< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Диференціальні крос-культурні дослідження рас, націй, етносів

Етнокультурний чинник - одна з основних у детермінації групових відмінностей, бо у ньому нерозривно, злилися генетично-расові та соціокультурні компоненти. На нинішньому етапі розвитку людської історії безумовно визначальними є соціокультурні особливості впливу на індивідуальність.

Об'єкт і предмет вичення крос-культурної психології

Кожна людина має весь спектр психологічних рис, але різні культури сприяють розвитку одних рис, а розвиток інших обмежують. Саме на вивченні впливу культури на життєдіяльність, поведінку представників різних рас, націй етносів зосереджена крос-культурна психологія. Займається вона емпіричним дослідженням членів різних культурних груп для з'ясування відмінностей і подібності в їх поведінці.

Крос-культурна психологія - галузь психології, що вивчає закономірності розвитку і функціонування психіки в контексті обумовленості н формування соціокультурними чинниками.

Культуру в психології інтерпретують як систему знань, звичаїв, традицій, що охоплюють ціннісні орієнтації, моральні й етичні норми, переконання і забобони, деякі параметри середовища (тип організації простору й інтер'єру приміщень тощо). Така система повинна бути прийнята відповідною ідентифікаційною групою, передаватися від одного покоління до іншого. При цьому не важливо, є група лише частиною популяції чи великим співтовариством,

У філософському розумінні культура (лат. сиltus - виховання, освіта, розвиток) - це сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які виражають історично досягнутий рівень розвитку суспільства й людини та втілюються в результатах продуктивної діяльності. У вужчому трактуванні культурою вважають сферу духовного життя суспільства, що охоплює систему виховання, освіти, духовної творчості (особливо мистецької), а також установи й організації, що забезпечують їх функціонування. Водночас під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості людей, оволодіння галуззю знань або діяльності (культура виробництва, культура праці, культура мови, культура побуту; правова, моральна, естетична культура тощо). Джерелом культури є суспільна праця.

Згідно з декларацією ЮНЕСКО, культуру тлумачать як комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелектуальних і емоційних ознак суспільства, що охоплює не лише різні мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського буття, системи цінностей, традицій і вірувань.

Із поняттям "культура" тісно пов'язаний термін субкультура - сукупність надбань (спосіб життя, мислення, поведінка тощо) приналежних до певної культури груп людей. Люди, що належать до субкультури, живуть у тій самій країні або суспільстві, що й решта населення. Термін "субкультура" іноді вживають і на позначення девіантних груп.

Людина може належати до кількох субкультур і одночасно до культури більшості. Іноді належні до певної культури особи ігнорують важливі її цінності і моделі поведінки. Навіть якщо люди відкидають їх, вони ознайомлені з тим, від чого відмовляються. Дуже важливий також віковий чинник: люди можуть повставати проти усталених звичаїв у молодості, але з дорослішанням приймають культурні норми, цінності, умовності.

Людство культурно дискретне, як біологічно дискретний живий вид у світі живого. Кожен етнос завдяки цій дискретності творить свою культуру. Новації в ній відбуваються в межах певного етносу і взаємодіють з іншими галузями своєї і споріднених культур. Так здійснюється і загальнолюдський культурний прогрес, бо етноси не відокремлені один від одного, культурний обмін відбувається безперервно, якщо відносини між ними не є надто ворожими.

Вплив культури на психіку й особливості світосприйняття різних народів досліджує етнопсихологія - міждисциплінарна галузь знання, предметом вивчення якої є особливості психіки людей різних народів і культур; проблеми національного характеру, національних особливостей світосприймання і взаємин; закономірності формування і функції національної самосвідомості, етнічних стереотипів; закономірності формування співтовариств тощо. Етнопсихологи особливу увагу приділяють вивченню психологічних причин етнічних конфліктів, пошуку ефективних шляхів подолання їх, виявленню витоків національної самосвідомості, ЇЇ розвитку.

Погляди психологів на культуру і ц вплив на особистість різняться. У західній психології донедавна найпоширенішим був психоаналітичний підхід. Культура, за Фройдом, - уся сума досягнень та інституцій, що відрізняють життя людей від життя тваринних предків і призначені для захисту від природи і врегулювання взаємин між людьми. Психологічний ареал культури формують засоби примушення і способи, покликані примирити людей із культурою і винагородити їх за це. Він розрізняв три ступені культури, обравши критерієм поділу сексуальну мораль: ступінь, на якому задоволення сексуального почуття не спрямоване на розмноження; ступінь, на якому сексуальні прояви, не пов'язані з розмноженням, пригнічені; ступінь, на якому тільки законне розмноження може бути сексуальною метою (відповідав сучасній Фройду культурі).

У сучасній західній крос-культурній психології поширюються когнітивний та соціально-біхевіористичний підходи до культури.

Багато крос-культурних досліджень призначено для з'ясування тлумачення понять таким, як їх уявляють собі носії різних культур, тому вплив когнітивної психології у цій галузі завжди був значним. Більшість праць було присвячено знанням людей про навколишній світ, їх комунікацію, зумовлену цими загальними знаннями, і передачу знань наступним поколінням. Особливу увагу приділяли вивченню етноцентричного мислення, таких його суб'єктивних елементів, як ідеологія, релігія, мораль, закон. Етноцентризму властиве переконання, що власна культура завжди є найкращою, а всі інші поступаються їй. Але найбільше досліджень у когнітивному напрямі присвячено створенню крос-культурних тестів дослідження інтелекту, мови й пізнавальних процесів.

Соціально біхевіористичний напрям зосереджений на групових поведінкових нормах, ієрархічній організації малих і великих соціальних груп, цінностях, моральних нормах, ритуалах, табу тощо.

Загалом метою досліджень крос-культурної психології є: перевірка універсальності психологічних знань і теорій, аналіз психологічних гіпотез і знань про різні культурні середовища, щоб з'ясувати їх застосовність і межі використання для інших культурних груп; вивчення інших культур для відкриття психологічних феноменів, не представлених в обмеженому досвіді власної культури; інтеграція досягнень крос-культурної психології із загальнопсихологічними теоріями і побудова більш універсальної психології, дані якої будуть застосовні для ширшого спектра культур.

Крос-культурні змінні, присутні разом в одній культурі, можна вивчити окремо в інших культурах або шляхом крос-культурного порівняння. В Архівах людських відносин (HRAF - Human Relations Area Files) накопичено дані, що проявів повсякденної поведінки людей у всьому світі: віку відлучення від грудей, дисциплінарних заходів, використовуваних батьками, кількості людей, що турбуються про дітей, тощо. Вони зібрані переважно антропологами. Тому відомості з питань, які цікавлять психологів, наприклад, уявлення людей про інтелект, бажані риси особистості дитини, які допомагали б дітям справитися з майбутніми змінами в житті) наявні тим фрагментарно. Однак і ця інформація може бути корисною. Наприклад, вік відлучення дитини від грудей матері в європейських країнах та США коливається від 6 місяців до 1 року, в інших культурах він може досягати 5 років. Психологи, порівнюючи вибірки, мають змогу встановити зв'язок цього чинника з іншими змінними.

Гіпотези, підтверджені дослідженнями в різних країнах, мають більшу наукову цінність, ніж припущення, підтверджені лише дослідженнями гомогенного населення однієї країни. При крос-культурних дослідженнях варіація характеристик респондентів максимальна, тому якщо їх результати підтверджують певну гіпотезу, то вона науково обґрунтована.

Отже, крос-культурні дослідження є важливим джерелом інформації про відмінності між соціальними групами, етносами, народами.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >