад 8.2. На основі прогнозу грошових потоків інвестиційного проекту від операційної діяльності (табл. 4.4) отримано такі дані щодо залежності поточних витрат проекту від зміни обсягів реалізації:

Показник

Період

1

2

3

4

5

Чистий дохід від реалізації, тис. грн.

245

242

318

299

336

Поточні витрати, тис. грн.

135,7

142,7

149,7

156,7

163,7

Виділено верхню та нижню межі обсягів реалізації.

Отже метод верхньої та нижньої межі буде передбачати наступні розрахунки:

УЯ = 163,7 -142,7 = і! = 0,2234. 336 - 242 94

Тобто на 1 гривню доходу від реалізації в середньому припадає близько 22 коп. змінних витрат.

Загальна сума змінних витрат для максимального обсягу реалізації за проектом становить:

УС = 0,2234 o 336 = 75,1 (тис. грн.).

Постійні витрати для даного інвестиційного проекту складають:

¥С = 163,7 - 75,1 = 88,6 (тис. грн.).

Отриманий результат відповідає оцінкам обсягу постійних витрат для даного проекту, відображеним на рисунку 8.3.

Метод найменших квадратів передбачає регресійний аналіз прогнозних даних за проектом. За умови припущення наявності лінійної залежності витрат від обсягів реалізації рівняння регресії буде мати вигляд:

Y = a + bx , (8.8)

де Y - сукупні поточні витрати, грош. одн.; х - обсяг реалізації, грош. або натур. одн.; а і b - сукупні постійні та питомі змінні витрати відповідно.

Значення коефіцієнтів а і b розраховують з системи рівнянь, сформованої на підставі прогнозних значень обсягів реалізації та поточних витрат за кроками розрахункового період:

[ na + bV x = V y

^ , (8.9)

[aV x + bV x2 = V xy

де n - тривалість розрахункового періоду.

Одним з основних показників маржинального аналізу є мар-жинальний дохід (Marginal Revenue, MR), який ще в літературі називають валовою маржею, вкладом на покриття. Він показує частину чистого доходу від реалізації, яка припадає на покриття постійних витрат та формування прибутку і обчислюється за такою формулою:

MR = TR - VC = FC + PR , (8.10)

де TR - чистий дохід від реалізації, грош. одн.;

PR - операційний прибуток до сплати відсотків та оподаткування, грош. одн.

Також маржинальний аналіз передбачає оцінку обсягу продажів в точці беззбитковості, тобто обсягу реалізації, необхідного для покриття всієї суми поточних витрат без отримання прибутку від операційної діяльності. Різниця між обсягом реалізації для певного кроку розрахункового періоду і беззбитковим називається запасом фінансової міцності проекту або зоною безпеки. Чим вона більша, тим менш ризиковим є інвестиційний проект.

Для їх визначення можна застосовувати графічний і аналітичний методи.

Графічний метод передбачає побудову графіка беззбитковості. На рисунку 8.4 подано графік беззбитковості, який відображає залежність операційного прибутку від зміни обсягів реалізації. Така форма графіку беззбитковості може використовуватися як для виробництв з одним видом продукції, так і для багатономенклатурних.

Графік беззбитковості

Рис. 8.4. Графік беззбитковості

На рисунку 8.4 точка беззбитковості відповідає точці перетину кривої прибутку з горизонтальною віссю (абсцис). Цю точку ще називають порогом рентабельності або точкою окупності витрат: при обсягах реалізації менших, ніж в точці беззбитковості, проект буде збитковим. Крива операційного прибутку перетинає вертикальну вісь (ординат) у точці, яка дорівнює постійним витратам.

Для проекту, дані якого наведено на рисунку 8.4 необхідно отримувати не менше 110 тис. грн. чистого доходу від реалізації щорічно, що б не мати збитків. Оскільки прогнозні обсяги реалізації становлять від 242 до 336 тис. грн., інвестиційний проект має запас фінансової міцності для покриття негативних змін факторів, що впливають на обсяги продажів, в сумі від 132 до 226 тис. грн.

Для аналітичного розрахунку беззбиткового обсягу продажів у вартісному виразі ( ТЯкр ) необхідно суму постійних витрат поділити на коефіцієнт маржинального доходу ( кмк ), який показує його частку в чистому доході від реалізації:

ТЯ = -. (8.11)

Для проектів, які передбачають виробництво і реалізацію одного виду продукції, беззбитковий обсяг продажів можна визначити в натуральному вираженні ( 0^ ):

&р = - = -. (8.12)

тг р - юс

де тг - маржинальний дохід в розрахунку на 1 натуральну одиницю продукції, грош. одн./натур. одн .;

р - ціна продукції (без ПДВ та інших непрямих податків та зборів), грош. одн.;

юс - питомі (у розрахунку на 1 натуральну одиницю) змінні витрати, грош. одн./натур. одн.

