< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МЕХАНІЗМ ПЛАТЕЖУ ПОГАШЕННЯ І ОПРОТЕСТУВАННЯ-ВЕКСЕЛІВ

ПЛАТІЖ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ

Загальний порядок здійснення вексельного платежу, погашення і опротестування векселів грунтується на загальноекономічних вимогах щодо підтримання суворої платіжної дисципліни, забезпечення своєчасності, повноти і передбачуваності отримання платежу. Проте основні положення щодо фінансових платежів у системі вексельного права значно спрощено. Внаслідок цього вони набули особливої форми, яка відображена у категоріях "платіж за векселем", "погашення векселя" та ін. Виходячи із функцій, правових засад і нормативних вимог до учасників вексельного обігу розглянемо специфіку кожної із зазначених категорій.

Платіж за векселем — це повне і своєчасне задоволення і вимог, які випливають із тексту векселя.

В умовах ринкової економіки нормальним є явище, коли платіж цілком і в строк здійснюється головним боржником — акцептантом переказного або векселедавцем простого векселя. Які ж головні передумови платежу?

По-перше, платіж реалізується проти документа, що за своїм змістом і формою має силу вексельного права. Це означає, що в ньому відсутні усі ті причини, які роблять його недійсним.

По-друге, пред'явлення векселя до платежу (презентація) відбувається у місці, яке вказане у ньому. Якщо воно не зазначене, то вексель презентується у місці перебування платника.

По-третє, платіж здійснюється законному векселетримачеві, тому факт законності його права на отримання платежу має бути надійно засвідчений. Для виконання цієї вимоги боржник повинен перевірити безперервність і послідовність низки індосаментів і таким чином легітимувати власника як законного векселетримача. Лише він або особа, уповноважена ним, мають право презентувати вексель. Але до обов'язків платника не входить перевірка автентичності підписів індосантів.

По-четверте, пред'явлення векселя до платежу відбувається у точно зазначений у його тексті термін. Якщо вексель видано на конкретну дату або у такий-то час від складання чи пред'явлення, він має презентуватися у вказаний день чи в один із двох наступних робочих днів. Вексель, виписаний терміном "за пред'явленням", оплачується негайно. Сам факт пред'явлення такого векселя має відбутися впродовж одного року від дати складання. Обчислюючи термін погашення, векселетримач не враховує день виписування векселя, а у разі збігу дати платежу зі святковим або неробочим днем вексель оплачується у наступні два робочих дні.

По-п'яте, якщо у тексті векселя платниками призначено кілька осіб, то вексель одночасно презентується усім цим особам. Векселетримач має право вимоги платежу від усіх них і від кожної окремо. Той, хто заплатив усю вексельну суму, отримує змогу вимагати відповідний платіж від решти зобов'язаних. При цьому частка кожного платника не регулюється вексельним правом, а є результатом відповідних угод. Якщо ж таке не визначене, то кожен сплачує рівну частину всієї вексельної суми.

По-шосте, засіб платежу (валюта векселя) має відповідати вексельним умовам і чинному в даній країні законодавству. Якщо вексель виписано валютою, яка у місці платежу відсутня в обігу, тоді вказана сума, скажімо в Україні, сплачується у гривнях за курсом Національного банку на день настання терміну платежу. При цьому як для внутрішніх, так і для міжнародних векселів вибір валюти є прерогативою векселедавця, а доцільність видачі валютних векселів має ліцензуватися НБУ.

По-сьоме, відсутність або неналежне оформлення факту платежу іноді призводять до того, що боржникові, який добросовісно виконав своє зобов'язання, може бути пред'явленим цей же вексель для повторного платежу.

Презентація векселя відбувається у день переказу на дані цілі грошових коштів і оформлюється актом пред'явлення векселів до платежу, в якому зазначені реквізити векселів і, якщо у тексті векселя вказані проценти, то величина встановлених процентів. Акт скріплюється підписами і печатками пред'явника векселів і представника банку.

Залежно від встановлених строків діє такий порядок оплати векселів:

  • • погашення переказного векселя терміном "за пред'явленням" здійснюється при Його пред'явленні. Тримач такого векселя має право пред'явити його до платежу у будь-який час від дня складання. Він може скоротити чи збільшити термін або навіть встановити новий строк, раніше якого пред'явити вексель до оплати не можна. День пред'явлення такого векселя визначається датою платіжної вимоги-доручення платника. Сума процентів у випадку їх нарахування, обчислюється на четвертий день за днем виставлення платіжної вимоги-доручення;
  • • термін платежу за переказним векселем, який виписано "у такий-то час від пред'явлення", визначається датою акцепту, а його оплата здійснюється не пізніше як наступного робочого дня за днем пред'явлення;
  • • якщо переказний вексель виписано терміном на один або два місяці від складання (або пред'явлення), то платіж настає у відповідний день того місяця, у який потрібно провести платіж. Коли ж строк платежу вказано на початок, середину або кінець місяця, то це відповідно означає І -ше, 15-те і 30-те числа даного місяця;
  • • оплата векселя, виписаного на певний день, здійснюється саме в цей день. Зміни терміну платежу можливі лише тоді, коли у місці платежу прийнято інший календар, ніж у місці видачі. Тобто мова Йде про міжнародні економічні відносини і особливості вексельного обігу в них.

Після пред'явлення векселя платіж має відбутися негайно. Будь-які спроби боржника вимагати повторного пред'явлення векселя до платежу суперечать вексельному праву. У подібних випадках векселетримачеві потрібно оперативно вчинити опротестування векселя у неплатежі.

Законне відстрочення платежу можливе, але лише у та-ких випадках:

  • • якщо векселетримач погодився на це, зробивши на векселі позначку "Відстрочено до...", "Оплату здійснити..." або іншу подібну формулу. Тоді вимоги векселетримача щодо платежу грунтуватимуться на засадах уже не вексельного, а цивільного права. Відносини векселетримача з іншими зобов'язаними особами в умовах відстрочення платежу передбачають і їхню письмову згоду. Ті ж із них, хто не висловив ЇЇ, звільняються від вексельної відповідальності;
  • • внаслідок обставин непереборної сили, наявність яких має бути підтверджена компетентними органами;
  • • за згодою векселетримача шляхом виписування нового векселя, який може бути оформлений як наказові даного тримача, так і у попередньому вигляді. Такий фактично пролонгований вексель зберігає силу вексельного права та підтверджує зобов'язання платника перед векселетримачем, яке погашається лише шляхом своєчасної оплати векселя. Тоді ж погашаються і зобов'язання усіх інших учасників обігу.

Платіж за векселем здійснюється за умов одночасного передання платежу боржником і зустрічного повернення векселя тримачем, який видає платникові відповідну розписку.

Якщо боржник оплачує вексель через свій обслуговуючий банк, він робить це шляхом виписування платіжного доручення, в якому детально вказує, за що і яку суму належить переказати у рахунок оплати такого-то векселя (номер, серія, дати складання та видачі векселя, дата пред'явлення векселя до платежу, найменування кредито-ра-ремітента, номер його рахунку і в якому банку, код електронної пошти).

Якщо платіж здійснює інша особа, ніж векселедавець чи акцептант, він виконується двома платіжними дорученнями: перше з них дає інформацію про вексельну суму, дату виписки і номер векселя, а друге — про сплату процентів.

Якщо вексель виписано в іноземній валюті, його можна оплатити як указаною валютою, так і гривнями за курсом НБУ, що склався на день настання терміну погашення чи платежу.

Розрахунки за векселями з участю комерційних банків можуть здійснюватися кількома варіантами:

по-перше, якщо кредитор і платник обслуговуються в одному банку, то отримана сума платежу негайно зараховується на особовий рахунок векселетримача;

по-друге, у разі прийняття векселя на комісію банк зобов'язаний: а) своєчасно пред'явити вексель, якщо потрібно, до акцепту; б) після збігу терміну платежу в себе чи в іншому банку за місцем проживання платника презентувати вексель до платежу; в) отримати платіж і своєчасно переказати кошти на особовий рахунок клієнта. Прогаяння терміну платежу чи прострочення терміну опротестування здатні зумовити втрату юридичної сили векселя. Ось чому комерційні банки ретельно ведуть щоденні реєстри векселів, своєчасно інформують платників про необхідність нагромадження ресурсів для забезпечення суми платежу, а у день настання строку платежу ще раз нагадують їм про необхідність його здійснення.

Свої особливості має розрахунок, коли банк придбав вексель шляхом дисконту і став отримувачем вексельної суми. За цих умов банкові належить виконати такі ж відстежувальні й контрольні функції та нести сувору відповідальність за прорахуйки — аж до погашення векселя і припинення його дієздатності.

Але припинення дії вексельного права стосується переважно тих випадків, коли платником виступає головний боржник — акцептант переказного векселя чи векселедавець простого. Якщо ж платником з тих або інших причин стає хтось із індосантів, авалістів чи довірених осіб, оплата означає лише часткове погашення вексельного зобов'язання. Тому вона так і називається — "платіж за векселем" (англ. payment). Кожен індосант чи аваліст, оплативши вексельну суму, отримує право закреслити свій і наступні за ним підписи індосантів та право регресного позову до попередніх векселезобов'язаних осіб. Це означає, що основне зобов'язання все одно залишається невиконаним. Воно буде цілком погашене за даним векселем лише тоді, коли задовольняться усі вексельні вимоги. За умовами регресного права це трапляється тільки в тому разі, коли вексель оплачує сам векселедавець. Водночас кінцевим платником може вимушено стати і той проміжний векселетримач, який з якихось причин не скористався правом регресу.

Вимоги щодо платежу припиняються лише шляхом пред'явлення позову за векселем або вимогою дії конкурсу і стосуються особи, котрій такі позов або вимога пред'явлені. Вона у свою чергу, оплативши вексель, має право висунути позов до своїх попередників — одного або ж усіх векселезобов'язаних осіб. При цьому перебіг терміну для пред'явлення відповідачем зворотної вимоги починається з часу вступу в дію судового рішення проти нього.

Водночас практика вексельного обігу знає випадки, коли вчиненню протесту заважають обставини непереборної сили, що затягують термін вексельної давності. Векселетримач тоді зобов'язаний без затримання повідомити про це свого індосанта і зробити на переказному векселі або на алонжі позначку про це повідомлення, вказавши дату і поставивши свій підпис, скріплений печаткою. Після припинення стихійних лих тощо векселетримач має пред'явити вексель для акцепту або для оплати, а якщо потрібно, то й здійснити протест.

За умов, коли дія непереборної сили триває понад ЗО днів після терміну платежу, для здійснення регресу не потрібні ні пред'явлення векселя, ні здійснення протесту. Зокрема, платіж за переказним векселем терміном "за пред'явленням" або "у такий-то час від пред'явлення" настає через 30-денний строк із того дня, коли векселетримач повідомив свого індосанта про обставини непереборної сили.

Для отримання платежу за переказним векселем терміном "у такий-то час від пред'явлення" 30-денний строк збільшується на строк від пред'явлення, що вказаний у векселі.

Розрахунки за міжнародними векселями здійснюються у ті строки вексельної давності регресивних вимог, які визначаються чинним законодавством країни, де складено вексель.

Пред'явлення векселя до платежу може бути ініційоване векселетримачем достроково, але воно не є обов'язковим для боржника. Він може на законних підставах або сплатити вексельну суму, або ж відмовитися це зробити аж до збігу терміну платежу.

Якщо запропонована платником сума достроково не прийнята, то він на власний ризик може внести її у депозит компетентному органові влади (нотаріусові, суду, державній скарбниці) за місцем платежу. При цьому він вказує причини депонування і несе затрати депозитного зберігання. Більше того, депонування вексельної суми ще не означає оплату векселя. Депонент цілковито розпоряджається нею і має право забрати її назад. Водночас депонування платежу на ім'я векселетримача вигідне усім зобов'язаним особам, оскільки воно усуває можливості виникнення регресного права проти векселепопередників і права вимоги неустойки за несвоєчасний платіж.

Згідно зі статтею 39 Уніфікованого закону про переказний і простий вексель, прийнятого Женевською конференцією 1930 р., векселетримач не може відмовитися від прийняття частини вексельної суми. Але за цю частину вексель не видається. Боржник може лише розраховувати на отримання розписки розміром сплаченої суми.

На векселі допускається така кількість написів, скільки було часткових платежів — аж до повного погашення вексельної суми. Лише після цього вексель повертається платникові з позначкою "Погашено". У кожному з випадків часткової сплати вексельної суми векселетримач може пред'явити позов до будь-кого із зобов'язаних осіб. А з іншого боку, використання часткового платежу фактично означає операцію його розстрочки, тобто кредитну операцію. Вона, звичайно, вимагає від платника додаткових затрат за наданий кредит. У разі опротестування згідно з Законом України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України" від 11 липня 1995 р. за цей акт встановлено державний грошовий збір, який становить 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Крім указаних випадків, вексельний платіж може виконуватися шляхом інтервенції посередника. Цей процес передбачає такі вимоги:

  • • посередник має покрити всю суму, яку зобов'язана була сплатити та особа, за яку він здійснив платіж;
  • • платіж має здійснитися не пізніше наступного дня після дня, що дає право вчинення протесту;
  • • якщо у випадку акцепту тратти посередником, який проживає у місці платежу, була вказана для платежу інша альтернативна особа (нотадресат), векселетримач повинен пред'явити вексель до платежу усім цим особам;
  • • векселетримач, який відмовився прийняти платіж посередника, втрачає право регресу проти тих осіб, котрі при цьому були б звільнені від відповідальності;
  • • посередницький платіж засвідчується розпискою на переказному векселі із зазначенням особи, за яку він був учинений. Якщо ж такого зазначення немає, вважається, що платіж зроблено на користь векселедавця;
  • • оплачений вексель із позначкою про платіж вручається тому, хто його вчинив у порядку посередництва. Він набуває усіх прав проти особи, за яку вчинив платіж, і проти усіх інших, хто зобов'язаний перед останньою;
  • • індосанти, що нанесли свої підписи після особи, за котру було вчинено посередницький платіж, від відповідальності звільняються;
  • • у випадку кількох посередницьких пропозицій перевага надається тому, хто своїм платежем звільняє від відповідальності більше число векселезобов'язаних осіб.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >