< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розподіл опалів на поверхні земної кулі

Розподіл атмосферних опадів залежить від багатьох факторів: температури повітря, морських течій, атмосферної циркуляції, висоти місцевості.

У холодних країнах випаровування незначне, тому холодне повітря містить відносно мало водяної пари і при конденсації виділяється мало опадів. У теплих країнах спостерігається протилежне явище: велике випаровування і велика волога місткість повітря зумовлюють значну кількість опадів.

Кількість опадів зменшується в напрямі від екватора до полюсів — це основна закономірність у розподілі опадів на Землі.

Над поверхнею теплих течій повітря нагрівається і насичується водяною парою. Коли вона переноситься в сусідні, холодніші ділянки, з неї виділяються опади. Холодні течії мають протилежну дію.

Атмосферна циркуляція впливає на переміщення повітря з теплого моря на сушу або з теплих місць у холодніші, що збільшує кількість опадів.

Гори змушують насичені вологою повітряні маси підніматися вище, де створюються сприятливі умови для конденсації водяної пари і утворення опадів. А на протилежних — підвітряних — схилах, де повітря, опускаючись, нагрівається, кількість опадів зменшується.

За розподілом опадів на поверхні Землі визначають декілька зон. Найбільше опадів буває в екваторіальних широтах (понад 1000— 2000 мм на рік). На північ і на південь від екваторіальних широт їх стає менше, досягаючи 500 мм на широті 25—30°. У внутрішніх частинах континентів і на західних узбережжях у деяких місцях дощу не буває протягом кількох років. У помірних широтах кількість опадів зростає, досягаючи в середньому 800 мм за рік (у внутрішніх частинах континенту 500-250 мм, а на берегах океанів до 1000 м). У високих широтах при низькій температурі й низькому вмісті вологи у повітрі річна кількість опадів незначна.

Атмосферні опади протягом року розподіляються на більшій частині планети нерівномірно. Поблизу екватора (від 0 до 15° пн. і пд. ш.) опади випадають протягом року, але з чітко вираженими двома максимумами і двома мінімумами.

Між 15 і 25° пн. і пд. ш. — 2 сезони: дощовий (до 4 міс.) і сухий (до 8 міс). У субтропічному поясі більше зимових опадів. У помірних широтах опади випадають весь рік, але у внутрішніх частинах материків найбільше опадів — у теплий сезон. У полярних регіонах також переважають літні опади.

Вимірювання кількості опадів

Кількість опадів вимірюється за допомогою дощоміра або опадоміра. Дощомір — прилад, який складається із дощомірного відра, в яке потрапляє вода опадів, і дощомірного стакана, в який зливається вода опадів з відра для вимірювання зібраної кількості опадів. Поділки стакана показують товщину шару опадів, які випадають, у міліметрах. Відро встановлюється на вертикальному стовпі і захищається з усіх боків для зменшення видування снігу.

Опадомір — варіант дощоміра. Він має відро площею 200 см2, яке встановлене на стовпі заввишки 2 м. Щоб навальний вітер не видував опадів з планок, роблять для нього ллійкоподібний футляр. Зібрану воду зливають у мензурку й вимірюють. Кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах. Помірний дощ дає 5—6 мм опадів, великий — близько 15— 20 мм, а злива — понад 30 мм.

Самописним приладом для вимірювання дощових опадів є плювіограф. Приймачем у ньому є відро для збирання дощу. Вода, що надходить, стікає по трубці в циліндр, де є поплавець. Поплавець з'єднаний з важільною передачею, яка йде до стрічки барабана з годинниковим механізмом. Від дощової води, що стікає в циліндр, рівень у ньому підвищується і поплавець піднімається. Перо на барабані креслить ллінію вгору. Я к тільки циліндр наповниться, сифон (скляна трубка збоку від циліндра) негайно опорожнить циліндр. Перо на стрічці опуститься, і все почнеться спочатку. На стрічці безперервно записується кількість опадів та час їх випадання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >