Первинні документи зовнішньоекономічної діяльності
Суб'єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність не тільки на території України, а й поза її межами. У такому разі вони займаються зовнішньоекономічною діяльністю (далі — ЗЕД).
Основним законодавчим актом, що встановлює принципи здійснення ЗЕД, є МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 13.03.2012 № 4495-УІ (далі — МКУ) та Закон України "ПРО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ" від 16.04.91 р. № 959-ХІІ, зі змінами і доповненнями (далі — Закон № 959).
Первинні документи зовнішньоекономічної діяльності можна чітко розділити на чотири групи:
- 1) комерційний договір (контракт);
- 2) товаросупроводжувальні документи;
- 3) документи митного оформлення і контролю;
- 4) платіжні документи в зовнішньоекономічних розрахунках.
Зовнішньоекономічний договір (контракт)
В організації зовнішньоекономічної діяльності, організації бухгалтерського і податкового обліку, здійсненні розрахунків головну роль відіграє зовнішньоекономічний договір (контракт).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) є матеріально оформленою угодою суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і їхніх іноземних контрагентів, спрямованого на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Відповідно до статті 6 Закону України № 959 зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом ЗЕД у простій письмовій формі. При складанні тексту договору (контракту) суб'єкти ЗЕД використовують відповідні вимоги законів України або міжнародних угод.
Порядок укладання зовнішньоекономічних договорів у міжнародній практиці регламентується Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу 1980 р.
Стосовно України типова форма зовнішньоекономічного договору (контракту), що містить основні умови, відображені в договорі (контракті), і зразки їх формулювань, наведені в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201 (Положення № 201).
Таблиця 12.1
При складанні тексту договору (контракту) суб'єкти ЗЕД мають право використовувати відомі міжнародні правила, рекомендації міжнародних органів і організацій.
Особливо важливе значення при укладанні договору (контракту) має обов'язкове обговорення питання доставки товару (навантаження, розвантаження, страхування, сплата митних платежів і т. д.) і момент переходу ризиків від продавця до покупця. Ці базисні умови постачання обумовлені прийнятими в міжнародній практиці торговими термінами, що систематизовані в уніфікованому документі — Міжнародних правилах інтерпретації комерційних термінів (скорочена назва — ІНКОТЕРМС), підготованих Міжнародною торговою палатою.
В ІНКОТЕРМС — 20101 застосовуються 11 термінів, на які посилаються при укладанні зовнішньоекономічних контрактів. Вони мають трьохбуквені скорочення, які вважаються алфавітним кодом ІНКОТЕРМС. У таблиці 12.2 представлені найменування термінів, умови поставок (значення) і алфавітний код цих термінів.
Таблиця 12.2. Алфавітні коди ІНКОТЕРМС — 2010
Умови ІНКОТЕРМС - 2010 ділять на чотири групи в залежності від розподілу зобов'язань, пов'язаних з доставкою товару, на кожну із сторін договору (табл. 12.3).
Таблиця 12.3
|
ІНКОТЕРМС — 2010 |
||
|
Група умов |
Суть умов |
Розподіл витрат і ризиків по доставці товару |
|
EXW |
Умови відправки |
Витрати і ризики переходять покупцеві, після того як продавець надав товар у його розпорядження на своєму підприємстві |
|
FCA, FAS, FOB |
Умови відвантаження, основне перевезення не оплачене |
Витрати і ризики переходять покупцеві, після передачі товару перевізнику в порту відвантаження. Витрати за перевезення несе також покупець |
|
CFR, CIF, CPT, CIP |
Умови відвантаження, основне перевезення сплачено |
Продавець повинен нести витрати на перевезення до пункту призначення. Ризики, однак, переходять до покупця після навантаження товару або після його відправлення в країні продавця (експортера). |
|
DAT, DAP, DDP |
Умови доставки (прибуття) |
Продавець повинен нести всі витрати і ризики до тих пір, поки товар не буде доставлений до місця призначення. |
Одинадцять термінів ІНКОТЕРМС — 2010 розподілені на дві групи за способом перевезення, до яких вони можуть застосуються (табл. 12.4).
Таблиця 12.4. Класифікація ІНКОТЕРМС — 2010 за видами транспорту
Правила для будь-якого виду(ів) транспорту
|
EXW |
EX Works |
Франко-завод |
|
FCA |
Free Carrier |
Франко- перевізник ... |
|
CPT |
Carriage Paid To |
Перевезення сплачено до ... |
|
CIP |
Carriage and Insurance Paid To |
Перевезення і страховка сплачені до ... |
|
DAT |
Delivered at Terminal |
Поставка по терміналу |
|
DAP |
Delivered at Place |
Поставка до місця призначення |
|
DDP |
Delivered Duty Paid |
Поставка із оплатою мита |
|
Правила для морського і внутрішнього водяного транспорту |
||
|
FAS |
Free Alongside Ship |
Вільно вздовж порту судна |
|
FOB |
Free on Board |
Вільно на борту |
|
CFR |
Cost and Freight |
Вартість і фрахт |
|
CIF |
Cost Insurance and Freight |
Вартість, страхування і фрахт |
До першої входять ті з них, які можуть бути використані незалежно від обраного виду транспорту і від того, скільки таких видів береться під час перевезення товару (наприклад, автотранспорт, морське судно тощо). До її складу входить сім термінів, які можна застосовувати, якщо навіть морського перевезення немає, або коли судно використовується частково.
Друга група термінів ІНКОТЕРМС включає тільки морські і водні правила.
