ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА РИЗИКІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

Зовнішнє середовище функціонування малого підприємства, ризики та їх вплив на діяльність малого підприємства

У процесі вивчення цієї теми варто опиратися на концептуальні теоретичні засади ризику фінансово-господарської діяльності підприємства, методику його вимірювання [2; 5-7] та алгоритм виявлення найбільш характерних загроз функціонуванню СМП, специфіки їх впливу на обсяги та ефективність суб'єктів фінансово-господарської діяльності малих підприємств та малого підприємництва як сектору національної економіки [1; 3; 4].

Відкрите ринкове середовище функціонування малого підприємства характеризується значною кількістю інституцій (країна, постачальники, торговельні підприємства та організації, конкуренти, покупці, споживачі, інституції ринків: ресурсів, фінансів, робочої сили, товарів (робіт, послуг), його інфраструктури! інституції) та процесів, які відбуваються у ньому. До групи факторів зовнішнього середовища належать: природно-географічна, демографічна, суспільно-політична, макроекономічна ситуації, кон'юнктура ринків тощо. Відповідно, зовнішнє середовище функціонування малого підприємства не є сталим. Воно постійно змінюється та породжує ризики, які можуть завдати негативних наслідків і фінансово-господарському стану підприємства, і його функціонуванню загалом. Актуальність останнього посилюється в умовах об'єктивно вищого рівня вразливості малих підприємств, порівняно з середніми та великими.

В умовах ринкової економіки ризик є невід'ємним елементом підприємницької діяльності. Підприємець, який уміє своєчасно та обґрунтовано ризикувати, часто винагороджується за ризик. Тому ризиком вважаються певні дії, які вчиняють швидше на удачу, аніж з однозначною вірогідністю одержання запланованого результату. Характерними особливостями ризику є невизначеність та неочікуваність.

Ризик - це існування можливості невдачі, небезпеки, потенційної загрози виникнення різного роду втрат (фінансових ресурсів, майна, результату (доходів) нижче очікуваного рівня тощо). Ризик - це відхилення результатів фінансово-господарської діяльності малого підприємства від планових показників, що обумовлюється передусім ринковою конкуренцією та державним регулюванням, рівнем надійності техніко-технологічної бази виробництва та матеріально-технічного постачання, рівнем укомплектованості штату працівників, рівнем змін цін на продукцію (послуги) малого підприємства та іншими факторами внутрішнього та зовнішнього середовища. Це рівень фінансових втрат, що виявляється у можливості недосягнення поставленої мети, невизначеності і суб'єктивності оцінки прогнозованого результату.

Враховуючи велику різноманітність ризиків, керівництву малого підприємства необхідно визначити лише ті з них, настання яких є найбільш вірогідним та які можуть завдати найбільш суттєвих збитків підприємству. Зазвичай мале підприємство потерпає від ризиків, пов'язаних із:

• - несприятливими тенденціями розвитку галузі, в якій функціонує мале підприємство;
• - можливим зниженням ціни;
• - циклічністю обсягів продаж;
• - перевищенням виробничих затримок над запланованими;
• - труднощами під час отримання сировини, матеріалів, комплектуючих;
• - труднощами в отриманні кредитів;
• - циклічністю руху грошових коштів і под.

В умовах політичної та економічної нестабільності рівень ризику значно зростає. Це є характерним для України, де частка збиткових малих підприємств у жодному виді економічної діяльності не є нижчою за 30 %.

Враховуючи, що малі підприємства є більш вразливими до зміни умов зовнішнього середовища, а його чинники впливають значно сильніше, ніж на середні та великі підприємства, важливо розподіляти ризики малого підприємства між контрагентами. Відповідальним за ризик має бути той контрагент, який краще за інших може передбачати та контролювати ризики.

Розподіл ризику між контрагентами може бути якісним та кількісним. Кількісний розподіл передбачає використання концептуальної моделі, яка ґрунтується на стандартних методах рішень, основою яких є "дерево" ймовірностей та рішень, яке використовується для визначення їх послідовності. Якісний розподіл ризику передбачає прийняття контрагентами рішень, спрямованих на збільшення чи зменшення кількості потенційних інвесторів.