19.7. Засоби всебічного розвитку особистості
Засоби виховання здійснюють суттєвий вплив на розвиток особистості. Засоби матеріальної культури (іграшки, одяг, посуд та ін.) пов'язані з розвитком практичного інтелекту, а засоби духовної культури, представлені в знаковій формі (книги, мова, живопис та ін.), більш суттєві для розвитку теоретичного мислення та інших вищих психічних функцій.
Відомий російський вчений Л.С.Виготський (1896 - 1934) виділив чотири стадії розвитку в залежності від засвоєння засобів діяльності. Перша – природно-примітивних, найпростіших культурних форм поведінки (володіння ложкою, виделкою, ножем та ін.). Друга – засвоєння засобів культури поведінки, поданих в знаковій формі і виражених усною мовою. Третя – накопичення досвіду використання знакових засобів і поява звичок культурної поведінки. Четверта – самовиховання, коли зовнішній знак замінюється внутрішнім, з'являється духовна потреба в культурному саморозвитку.
Всебічний розвиток особистості – це процес оволодіння засобами матеріальної і духовної культури, створеної людством. Знакові засоби духовної культури виконують у вихованні дві функції. По-перше, вони слугують засобами зв'язку вихователів і вихованців, а також між вихованцями, забезпечуючи комунікацію у виховному колективі і поширення інформації. По-друге, вони використовуються в спільній діяльності як засоби розв'язання виховних завдань. Матеріальні і символічні засоби, пов'язані з мовою, утворюють складну систему, в якій символічні засоби спрямовані на управління і планування діяльності вихованців, результатом якої є абстрактно-символьне мислення, свідомість, світогляд, моральні, естетичні та інші якості.
Знакові засоби є основними у вихованні мислення. Вони використовуються в інтелектуальній діяльності для виховання свідомості (наукової, естетичної, моральної, побутової та ін.). Свідомість виховується обома видами знакових засобів. Засоби комунікації необхідні для орієнтації учня в соціальному оточенні. Засоби інтелектуальної діяльності слугують для виховання переконань, навичок, звичок культури поведінки Ці засоби використовуються як в сумісній, так і в самостійній діяльності вихованців.
В підлітковому віці під впливом виховання свідомість вперше набуває таких якостей, як системність, узагальненість і дієвість для чого використовуються свої засоби. Системність свідомості виховується такими засобами як дитяча енциклопедія, науково-популярна література з навчальних предметів, графічні засоби. Узагальненість свідомості формується за допомогою використання інваріантів теоретичного знання, засобів їх конкретизації, системи явищ, що вивчаються, заданій в графічній чи табличній формі. Дієвість свідомості утворюється в результаті багаторазового використання теоретичних уявлень при розв'язанні різноманітних життєвих проблем.
В юнацькому віці продовжують розвиватися (переважно за рахунок самовиховання), набуваючи нових рис, рефлексія, антицидація і асиміляція. Завдяки рефлексії свідомість аналізує особисті якості індивіда, виявляє "дефекти" минулого виховання. У виховній рефлексії велику роль відіграє приклад авторитетного дорослого, класична художня література, логічні засоби самоаналізу.
Антиципадія – здатність свідомості передбачати наслідки планових дій до їх здійснення, на етапі підготовки. Вона формується засобами логічного аналізу поведінки і вчинків різних осіб" в т.ч. власних помилок, спочатку в процесі обговорення їх з авторитетним, досвідченим дорослим, потім у дискусіях з друзями і в самоаналізі.
Асиміляція характеризує свідомість у плані її можливості засвоювати духовні цінності народу, виробляючи на цій основі переконання, звички поведінки та інші якості. Для розвитку здатності асимілювати культурні цінності використовують міжособистісні стосунки, бесіди на естетичні і моральні теми, приклад учителя і батьків, екскурсії, обговорення творів художньої літератури та ін.
Емоції – особливий клас психічних процесів і станів, пов'язаних з інстинктами, потребами і мотивами, що відображаються у формі безпосереднього переживання (задоволення, радості, страху), значимість діючих на індивіда явищ і ситуацій для здійснення його життєдіяльності.
Які засоби виховання вищих емоцій? До вищих емоцій належать почуття патріотизму, гуманізму, власної гідності, чесності, порядності, совісті, обов'язку, естетичного почуття, дружби та інші. Крім них, у людини є вроджені, природні почуття задоволення, голоду, страху, болі тощо, а також примітивні почуття, що з'являються в дошкільний період (любов до батьків, гордість та ін.), які потім розвиваються у вищі емоції.
В шкільні роки емоції виховуються разом з інтелектом і тими ж засобами. Разом з тим, виховання емоцій має і певну специфіку. Велике значення мають емоції дорослих, з яких діти беруть приклад. Емоції дорослих доповнюються іншим засобом — міжособистісним стосунками і спілкуванням. В спілкуванні зміцнюються звички емоційної поведінки і емоційне ставлення до зовнішнього світу, інших людей і самого себе.
Засобами самовиховання вищих моральних і естетичних емоцій у старшокласників є художня література; виставки і музеї, різні види мистецтва, художня самодіяльність, гуртки і творчі студії, туризм і спорт.
Засобами виховання вольових якостей особистості (наполегливості, цілеспрямованості, завзятості, самовладання, прагнення до незалежності, послідовності) є особистий приклад дорослого; діяльність, спрямована на досягнення важливої мети, громадська думка, система завдань тощо.
У старших класах великого значення набуває самовиховання вольових якостей особистості, засоби для якого вибирає сам вихованець. Самовиховання волі здійснюється на основі єдності емоційної і інтелектуальної сфер особистості; тому їхніми засобами є пізнавальна і практична діяльність у поєднанні з рефлексією і онтиципадією. Розв'язання складних пізнавальних і практичних завдань на основі власних бажань дозволяє старшокласнику тренувати свою волю, наполегливість, цілеспрямованість у відповідності з ідеалом. Завдяки рефлексії і антиципадії старшокласник може періодично співставляти результати самовиховання з життєвими завданнями і виробленими ідеалами.