Крім даної описаної вище бухгалтерської форми точки беззбитковості існують ще її готівковий та фінансовий різновиди. Готівкова точка беззбитковості розраховується за формулами 8.11 та 8.12 за умови виключення із складу постійних витрат амортизаційних відрахувань. Фінансова точка беззбитковості дорівнює еквівалентному ануїтету, який відображає, яким мав би бути грошовий потік, що чиста поточна вартість дорівнювала нулю (див. тему 6).

В інвестиційному аналізі досить часто виникає необхідність визначення обсягу продажів для одержання необхідної суми прибутку, яка забезпечить очікуваний інвестором рівень прибутковості інвестицій. Для цього використовується така формула:

0 = ЯТ+РЯ . (8.13)

р - юс

При багатономенклатурному виробництві цей показник визначають у вартісному вираженні:

ТЯ = РС + РЯ . (8.14)

На підставі розрахунку беззбиткового обсягу реалізації на кожному кроці розрахункового періоду визначається рівень беззбитковості - відношення беззбиткового обсягу до проектного обсягу реалізації. Проект вважається стійким до ризиків, якщо рівень беззбитковості не перевищує 60-70% проектних обсягів виробництва та реалізації після освоєння виробничих потужностей. Близькість рівня беззбитковості до 1 (100%) є свідченням недостатньої стійкості проекту до коливання попиту на продукцію на даному кроці оцінки.

Для оцінки рівня ризику інвестиційного проекту також доцільно використовувати відносний показник зони безпеки, який показує, на скільки відсотків обсяг реалізації за проектом є вищим за беззбитковий. Відповідно для беззбиткового обсягу реалізації у вартісному та натуральному вираженні він обчислюється за такими формулами:

ЗБЧД = ^ф-. (8.15)

ЧД TRф v '

= 0ф - 0",. (8.16)

Офф

Кількісна оцінка ризику операційної діяльності в проекті може бути оцінена показником операційного левериджу (Operate Leverage, OL).

Операційний ліверидж визначає ступінь залежності проекту від постійних витрат виробництва та показує на скільки відсотків зміниться операційний прибуток при зміні виручки від реалізації на 1%:

FC

OL = 1 + -. (8.17)

PR V '

Проект з низьким операційним левериджем має низькі постійні витрати порівняно з проектом з відносно вищим операційним ризиком. Чим вищий операційний леверидж, тим більша небезпека потенційного ризику. З управлінської точки зору, одним з шляхів подолання непевності для ризикованих проектів є утримання операційного лівери-джу на низькому рівні. Це, в свою чергу, дозволяє утримувати точку беззбитковості (визначену будь-яким способом) на мінімальному рівні.

Приклад 8.3. Для інвестиційного проекту, показники якого розглядалися в попередніх прикладах цієї теми, оцінка показників маржинального аналізу буде мати вигляд, поданий у таблиці 8.6.

Таблиця 8.6

Показники маржинального аналізу інвестиційного проекту

Показник

Період

1

2

3

4

5

Чистий дохід від реалізації, тис. грн.

245

242

318

299

336

Поточні витрати, тис. грн.

135,7

142,7

149,7

156,7

163,7

В тому числі:

Постійні витрати, тис. грн.

88,6

88,6

88,6

88,6

88,6

Змінні витрати, тис. грн.

47,1

54,1

61,1

68,1

75,1

Операційний прибуток до сплати відсо-

245,0

242,0

318,0

299,0

336,0

тків та оподаткування, тис. грн.

Марживальний дохід, тис. грн.

197,9

187,9

256,9

230,9

260,9

Коефіцієнт маржинального доходу, одн.

0,808

0,776

0,808

0,772

0,776

Обсяг реалізації у точці беззбитковості,

168,0

183,8

185,3

202,9

210,8

тис. грн.

Рівень беззбитковості,%

68,6

75,9

58,3

67,9

62,7

Зона безпеки, тис. грн.

77,0

58,2

132,7

96,1

125,2

Відносний показник зони безпеки,%

31,4

24,1

41,7

32,1

37,3

Операційний ліверидж, одн.

1,362

1,366

1,279

1,296

1,264

Як видно з даних таблиці 8.5, інвестиційний проект має помірний рівень операційного ризику. На кроці 1 розрахункового періоду при зменшенні чистого доходу від реалізації на 1% операційний прибуток може скоротитися на 1,4%, а на 5 кроці - на 1,3%. В середньому зона безпеки становить близько 33% чистого доходу від реалізації. Оскільки рівень беззбитковості в середньому становить 66,7 %, проект є стійким до ризиків. Найбільший рівень ризику реалізації проекту виявляється на 2 кроці розрахункового проекту.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попер   ЗМІСТ   Наст >