< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Фінансово-економічний механізм діяльності кредитних спілок

  • 6.1. Умови та фактори формування відсоткової ставки.
  • 6.2. Види процентних ставок та порядок погашення позик.
  • 6.3. Варіанти розподілу доходів на внески пайового типу.

Умови та фактори формування відсоткової ставки

Сутність кредитної спілки передбачає, що на відміну від суб'єктів підприємницької діяльності кредитні спілки не мають на меті отримання прибутку. Ця теза знайшла своє відображення і в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", який відносить кредитні спілки до неприбуткових організацій.

Дохід кредитної спілки складається з надходжень від кредитних операцій, продажу пропагандистських матеріалів, виробів із власною символікою, проведення свят, фестивалів, лекцій, інших культурно-масових заходів після покриття матеріальних витрат, сплати передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету. Дохід, отриманий після проведення розрахунків, залишається у розпорядженні спілки і розподіляється на внески членів кредитної спілки. Головним завданням кредитної спілки є кредитування своїх членів через залучення їхніх заощаджень.

Ціна користування позикою складається із операційних витрат, витрат на формування резервів, а також витрат на виконання зобов'язань спілки перед вкладниками. Отже, компонента прибутку, яка характерна для ціни на підприємницькі послуги, в ціну за кредитні послуги кредитної спілки не включається.

Ціна за кредитні послуги кредитної спілки виступає у формі процентної ставки на позику. Процентні ставки на різні види позик в кожній кредитній спілці залежать від рівня конкуренції в регіоні та структури кредитного портфеля. Як правило, позики, які видаються членам кредитної спілки на бізнесові цілі, мають вищий відсоток, ніж на кредитування споживчих потреб. Діапазон процентних ставок на позики на кінець 2000 р. становив 36-96 % річних. Такий підхід абсолютно виправданий, оскільки за ринковими законами більший ризик вимагає і більшої плати за нього. Потрібно також зазначити, що важливим елементом кредитної діяльності спілок є кредитування соціальних потреб, зокрема це позики на лікування, оздоровлення, навчання, за якими передбачаються максимально низькі процентні ставки.

Основою для встановлення процентних ставок на позики повинен бути аналіз на однорідні послуги кредитної спілки, навіть за умови, що послуги, які надають кредитні спілки, ніхто не пропонує на ринку. При цьому необхідно визначитися з умовами, на яких залучатимуться вклади членів спілки, порівнюючи їх з умовами банківських установ.

У процесі практичної діяльності кредитних спілок України членські внески були структуровані на дві групи - членські внески депозитного типу та членські внески пайового типу. Відмінність між ними полягає в тому, що на членські внески нараховується відсоток згідно з укладеними договорами, а на членський внесок пайового типу дохід розподіляється за результатами роботи кредитної спілки за певний період у розмірі та в порядку, що його визначає правління. Отже, членські внески депозитного типу належать до зобов'язань кредитної спілки, а членські внески пайового типу формують її капітал. Щодо члена кредитної спілки, то в будь-якому разі членські внески належать йому за правом власності. На відміну від членських внесків пайового типу він також знає, на який дохід від членських внесків депозитного типу можна розраховувати згідно з умовами договору. Повертаючись до вищенаве-деної схеми, необхідно наголосити, що передусім кредитна спілка виконує свої зобов'язання щодо членських внесків депозитного типу, а на членські внески пайового типу розподіляє чистий дохід.

Отже, при встановленні середньої річної процентної ставки на позики розрахунки здійснюються за такою схемою: середня процентна ставка на вклади членів кредитної спілки додається до річної суми операційних витрат і витрат на формування резервів, віднесених до середнього розміру активів КС (операційні витрати та витрати на формування фондів і резервів у процентному вираженні). При розрахунку середньої річної процентної ставки на позики доцільно врахувати і прогнозований рівень інфляції за рік.

У числовому вираженні такий розрахунок міг би бути таким. Якщо середня процентна ставка на вклади членів кредитної спілки становить 30 % річних, вклади членів кредитної спілки - 70% від активів, суми операційних витрат і витрат на формування резервів, віднесені до середнього розміру активів КС, - 10% (операційні витрати та витрати на формування резервів у процентному вираженні), а прогнозований рівень інфляції - 15%, тоді середня річна процентна ставка на позики дорівнюватиме: 30%х70% + 10% + 15% = 46% річних.

За умови, що співвідношення позик до активів у кредитній спілці становить 80%, середня річна процентна ставка на позики дорівнюватиме 57 % річних. За результатами аналізу кредитних спілок-членів НАКСУ, діапазон процентних ставок на вклади членів становить

28-48% річних.

Часто на початку діяльності у кредитній спілці недостатній розмір активів. З одного боку, це спонукає її до залучення грошових вкладів під невиправдано високі відсотки, а з іншого - потреби щодо покриття операційних витрат, які постійні з економічного погляду (оренда приміщення, заробітна плата працівників, офісні витрати) незалежно від розміру активів спричиняють встановлення відсотків на позики набагато вищих від ринкових, а також надання позик у великих сумах.

Слід зазначити, що доцільніше було б залучати на початку замість внесків депозитного типу внески пайового типу і працювати на невеликих позиках з помірними відсотками, оскільки вони не цікаві для банків, що зменшує умови конкуренції. Відомо, що високий відсоток на вклад привабливий для членів кредитної спілки, але треба пам'ятати, що прийняття непомірних обов'язків "заганятиме" кредитну спілку у глухий кут, збільшуючи ризик неповернення наданих позик. У результаті саме члени кредитної спілки повинні збалансувати свої потреби з метою задоволення інтересів і вкладників, і позичальників для стабільної роботи своєї організації.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >