< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Правове регулювання ринку цінних паперів

Поняття ринку цінних паперів та його регулювання

Ринок цінних паперів (далі - РЦП) відіграє важливу роль у фінансуванні економіки, в реалізації державних цінних паперів, виступаючи найважливішим джерелом додаткового та альтернативного фінансування різних галузей економіки поряд з іншими його джерелами (бюджетом, кредитом, власними коштами підприємств).

Перехід до ринкової економіки, створення сучасної кредитної системи, поява підприємств різних форм власності, випуск цінних паперів сприяли становленню й розвитку РЦП в Україні. Для кращого розуміння ролі та місця РЦП у сучасній економіці зупинимось, насамперед, на економічному понятті цієї категорії. Ринок цінних паперів - це частина ринку позикових капіталів, де здійснюються емісія, купівля-продаж цінних паперів та їх перепродаж. Через РЦП (банки, спеціальні кредитно-фінансові установи, фондову біржу) акумулюються кошти підприємств, банків, держави і населення, які спрямовуються на виробниче і невиробниче вкладення капіталів.

Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів. Первинний РЦП - це ринок, на якому реалізуються, продаються заново випущені цінні папери емітентом - державою, кредитно-фінансовими установами, підприємствами, компаніями. Первинне розміщення цінних паперів провадиться за підпискою або у формі безпосереднього продажу первинним покупцям.

Вторинний РЦП - це ринок без посередників, на якому здійснюються операції купівлі або продажу раніш випущених цінних паперів між особами, які не є первинними кредиторами і позичальниками. Організованим вторинним ринком виступає Фондова біржа, яка працює з корпоративними цінними паперами.

Важливого значення для ефективного функціонування РЦП набуває його правове регулювання. В Україні створено нормативну базу щодо врегулювання РЦП. Фундаментальними інструментами законодавства про РЦП є закони України від 23 лютого 2006 р. "Про цінні папери і фондовий ринок", від 30 жовтня 1996 р. "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", від 10 грудня 1997 р. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", від 5 квітня 2001 р. "Про обіг векселів в Україні". Правовому режиму цінних паперів у господарській діяльності присвячені гл. 14 ЦК України і гл. 17 ГК України, в яких визначено суть цінних паперів та їх види, умови і порядок їх випуску, порядок придбання цінних паперів суб'єктами господарювання, здійснення державного регулювання ринку цінних паперів.

22 вересня 1995 р. Верховна Рада України своєю постановою схвалила Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України, в якій визначено головну мету - становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого РЦП в Україні, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.

Для розв'язання загальних питань РЦП суттєву роль відіграли прийняті законодавчі акти про власність, приватизацію, банки і банківську діяльність, господарські, акціонерні товариства та ін.

У системі нормативного регулювання РЦП важливе місце займають Указ Президента України "Про Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку" від 15 грудня 2004 р., Розпорядження Президента України від 19 червня 1998 р. "Про заходи щодо прискорення розвитку фондового ринку України", Загальні засади функціонування Національного депозитарію України, затверджені Указом Президента України від 22 червня 1999 р., Указ Президента України від 24 листопада 2005 р. "Основні напрями розвитку фондового ринку України на 2005-2010 роки", Указ Президента України від 25 вересня 2002 р. "Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку" та ін.

Ураховуючи значення вищого органу виконавчої влади для забезпечення правового регулювання господарської діяльності, Кабінет Міністрів України прийняв низку постанов, якими регламентував різні аспекти стосовно РЦП: "Про встановлення плати за видачу дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів" від 25 жовтня 1991 р. № 282, "Про випуск безвідсоткових (дисконтних) облігацій внутрішньої державної позики 1996 року" від 29 квітня 1996 р. № 496, "Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери" від 22 вересня 1999 р. № 1744 та ін.

Важливим напрямом правового регулювання ринку цінних паперів с видання нормативних актів міністерствами та іншими органами виконавчої влади з питань випуску цінних паперів (наприклад, спільна Інструкція Мінфіну України і НБУ про умови здійснення комерційними банками діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів (1991 р.); Положення щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів, затверджене постановою Правління НБУ і рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 травня 1999 р. № 104, Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затверджене постановою Правління НБУ від 16 грудня 2002 р. № 508, Положення про депозитарну діяльність Національного банку України, затверджене постановою Правління НБУ від 19 березня 2003 р., Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затв. постановою Правління НБУ від 3 жовтня 2005 р. № 358.

Серед джерел, що становлять правову основу РЦП, важливе місце займають нормативні акти, прийняті Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку: Рішення від 26 травня 1998 р. № 60, яким затверджено Положення про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; від 23 червня 2007 р. "Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій"; а також рішення цієї комісії від 27 січня 1998 р. № 11-а "Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність"; від 11 червня 2002 р. "Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств"; від 26 травня 1998 р. № 61 "Про затвердження "Положення про депозитарну діяльність", від 8 липня 2003 р. № 203 "Про затвердження правил проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних організацій на ринку цінних паперів", про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цінних паперів" від 4 жовтня 2005 р. № 538, "Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів" від 17 жовтня 2006 р., "Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств" від 15 березня 2007 р. № 987, "Про затвердження Положення про саморегулівні організації професійних учасників" фондового ринку від 17 лютого 2009 р. № 125, "Про затвердження порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства про цінні папери" від 17 березня 2009 р. тощо.

Наведені нормативні акти свідчать про створення правової основи ринку цінних паперів у державі, яка покликана встановити правові засади регулювання цієї діяльності та здійснювати контроль за випуском і обігом цінних паперів, сприяти юридичному визначенню поняття "ринок цінних паперів". Під РЦП як правовою категорією слід розуміти сукупність суспільних відносин, що складаються у сфері обміну фінансовими й іншими активами у процесі випуску та здійснення угод із цінними паперами.

З аналізу чинного законодавства про РЦП випливає, що важливим, насамперед, є визначення кола суб'єктів цієї специфічної діяльності. Слід виділити такі види суб'єктів РЦП:

  • - емітенти - держава, в особі уповноваженого органу, Автономна Республіка Крим або міські ради, юридичні особи. Емітенти від свого імені випускають цінні папери і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску (банки, фінансово-кредитні установи, підприємства, компанії);
  • - інвестори - фізичні або юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які купуватимуть цінні папери від свого імені за свій рахунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів згідно із чинним законодавством; інститути спільного інвестування (різні фонди);
  • - професійні учасники фондового ринку - суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку. Це юридичні особи, які діють виключно на підставі ліцензій, виданих ДКЦПФР.

У здійсненні професійної діяльності на РЦП зазначені особи можуть виконувати різні дії, в тому числі виступати емітентами й інвесторами, хоча основним їх завданням є діяльність, що сприяє організації та підтриманню РЦП (консультування, посередницька діяльність, облік цінних паперів, організація торгівлі цінними паперами та ін.). Зазначені особи, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, зобов'язані додержуватися встановлених чинним законодавством обов'язкових нормативів необхідної кількості власних коштів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з цінними паперами.

Законодавство визначає таких професійних учасників, які діють на ринку цінних паперів:

  • а) зберігачі - комерційні банки або торговці цінними паперами, які мають дозвіл на зберігання та обслуговування цінних паперів і операцій емітентів з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їхнім власникам;
  • б) депозитарії цінних паперів - юридичні особи, які проводять виключно депозитарну діяльність і наділені правом здійснювати кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами;
  • в) реєстратори - юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;
  • г) номінальні утримувачі - депозитарії або зберігачі цінних паперів, які здійснюють діяльність щодо управління цінними паперами;
  • г) торговці цінними паперами - банки або підприємства, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.

Усі ці учасники РЦП об'єднуються в спілки професійних учасників: організації торговців цінними паперами та саморегулюючі організації учасників фондового ринку.

Саморегулюючі організації професійних учасників фондового ринку - це неприбуткове об'єднання професійних учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Зазначені організації мають на меті координацію і підвищення якості діяльності цих некомерційних організацій, захист їхніх інтересів. До складу саморегулівної організації, яка об'єднує компанії з управління активами, повинно входити більше 50 відсотків від загальної кількості компанії з управління активами інституційних інвесторів. Мінімальний розмір такої організації повинен становити 600 тис. грн.

В організаційній структурі РЦП особливе місце займає фондова біржа - важливий елемент сучасного економічного механізму держави, за допомогою якого відбуваються мобілізація, розподіл і перерозподіл капіталу. Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Фондова біржа створюється без мети отримання прибутку, займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Правову основу діяльності фондової біржі становлять Закон України від 23 лютого 2006 р. "Про цінні папери і фондовий ринок", статті 360-361 ГК України та інші нормативні акти, а також Статут і правила фондової біржі.

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства (крім повного, командитного і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торгівців цінними паперами (банками, акціонерними товариствами), статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їхньої діяльності. Засновники біржі повинні мати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (від 15 травня 2003 р.).

Статут і правила фондової біржі затверджуються її вищим органом. У Статуті фондової біржі визначаються: найменування і місцезнаходження фондової біржі; розмір статутного фонду; права та обов'язки членів біржі; порядок управління; компетенція і порядок створення керівних органів біржі; порядок і умови застосування санкцій, встановлених біржею; підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі. У Статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі.

У забезпеченні правового регулювання біржової діяльності важливе місце займають правила фондової біржі, які є локальним нормативним актом. Правила фондової біржі, які затверджуються біржевою радою та реєструються ДК ЦПФР, регламентують діяльність цієї структури, пов'язані з торгівлею цінними паперами, і передбачають види угод, що укладаються на біржі, та порядок торгівлі на ній; перелік цінних паперів, що котируються на біржі; умови їх випуску і порядок передплати; види послуг, що надаються біржею, і розмір плати за них; правила ведення розрахунків на біржі та ін.

Чинним законодавством передбачено особливі умови припинення діяльності фондової біржі у тому разі, коли кількість її членів стала меншою ніж 20. Якщо на фондовій біржі залишилося 20 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Діяльність фондової біржі припиняється в порядку, встановленому для припинення господарських товариств, якщо інше не передбачено законом (п. 2 ст. 361 ГК України).

Важливе місце на ринку цінних паперів відведено Національному депозитарію України як організації, що об'єднує професійних учасників РЦП. Національний депозитарій, з одного боку, виступає господарюючим суб'єктом корпоративного типу, що здійснює функції, властиві всім депозитаріям, а з іншого боку - це центральний елемент депозитарної системи, який наділено спеціальними функціями (щодо стандартизації, обліку цінних паперів, уніфікації документообігу, кодифікації цінних паперів, що випущені в Україні, встановлення та налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн та ін.), що виконує функції державного регулювання.

Специфічним суб'єктом РЦП є держава, яка наділена компетенцією як емітента, інвестора, а в деяких випадках - професійного учасника РЦП, так і компетенцією нормативного характеру - видання нормативних актів щодо РЦП.

Основною метою державного регулювання РЦП є реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів і їхніх похідних, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками РЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, максимальний захист прав учасників фондового ринку та встановлення цивілізованих правил поведінки суб'єктів на РЦП.

Отже, виходячи з цього, виділяють такі правові форми впливу на РЦП:

  • - прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників РЦП;
  • - регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників РЦП;
  • - видача ліцензій на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;
  • - реєстрація випусків (емісій) та обігу цінних паперів та інформації про випуск (емісію) і розміщення цінних паперів;

контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

  • - створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП;
  • - контроль за достовірністю інформації, що подається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, контролюючим органом;

установлення правил і стандартів здійснення операцій на РЦП та контроль за їх дотриманням;

  • - контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на РЦП;
  • - контроль за системами ціноутворення на РЦП;
  • - контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контроль за випуском та обігом цінних паперів.

Держава здійснює свої повноваження на РЦП через спеціальні державні органи (наприклад, НБУ, Міністерство фінансів України, Фонд держмайна України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України та ін.).

Державне регулювання РЦП покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованій Президенту України та підзвітній Верховній Раді України. Ця комісія та її територіальні відділення здійснюють контроль за випуском та обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних. Контроль за обігом приватизаційних паперів здійснює Фонд держмайна України. Інші державні органи контролюють діяльність учасників РЦП у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України є:

  • - формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;
  • - координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні РЦП та їх похідних;

здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання вимог законодавства у цій сфері;

  • - захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на РЦП, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;
  • - сприяння розвитку РЦП;
  • - узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;
  • - здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України відповідно до покладених на неї завдань:

  • - установлює вимоги щодо випуску (емісії) й обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встановлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;
  • - установлює за погодженням з НБУ додаткові вимоги щодо випуску цінних паперів комерційними банками;
  • - встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, в тому числі іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на території України, порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;
  • - видає ліцензії на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України;
  • - здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України; перевіряє під час реєстрації відповідність поданих для реєстрації документів вимогам законодавства України, веде загальний реєстр випуску цінних паперів;
  • - установлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України;

реєструє правила функціонування організаційно оформлених РЦП;

  • - встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України;
  • - встановлює порядок та видає ліцензії на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні ліцензії на здійснення окремих видів професійної діяльності на РЦП, а також анулює ці ліцензії у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;
  • - встановлює порядок складання учасниками РЦП адміністративних даних відповідно до законодавства України;
  • - визначає за погодженням з НБУ особливості отримання комерційними банками ліцензії на депозитарну та розрахунково-клірингову діяльність;1
  • - визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на РЦП - також з НБУ, особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;
  • - встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж та позабіржових торговельно-інформаційних систем, призначає державних представників на фондових біржах, у депозитаріях і торговельно-інформаційних системах;
  • - установлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП;
  • - затверджує зразок свідоцтва про реєстрацію об'єднання професійних учасників РЦП як саморегулівної організації та видає таке свідоцтво;
  • - встановлює вимоги і стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства;
  • - бере участь у розробленні та вносить на розгляд у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку фондового ринку України, а також бере участь у підготовці відповідних проектів міжнародних договорів України, співпрацює з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до їхньої компетенції;

координує роботу з підготовки фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

  • - проводить сертифікацію фахівців з питань фондового ринку;
  • - здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів, крім приватизаційних; розробляє та організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери;
  • - організовує проведення наукових досліджень з питань функціонування фондового ринку в Україні;
  • - інформує громадськість про свою діяльність та стан розвитку РЦП;
  • - встановлює порядок здійснення професійної діяльності на РЦП іноземними юридичними особами та підприємствами з іноземними інвестиціями;
  • - видає ліцензії, визначає стандарти і правила діяльності, реєструє випуск та інформацію про випуск інвестиційних сертифікатів інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;
  • - роз'яснює порядок застосування законодавства про цінні папери;
  • - встановлює разом із Національним банком України особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами;
  • - погоджує порядок здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами в Національному депозитарії України, що затверджується Національним банком України;
  • - встановлює вимоги до оформлення і ведення обліку глобальних сертифікатів та їх реквізитів;
  • - установлює перелік цінних паперів, що обслуговуються Національною депозитарною системою;
  • - затверджує типові договори щодо діяльності, пов'язаної із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них;
  • - затверджує правила та операційні стандарти клірингу і розрахунків за угодами щодо цінних паперів;
  • - установлює за погодженням з Національним банком України і Міністерством фінансів України правила та операційні стандарти грошового клірингу і розрахунків за операціями з цінними паперами;
  • - встановлює згідно з вимогами міжнародних стандартів і на базі використання міжнародних систем нумерації цінних паперів порядок обміну інформацією на умовах гарантованої конфіденційності між учасниками Національної депозитарної системи і формування стандартизованих процедур здійснення ними операцій з цінними паперами, випущеними у бездокументарній формі, та знерухомленими цінними паперами;
  • - встановлює порядок та умови здійснення депозитарної діяльності учасниками Національної депозитарної системи;
  • - затверджує за погодженням із Національним банком України, а для комерційних банків - разом із Національним банком України норми і правила обліку цінних паперів;
  • - здійснює контроль за діяльністю Національної депозитарної системи;
  • - затверджує перелік посад та робіт, виконуваних працівниками прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, що здійснюють контроль за діяльністю Національної депозитарної системи, які зобов'язані щороку подавати Комісії відомості про цінні папери, що є у власності цих працівників та членів їх сімей;
  • - визначає вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі;
  • - встановлює порядок збільшення статутних фондів акціонерних товариств;
  • - веде реєстр інститутів спільного інвестування, здійснює реєстрацію цих інститутів, їх регламентів та змін до них;
  • - установлює вимоги щодо складу активів інституту спільного інвестування;
  • - визначає особливості проведення відкритої підписки на акції корпоративного інвестиційного фонду, порядок розміщення та обігу інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів;
  • - установлює порядок прийняття рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду, шляхом опитування;
  • - встановлює порядок розподілу коштів, отриманих від реалізації активів корпоративного інвестиційного фонду, між акціонерами, які не є засновниками фонду;
  • - встановлює порядок заміни компанії з управління активами інституту спільного інвестування;
  • - встановлює максимальну величину загальної суми вартості активів інституту спільного інвестування, що перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами інституту спільного інвестування;

затверджує положення про склад та розмір витрат, що пов'язані з виконанням компанією з управління активами інституту спільного інвестування своїх функцій та відшкодовуються за рахунок цих активів;

  • - установлює порядок складання компаніями з управління активами інституту спільного інвестування звітності, що надається саморегулівним організаціям, до складу яких вони входять;
  • - установлює порядок передачі сукупності активів та зобов'язань, що становлять пайовий інвестиційний фонд, іншій компанії з управління активами інституту спільного інвестування;
  • - встановлює порядок відшкодування компанією з управління активами інституту спільного інвестування втрат, понесених інститутом спільного інвестування, який здійснює відкриту підписку на свої цінні папери;
  • - визначає перелік державних цінних паперів, у яких можуть розміщуватися кошти резервного фонду, що формується компанією з управління активами інституту спільного інвестування;
  • - встановлює перелік видів цінних паперів, які можуть становити активи диверсифікованого інституту спільного інвестування;
  • - встановлює за погодженням з Міністерством фінансів України особливості бухгалтерського обліку інститутів спільного інвестування;
  • - встановлює форму та порядок надання компанією з управління активами інституту спільного інвестування довідки про вартість чистих активів інституту спільного інвестування;
  • - встановлює порядок подання компанією з управління активами інституту спільного інвестування звіту про результати розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування;
  • - встановлює порядок конвертації цінних паперів інституту спільного інвестування;
  • - встановлює вимоги до форми річного та піврічного звіту інституту спільного інвестування та інформації про його діяльність, яка підлягає опублікуванню;
  • - встановлює обсяг, порядок та строки подання документів про діяльність інституту спільного інвестування;
  • - встановлює порядок ведення компанією з управління активами інституту спільного інвестування відкритого типу реєстру власників іменних цінних паперів цього інституту;

затверджує вимоги до договорів про надання послуг з оцінки вартості нерухомого майна інституту спільного інвестування, про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів такого інституту, а також про його обслуговування зберігачем;

  • - установлює порядок виплати за рахунок активів інституту спільного інвестування винагороди аудитору (аудиторській фірмі), незалежному оцінювачу майна такого інституту;
  • - затверджує за погодженням із Національним банком України форму бланків векселів та порядок їх виготовлення;
  • - затверджує порядок ведення векселедавцем реєстру виданих ним векселів;
  • - погоджує порядок здійснення установами банків функцій розрахункових палат за розрахунками по векселях, що затверджується Національним банком України;
  • - контролює відповідно до законодавства системи ціноутворення на ринку цінних паперів;
  • - розробляє на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами;
  • - затверджує разом з Фондом державного майна України та Антимонопольним комітетом України порядок продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах;
  • - здійснює методологічне забезпечення запровадження та розвитку загальноприйнятих принципів корпоративного управління;
  • - співпрацює з Національним банком України і спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг щодо здійснення державного регулювання цих ринків;
  • - веде реєстр об'єднань фінансових установ, які здійснюють діяльність на ринках цінних паперів та їх похідних;
  • - визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів і аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринках цінних паперів та їх похідних;
  • - своєчасно повідомляє з використанням засобів зв'язку, що дозволяють фіксувати інформацію, Національний банк України і спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг про будь-які спостереження та висновки, необхідні для виконання покладених на ці органи обов'язків;
  • - проводить з метою співпраці та координації діяльності щодо здійснення державного регулювання ринків фінансових послуг у встановлені законом строки оперативні наради за участю Національного банку України і спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг або бере участь у таких нарадах, що проводяться зазначеними органами; за результатами оперативних нарад складає відповідні протоколи та/або укладає міжвідомчі угоди;
  • - бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечує відповідно до своєї компетенції її реалізацію;
  • - бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, закону про Державний бюджет України;
  • - забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно охорони державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням у своїй системі;
  • - здійснює методичне забезпечення розроблення регіональних програм розвитку фондового ринку, аналізує стан їх виконання;
  • - здійснює відповідно до законодавства управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію України;
  • - узгоджує встановлювані Національним депозитарієм України стандарти депозитарного обліку та стандарти документообігу, що стосуються операцій з цінними паперами;
  • - здійснює державне регулювання діяльності Національного депозитарію України безпосередньо та через державного представника у Національному депозитарії України;
  • - встановлює порядок і умови видачі ліцензій на провадження діяльності з управління активами та видає такі ліцензії;
  • - встановлює за погодженням із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України граничні розміри винагороди за надання послуг з управління активами недержавного пенсійного фонду;
  • - встановлює згідно із законодавством за погодженням із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України порядок обчислення тарифів послуг зберігача недержавного пенсійного фонду, їх граничний розмір;

встановлює за погодженням із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України методику та порядок обчислення та визначення чистої вартості активів недержавного пенсійного фонду, їх обліку, зарахування, які здійснюються адміністратором недержавного пенсійного фонду та особою, що управляє активами такого пенсійного фонду;

  • - встановлює разом із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України особливості порядку обчислення та обліку прибутку (збитку) недержавного пенсійного фонду;
  • - встановлює порядок подання звітності особами, які здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та вимоги до змісту такої звітності;
  • - встановлює порядок подання зберігачем недержавного пенсійного фонду звітності про обслуговування недержавних пенсійних фондів та вимоги до такої звітності;
  • - встановлює стандартну форму бланка заставної;
  • - затверджує вимоги щодо виготовлення бланків іпотечних сертифікатів;
  • - здійснює разом із Національним банком України та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України державний нагляд і регулювання іпотечного кредитування та емісії іпотечних сертифікатів;
  • - веде державний реєстр фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів;
  • - затверджує вимоги щодо виготовлення бланків сертифікатів фондів операцій з нерухомістю та вимоги до звіту про підсумки випуску зазначених сертифікатів, а також виконує інші функції.

Комісія та її територіальні органи під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.

Чинним законодавством також регулюються питання випуску й обігу цінних паперів, відповідальність юридичних і фізичних осіб за правопорушення на РЦП . Однак функціонування РЦП в Україні залежить не лише від створення правової бази й органів контролю за діяльністю РЦП, а й від інших факторів: рівня інфляції, фінансової стабільності, процесу приватизації, державного боргу, падіння виробництва та дефіциту державного бюджету, що значною мірою гальмує розвиток повноцінного РЦП.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >