< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Передмова

У нинішніх умовах психологія є науковою галуззю, яка привертає увагу як фахівців усіх спеціальностей вищої кваліфікації, так і пересічних людей, що прагнуть підвищити свою психологічну культуру. Однак дана книга розрахована, в першу чергу, на читачів-студентів. В посібнику розкрито зміст загальної психології, яскраве стилістичне оформлення якого дозволяє усунути проблему перевантаження читача від одноманітності й водночас сприяє кращому сприйманню, осмисленню і запам'ятовуванню навчального матеріалу.

Зміст посібника складається з трьох розділів, кожен з яких поділено на два блоки, перший з яких має теоретичну спрямованість, другий - практичну. Призначенням першого, інформаційного блоку є надання читачеві наукової інформації відповідно до змісту навчальної дисципліни. Другий, контрольно-дослідницький блок забезпечує закріплення й поглиблення набутих знань студента та сприяє формуванню його практичної компетентності.

Інформаційний блок містить базовий виклад вітчизняних та зарубіжних підходів щодо питань загальної психології з використанням виокремлених графічно визначень основних наукових категорій та виносок - цитат, коментарів, уточнень.

У традиційному для навчальних видань контрольному блоці подано диференційовані завдання - запитання для семінарів, тестові запитання, що дозволяють виявити базову поінформованість студентів у навчальному матеріалі, та питання проблемного характеру, покликані спонукати до роздумів і аналізу. Розв'язування психологічних задач сприятиме трансформації знань в уміння. Корисним для студентів, що знайомляться з теоретичними надбаннями загальної психології є проведення практичних досліджень, що слугують поглибленню компетентності. Опис цих досліджень міститься у контрольно-дослідницькому блоці. Щодо значної частини з них читач одночасно є і дослідником, і досліджуваним, діагностуючи власні психологічні особливості.

Автори даного посібника сподіваються на доречність використання його студентами та викладачами психології ВНЗ різних напрямів підготовки фахівців гуманітарного профілю.

Загальні питання психології

Психологія як наука

Історичні етапи розвитку психології

Своєю назвою і першим визначенням психологія зобов'язана грецькій міфології. Ерот, син Афродіти, закохався в дуже гарну молоду жінку Психею. Але Афродіта була незадоволена тим, що її син, Бог, хоче поєднати долю з простою смертною, і докладала всіх зусиль, щоб розлучити закоханих, змушуючи Психею пройти через ряд випробувань. Але кохання Психеї було таким сильним, а її прагнення зустрітися з Еротом таким великим, що це вразило богів, і вони вирішили допомогти їй виконати всі вимоги Афродіти. Ерот в свою чергу переконав Зевса - головне божество греків - перетворити Психею в богиню, зробивши її безсмертною. Так закохані з'єдналися навіки.

Для греків цей міф був класичним зразком справжнього кохання, вищої реалізації людської душі. Тому Психея - смертна, здобувши безсмертя, - стала символом душі, яка шукає свій ідеал.

Психологія - одна з наук про людину, її життя і діяльність. Психологія вивчає діяльність людини; її психічні процеси, стани, властивості; закони виникнення, розвитку і перебігу психічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; життєве значення психіки.

Основою виникнення психології як науки був побутовий емпіричний досвід людей. Психологічні знання допомогли людям краще пізнати одне одного, вплинути на окремі дії та вчинки, попередити небажані врахувати індивідуальні особливості. Ці знання накопичувалися, передавалися з покоління в покоління, закріплювалися в прислів'ях, приказках, творах мистецтва. Однак в цілому ці знання були позбавлені систематичності, глибини доказовості і тому не могли бути міцною опорою для роботи з людьми.

Побутові психологічні знання істотно відрізняються від наукових перш за все тим, що вони базуються на інтуїції й носять конкретний ситуативний характер. Знання, якими оперує побутова психологія, ґрунтуються перш за все на спостереженнях і передбаченнях. Наукова психологія на противагу побутової будується на узагальненнях, знання, в набутті яких істотну роль відіграє експеримент, носять усвідомлюваний характер.

В наш час замість поняття "душа" використовується поняття "психіка". З лінгвістичної точки зору "душа" і "психіка" - одне і те саме. Однак з розвитком культури і особливо науки значення даних понять не збігаються.

Термін "психологія" утворений від 2-х грецьких слів: psyche - душа, психіка, logos - знання, наука

Психологія - це наука про закономірності, формування та розвиток психіки як особливої форми життєдіяльності

Психологія - наука і дуже стара, і дуже молода. З одного боку, вік її близько 2500 років.

Перше систематичне викладення психічних явищ було зроблено давньогрецьким філософом Арістотелем в його трактаті "Про душу". Проте наукове експериментальне вивчення психічних явищ та їх закономірностей почалося з середини XIX ст., а істинно наукова психологія почала створюватися ще пізніше на межі XIX і XX ст.

В історії психології виокремлюють кілька основних підходів до визначення меж та етапів її розвитку.

Відповідно до першого підходу, психологія має тривалу передісторію і коротку історію, яка починається з другої половини XIX ст. (Г. Еббінгауз). Розвиток психології поділяють на два етапи: передісторія (до кінця першої половини XIX ст.) та історія (з другої половини XIX ст.).

Представники другого підходу вважають, що розвиток психологічної думки потрібно розділити на три етапи:

  • 1 етап - донаукова (міфологічна) психологія - коли панували анімістичні уявлення про душу;
  • 2 етап - філософська психологія - коли психологія була частиною філософії (від античності до XIX ст.);
  • 3 етап - власне наукова психологія, з другої половини XIX ст. Цей період пов'язують із застосуванням у психології об'єктивного методу (експерименту), запозиченого у природничих наук, який дав змогу психології відокремитися від філософії.

Третій підхід - культурологічний - розвиток психологічної науки розглядається в контексті розвитку людської культури загалом. До цього підходу належить вчинкова концепція в історії психології, яку розробив український вчений В. А. Роменець. Згідно з цим підходом, етапи розвитку психології виокремлюють за історичними епохами: психологія Міфологічного періоду, психологія Античності, психологія Середньовіччя, психологія Відродження, психологія епохи Бароко, психологія Просвітництва, психологія Сцієнтизму (епохи, що бере початок у XIX ст., у якій, до речі, живемо й ми; її назва походить від лат. "scientia" - наука, і відображає ту рушійну силу, яку має наука в сучасній культурі).

Розвиток психологічної науки можна розглядати також залежно від того, що було її предметом (четвертий підхід) (Рис. 1.1.1):

Анімізм - віра в існування душ та духів

Етапи розвитку психології

Рис. 1.1.1. Етапи розвитку психології

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >