< Попер   ЗМІСТ   Наст >

РИНОК І РЕСУРСИ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

ФОРМУВАННЯ І СТРУКТУРА РИНКУ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Особливості виробництва непродовольчих товарів

Серед галузей промисловості, які забезпечують виробництво непродовольчих товарів, провідне місце займає легка промисловість. її виробничий потенціал включає 25 підгалузей, більш як 600 підприємств та організацій.

Легка промисловість функціонує на основі багатобічних зв'язків з різними галузями народного господарства. Вона є значним споживачем сільськогосподарської та хімічної сировини, продукції машинобудування й металообробки і водночас - постачальником різних товарів. Підприємства легкої промисловості виробляють переважно товари народного споживання і ряд виробів промислового призначення. До галузі належить первинна обробка льону-довгунця та інших луб'яних культур, конопле-джутове, сітков'язальне, трикотажне, швейне, валяльно-повстяне, шовкомотальне, лляне, вовняне, шовкове виробництва. Вона охоплює виробництво взуття, випуск нетканих матеріалів, натуральних і штучних шкір, штучного хутра, хутрових виробів. Серед інших товарів народного споживання вагоме місце займають хіміко-фармацевтичні продукти, меблі, будівельні матеріали, скляно-фарфоро-фаянсові вироби тощо.

Виробництво продукції легкої промисловості у великій мірі залежить від забезпеченості України різними видами сировини (льоноволокно, вовна, шкіра) та потребами ринку (внутрішнього і зовнішнього). Територіальна організація легкої промисловості зумовлена перш за все впливом споживчого та сировинних факторів. Кожен із цих факторів діє по-різному - залежно від стадії виробництва та техніко-економічних особливостей галузі.

Підприємства первинної переробки сировини тяжіють до сировинних баз. Зокрема, волокнисті культури обробляють у місцях їхнього виробництва, а тваринницька сировина піддається первинній переробці далеко від сировинних баз. Миття вовни можна здійснювати на шляху транспортування сировини за наявності водо- та паливопостачання. Розміщення виробництва шкіри може бути сполучене як з тваринницькою базою, так і з центром споживання м'яса.

На відміну від первинної обробки сировини, виробництво готової продукції характеризується більш складним розміщенням. При виборі варіанту розміщення враховують сировинний, споживчий та трудові фактори. Забезпеченість тієї або іншої території робочою силою має велике значення. Легка промисловість - найбільш пра-цемістка галузь і разом з тим населення є споживачем готової продукції. Таким чином, райони, забезпечені трудовими ресурсами, масово споживають продукцію легкої промисловості та тим самим створюють сприятливі умови для розміщення її підприємств.

Отже, однією з особливостей розміщення підприємств легкої промисловості є територіальне їх сполучення з важкою індустрією - наприклад, металургією, - що дозволяє раціонально використовувати трудові ресурси. На розміщення легкої промисловості (особливо її головної галузі - текстильної) великий вплив справляє науково-технічна революція.

Від виробничої діяльності підприємств легкої промисловості залежать умови життя і стан здоров'я населення, задоволення його попиту на предмети споживання. Рівень розвитку й організації виробництва непродовольчих товарів є одним з показників народного добробуту і важливою передумовою гармонійного розвитку людини.

Структура ринку непродовольчих товарів

Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна промисловість, яка представлена бавовняними, вовняними та лляними виробництвами. У структурі бавовняної промисловості виділяють прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Найбільш потужні бавовняні підприємства знаходяться у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовня-нопрядильний комбінат), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), а також у Києві, Харкові, Чернівцях, Івано-Франківську, Львові, Полтаві, Коломиї, Коростишеві та Родомишлі. У 1998 р. бавовняна промисловість України забезпечувала 62,5 % загального виробництва тканин.

Вовняна промисловість представлена первинною обробкою вовни, виготовленням пряжі, тканин та виробів. Підприємства галузі розташовані у Чернігові, Харкові, Києві, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах, Черкасах, Богуславі, містах Чернівецької та Закарпатської областей. У структурі виробництва тканин усіх видів на вовняні тканини припадає 7,8 %.

Лляна промисловість України розвивається на власній сировині. Підприємства - основні виробники лляної продукції зосереджені у Рівненській, Житомирській, Чернігівській та Львівській областях; в Одесі знаходиться підприємство конопле-джутової промисловості, в Харкові - канатний завод. Лляні тканини становлять близько 11,3 % загального виробництва тканин в Україні. Продукція цієї галузі повністю задовольняє потреби України, а певна частина - експортується.

Шовкова промисловість України, що значною мірою пов'язана з виробництвом хімічних волокон і виробляє близько 8,8 % тканин, зосереджена у Києві, Черкасах, Луганську, Лисичанську.

Трикотажна промисловість України випускає досить різноманітний асортимент продукції, однак за 1991-1998 рр. обсяги виробництва продукції цієї галузі скоротилися більш ніж у 50 разів (з 351 млн шт. виробів у 1990 р. до 6,5 млн шт. виробів у 1998 р.). Підприємства цієї галузі розміщені у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Сімферополі, Миколаєві, Донецьку, Івано-Франківську, Луганську, Чернівцях, Дніпропетровську, Хмельницькому та інших містах.

Швейна промисловість зорієнтована переважно на споживача продукції, тому підприємства цієї галузі розміщені у великих населених пунктах. Найбільш потужні підприємства зосереджені у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Луганську.

Шкіряно-взуттєва промисловість представлена підприємствами, що виготовляють одяг, галантерейні вироби, взуття та іншу продукцію, використовуючи як природну, так і синтетичну сировину. За останні роки у взуттєвій промисловості України спостерігається істотне скорочення обсягів виробництва: якщо у 1990 р. випускалось 196 млн пар взуття, то у 1998 р. - лише 8,9 млн пар. Взуттєві фабрики діють у Києві, Харкові, Луганську, Львові, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, Хмельницьку та інших містах.

Хутрове виробництво представлено підприємствами, які переробляють натуральну сировину, виготовляють штучне хутро та випускають різноманітні вироби з них. Хутрові підприємства працюють у Харкові, Львові, Одесі, Балті, Краснограді, Жмеринці, Тисмениці.

Виробництво галантерейної продукції розміщено в обласних центрах та в інших містах України. Воно характеризується різноманітністю продукції та зростанням кількості малих підприємств, що її виготовляють.

Виробництво товарів народного споживання зосереджено в різних галузях економіки України, причому в галузях важкої промисловості виробляється понад 40 % всієї вартості товарів народного споживання. У 1998 р. порівняно з 1990 р. обсяги виробництва цієї групи товарів становили: телевізорів - 1,0 %, холодильників побутових - 43,2 %, пральних машин - 17,5 %, легкових автомобілів - 16,3 %, мотоциклів - 0,2 %, велосипедів - 1,6 %, фотоапаратів - 0,6 %.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >