Наст >

Авторизуйтеся для перегляду анотації та можливості завантаження одним файлом


Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення історичного процесуФілософія історії: поняття, зміст, реальністьПочаткова характеристика філософії історії"Двозначність" положення філософії історіїАвтор терміна "філософія історії"Історична зміна змісту поняття "філософія історії"Філософія історії як сукупність ідей і як галузь пізнанняМіфологічний світогляд — перший тип осягнення історіїМіфології — перші всезагальні історіїЧи можна вважати час у міфології історичним? Міфологія і міфологічний історичний світоглядМіфологія як світоглядне осягнення первісної історичної епохиМіфи — історично перша форма світовідчуття епохиКонкретно-історична специфіка узагальнення у міфологіїІсторичний зміст світу міфології. Перевертництво як форма фіксації виокремлення історичного світу з природного.Історична обумовленість поліфункціональності персонажів міфології та її дифузностіКолективістський характер міфологічного осмислення історіїМіфологічні антропоморфізм і соціоморфізм як форми становлення і вияву філософсько-історичних ідейМіфологія "вища" і "нижча" як вираження диференційних процесів в історіїСинкретичний характер міфологічного бачення історіїМіфологія як форма світоглядного осягнення історії у розвинутому суспільствіЄвропоцентристська обмеженість традиційного трактування міфологічного бачення історіїПлюралістичність сучасного розуміння міфологічного осягнення історіїНеминущий характер міфологічного осягнення історіїШеллінг про роль міфологічного осягнення історіїІсторична міфологія XX ст.: формування і утвердженняТомас Манн: Гуманістичний поворот у розумінні міфологічного осягнення історіїМіфи та архетипи історії: К.Г.Юнг Становлення постмодерністського підходу до міфологічного осягнення історіїРелігійний світогляд як форма світосприйняття історичної дійсностіЗагальна характеристика релігії як форми світосприйняття історіїСвітоглядна обмеженість наукового осмислення історіїСвітоглядна обмеженість історичної наукиРелігійне осягнення історії: єдність стихійної та свідомої складовихІсторичний світ релігійної свідомостіНеоднозначність тлумачень релігії та її ролі в осмисленні історичного процесуТермін "релігія"Релігія як багатовимірний культурно-історичний феноменРелігія: проблема визначення. Сьогодні налічується вже більше сотні різних визначень релігіїАльтернативні підходи до ролі релігії в осмисленні історичного процесуРелігія та релігійний світогляд: постановка питанняРелігія та релігійний історичний світоглядРелігійний історичний світогляд і релігія як форма свідомостіСвітоглядні рівні релігійного осмислення історії Марсель Пруст про трансформацію фізіологічного відчуття у світовідчуття минулогоСвітосприйняття як основний рівень релігійного історичного світоглядуУява як пізнавальна основа релігійного світосприйняття історичного процесуВідношення "людина—світ історії" в релігійному історичному світоглядіРелігійна ідеалізація світу історіїВіра у надприродне як визначальна риса релігійного розуміння історіїНадприродне як перетворена форма історичногоСофійність як риса релігійного осмислення історії Телеологічність релігійного сприйняття світу історіїНайважливіші історіософські ідеї релігійного світоглядуРелігія як соціальний інститут, її роль в осягненні історіїРелігія як соціальний інститут: історична постановка питанняРелігія як соціальний інститут: сучасне трактуванняРоль релігійної свідомості в осмисленні історичного процесуІсторіософське значення релігійної ідеологіїІсторія у смисловому полі теологіїІнші форми релігійного освоєння історичної реальностіРелігійна діяльність як спосіб освоєння історичної реальності людиноюЗначення релігійних цінностей і норм для духовного освоєння історичної дійсностіРелігія у системі сучасних форм осмислення історіїФілософія історії як вираження філософського світоглядуСпецифіка філософсько-світоглядного осягнення історіїФілософсько-світоглядне осмислення історичної дійсності: загальна характеристика.Єдність філогенезу та онтогенезу у філософському осмисленні історичного процесуГегелівська концепція єдності онтогенезу й філогенезу в філософському осмисленні поступу людстваІсторія як хронологічна послідовність подій та історія як культураІсторичні універсали та архетипиСпіввідношення філософського, релігійного та міфологічного осягнення історіїДві площини співвіднесення філософського, релігійного й міфологічного осмислення історичного процесуОсобливість зв'язку світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння у філософському історичному світоглядіПізнавальні засади філософського осягнення історіїРоль волі у різних типах світоглядного осмислення історіїШопенгауерівська традиція розгляду взаємовідношення волі й інтелектуФілософський історичний світогляд: загальна характеристика змісту і структуриДва основні різновиди філософського історичного світогляду: наукоцентричний і наукобіжнийПротилежність сцієнтистського та антисцієнтистського філософсько-історичного мислення: історична ґенезаНаукоцентричний і наукобіжний філософсько-історичний світогляд: особливості змісту і структуриФілософія історії як світоглядне утворення і як галузь пізнанняКлючові поняттяЗавдання та запитанняПриміткиФілософія історії як галузь пізнанняОб'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнанняІсторичний процес як об'єкт філософії історіїОсновні значення терміна "історія"Історія як процес розвитку загаломІсторія як процес розвитку суспільстваІсторія як минулеІсторія як галузь знаньФілософські та спеціально-наукові знання про минулеГегель про філософію історії та її співвідношення з іншими формами історіографіїПочаткова історіяРефлективна історіяФілософська всесвітня історіяГегель про об'єкт і предмет філософії історіїОб'єкт і предмет історичного пізнання як проблема некласичної філософії історіїПереосмислення об'єкта й предмета історичного пізнання при переході від класичної до некласичної філософії історіїВід монізму до плюралізмуРозходження наукоцентричної та наукобіжної тенденцій в історичному пізнанніІнтерпретація об'єкта та предмета історичного пізнання засновниками марксизму и позитивізмуТрактування об'єкта й предмета історичного пізнання представниками наукобіжного напряму філософії історії Розвиток наукоцентричної традиції тлумачення об'єкта й предмета історичного пізнанняПроблема об'єкта та предмета історичного пізнання у філософії історії часів постмодернуФілософія, загальна соціологія, філософія історії та історична наука: особливості взаємозв'язкуЗміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історіїФілософія як вияв духовного життя історичних макроіндивідівФілософія історії як пізня стадія філософського пізнанняТрагізм людської історії та його відбиття у філософії історіїФілософія та філософія історії: структурний зріз співвідношенняГносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історіїЗагальносоціологічний зріз співвідношення філософії та філософії історіїСпіввідношення філософсько-історичного, соціально-філософського та загальносоціологічного підходів до вивчення суспільного розвиткуСпецифіка соціально-філософського підходу до розгляду історіїСвоєрідність загальносоціологічного бачення історичного процесуОсобливості філософсько-історичного трактування співвідношення первинного та вторинного в історіїФілософія історії та історична наукаВідмінність за ступенем узагальненьВідмінність за характером узагальненьОсновні виміри філософії історіїТри площини філософії історії: загальна характеристикаФілософія історії: історіософіяІсторіософія та історична наука: версія РіккертаІсторіософія та історична наука: версія ТрьольчаМонадологічне трактування проблемиПроблемне поле історіософіїДетерміністський і недетерміністський напрями метафізики історіїІсторичні закономірності як проблема онтології історіїПитання мети й сенсу історії в історіософіїФілософія історії: теорія історичного пізнанняТеорія історичного пізнання: загальна характеристикаІсторична гносеологія та історична епістемологіяЗакони історії як предмет теорії історичного пізнанняФілософія історії: методологія історіїПоняття методологіїМетодологія історії та теорія історичного процесуСтруктура сучасної методології історіїРозширення сфери дії методології історіїДва шляхи реалізації методологічної функції філософії історіїБезпосередній методологічний вплив філософії історіїОпосередкований методологічний вплив філософії історіїКлючові поняттяЗавдання та запитанняПриміткиКласична філософія історії: основні напрями і етапи розвиткуВиникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристикаПрогресистський напрям філософії історіїПрогресистський характер філософсько-історичної концепції Аврелія АвгустинаФілософсько-історичний компендіум Блаженного АвгустинаСпрямованість та періодизація історичного процесуСпільнота земна й спільнота небеснаПрогресизм просвітницької філософії історіїФілософія історії Монтеск'єФілософсько-історична концепція Вольтера Філософсько-історичні ідеї ТюргоСистема філософії історії КондорсеФілософсько-історична система ГердераПрогресистське тлумачення історії представниками класичної німецької філософіїКант: всезагальна історія у всесвітньо-громадянському планіФіхте: історія як здійснення принципу свободиШеллінг: історія як єдність свободи та необхідностіФілософія історії ГегеляПодальша доля філософсько-історичного прогресизмуРЕГРЕСИСТСЬКИЙ НАПРЯМ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇРегресистське тлумачення історії: класична парадигмаЗміна ролі регресистських концепцій у кризові періодиРегресистська інтерпретація історичного процесу МонтенемОб'єктивна зумовленість історичного скепсису МонтеняСуть філософсько-історичних поглядів Монтеня Ідеалізація природи МонтенемРегресистські філософсько-історичні ідеї РуссоРуссо про суперечливість історичного процесуЧинники регресивності історичного процесуТрансформація регресистських філософських концепцій історіїЦиклічний напрям класичної філософії історіїПричини особливого значення коловоротних теорій історії у пізньому стародавньому суспільствіОрганічність зв'язку циклічних і міфологічних поглядів на історичну дійсністьКоловоротні концепції як форма переходу від етнічної до авторської філософії історіїПриродні та суспільні цикли як об'єктивна основа циклічного трактування темпоральних змін у життєдіяльності людейПерехідні періоди — час панування циклічних концепційІсторичні концепції Полібія та Сима ЦяняІсторія як коловорот: версія ПолібіяІсторія як коловорот: версія Сима ЦяняФормування європейської циклічної філософії історіїКоловоротна філософія історії МакіавелліКоловоротна концепція КампанеллиЦиклічна філософія історії ВікоПерший начерк некласичної філософії історії: вчення про суспільно-економічні формаціїДві наріжні проблеми філософсько-історичної системи МарксаНаукоцентричність духу тогочасної епохиСпецифікація розвитку філософії історії з переходом історичного пізнання на науково-теоретичний рівеньНеобхідність конкретно-історичного розгляду філософсько-історичного вчення МарксаТермін "суспільно-історична теорія": основні значенняПоняття "суспільно-історична теорія": широке значення термінаПоняття "суспільно-історична теорія": вужчий сенсЕмпіризм і раціоналізм як протилежні підходи до побудови наукової суспільної теоріїПроблема побудови наукової суспільної теорії у класичній німецькій філософії: здобутки і межіСпроби побудови наукової теорії у спеціальних галузях тогочасного суспільствознавстваСтворення філософсько-історичної теорії — пріоритетна проблема тогочасного суспільствознавстваТрактування структури формації як загальної структури людського суспільстваШлях до матеріалістичного трактування історіїФормаційний підхід: основні характеристикиТермін "суспільно-економічна формація"Розробка поняття "суспільно-економічна формація": постановка питанняЩо ж таке "суспільство"?Полісемантичність поняття "суспільно-економічна формація""Робочий" характер визначень суспільно-економічної формації МарксомНайважливіші значення поняття "суспільно-економічна формація" за МарксомПеретворення вчення про формації з гіпотези на теоріюЗміна акцентів у єдності інтуїтивного та дискурсивного при побудові вченняДіахронічний та синхронічний аспекти розробки поняття Суспільно-економічної формаціїКонкретно-історичний підхід: версія МарксаОбернення категоріальної послідовностіМатеріальне суспільне виробництво та його різновиди як предмет формаційного аналізуСпіввідношення абстрактного й конкретного в історії та в теоріїСуб'єктивне прагнення до конкретності та фактичний схематизмРеальні можливості й межі продуктивного використання вчення про формаціїКлючові поняттяЗавдання і запитанняПриміткиСтановлення некласичної філософії історії: цивілізаційний підхідЦивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвиткуПоняття "цивілізація": генеза і динаміка змістуІсторичні корені терміна "цивілізація"Люсьєн Февр: піонер-дослідник першовжитку терміна "цивілізація"Еміль Бенвеніст про історію терміна "цивілізація"Проблема пріоритетності слововжитку терміна "цивілізація"Витоки вивчення реалій цивілізаційного розвиткуСпосіб вивчення цивілізаційних утвореньФактичний початок самоідентифікації цивілізацій"Процесуальне" тлумачення цивілізаціїПереосмислення основного значення терміна "цивілізація""Європоцентристський колорит" класичної інтерпретації поняття "цивілізація"Цивілізаційний підхід: некласична парадигма розробки та використанняПостановка питанняВчення М.Я. Данилевського про культурно-історичні типи та його роль у формуванні некласичної філософії історіїОсобистість ДанилевськогоГоловна філософсько-історична праця М.Я.ДанилевськогоОсновна ідея задуму Данилевського"Природна система науки"Критерії природної системи науки і відповідність їм системи історичного знанняНеспроможність схеми "стародавня історія — середньовічна історія — історія нового часу" та її причини Культурно-історичні типи як основа поділу всесвітньої історіїКонститутивні закони культурно-історичних типівКультурні типи, множина яких утворює всесвітню історіюОсновні фази існування культурно-історичного типу: загальна характеристикаЕтнографічна фаза розвитку культурно-історичного типуДержавна фаза існування культурно-історичного типуЦивілізація як вища стадія розвитку культурно-історичного типуЗамкненість культурно-історичних типівСпадкоємні культурно-історичні типиСпособи культурно-історичної спадкоємностіІсторичний прогрес: версія ДанилевськогоКультурно-історична діяльність; основні розрядиКласифікація культурно-історичних типівПанславізм ДанилевськогоПродуктивність мультицивілізаційного підходу ДанилевськогоНелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії Освальда ШпенглераОсновна праця ШпенглераПоворот у біографіїПопередники та спадкоємціВчення про "живі" форми історії: загальна характеристика"Світ як природа" і "світ як історія"Систематика й фізіогномікаКультури як предмет морфологіїДуша культуриКультури, що утворюють історію: основні відмітні рисиГабітус культуриТривалість життя, етапи існування і ритм культуриЄдність філогенезу та онтогенезуГомологічні характеристики культурОдночасність: версія ШпенглераКультура і доля, цивілізація та каузальністьІсторія як галузь автентичного осягнення історичного процесу: чи може вона бути наукою?Безсмертя людини як духовної істотиІдея історії як символічного світуНекласична цивілізаційна концепція історії Арнольда Дж. ТойнбіТойнбі про себеПрограма на півстоліття та її "opus magnus"Шлях до "Дослідження історії"Умосяжне поле історичного дослідженняДва різновиди "умосяжного поля" та основні відмінності між нимиОсновні "живі" цивілізації сучасного людстваОсновні цивілізації всієї історії людстваПідсумкова класифікація цивілізаційТойнбі, Данилевський та Шпенглер: збіги й розбіжності.Поняття "цивілізація": версія ТойнбіВиклик середовища як пусковий механізм цивілізаційної трансформації примітивного суспільстваЖиттєдіяльність цивілізації як послідовність циклів "виклик — відповідь"Механізм успішної відповіді цивілізації на викликНадлом цивілізаціїСтарість цивілізації: вади і звабиУтворення світової держави як свідчення деградації та розпаду цивілізаціїЗанепад цивілізації: три основні стадіїРелігія як духовна субстанція цивілізованого суспільстваЦиклічність і поступ у цивілізаційному процесіКлючові поняттяЗавдання і запитанняПриміткиСучасна філософія історії: від некласичної до постнекласичної парадигмиНекласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристикиПлюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історіїКомплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі некласичного філософсько-історичного мисленняЦивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні значенняМультиплікативне трактування як одна з версійПоняття "цивілізація": розширення семантичного поляЦивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні кореляціїЦивілізація і культура: нові грані співвідношенняЦивілізація та історія: нелінійне у нелінійномуСпіввідношення "дикість — варварство — цивілізація": трактування Моргана—ЕнгельсаМультиплікативний поворот як домінуюча тенденція некласичних досліджень цивілізаційВсесвітня історія як нелінійна послідовність цивілізаційТрадиційні цивілізації: некласичие прочитанняТехногенні цивілізації: нелінійна версіяПоліморфізм постіндустріальної трансформації цивілізаційСуперечлива природа техногенних цивілізаційПостнекласична перспектива сучасної філософії історіїПостнекласичний підхід: специфіка й стан розробкиЩо ж таке монадологічне розуміння історії?Монада: перші фактичні розробки та термінологічне оформленняМонада: основні значенняТрактування монади Платоном, Арістотелем, раннім платонізмомРозуміння монади філософами європейського ВідродженняМонадологія ЛейбніцаМонадологічні ідеї ГетеМонадо логічна незавершеність концепцій Даниленського, Шпенглера і ТойнбіТоталлогія як інша основна версія постнекласичного розуміння історіїКлючові поняттяЗавдання і запитанняПриміткиСистема категорій філософії історіїФілософсько-історичні категорії: загальна характеристикаКатегорії філософії: історія вивченняКатегорії як проблема античної філософіїУявлення про категорії у Середньовіччя та Новий часФілософські категорії: версія КантаФілософські категорії: версія ГегеляСучасні спроби визначення філософських категорійЧисельність визначень — плутанина чи необхідність?Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питанняГегель про філософсько-історичні категоріїСцієнтистська інтерпретація категорій філософії історіїАнтисцієнтистське трактування філософсько-історичних категорійПідхід декларований і фактичнийСучасна стадія категоріальних розробок у філософії історії: комплементарність позиційФілософсько-історичні категорії як форми історичної всезагальностіДві форми загальногоЗагальне як однакове й загальне як ціле: аналіз їх співвідношення в історіїКатегорія "історія" як засіб узагальнення та засіб рубрикаціїФілософсько-історичні категорії: робоча дефініціяІнваріантність характеру й динамічність змісту філософсько-історичних категорійНадособистісно-соціальний зміст категорійІнші виміри поняття "категорії"Інваріантність філософсько-історичних категорійКатегорії філософії історії як єдність індивідуального та суспільно-історичногоРозвиток філософсько-історичних категорій: постановка питанняПроблема розвитку категорій: урок КантаСистемогенез філософсько-історичних категорійСистемогенез категорій філософії історії: відмітні рисиСистемогенез: термін і поняттяАналіз філософсько-історичних категорій і парадокс цілісностіСистемогенез категорій філософії історії як єдність філогенезу й онтогенезуФілософсько-історичні категорії як щаблі, засоби і форми духовного освоєння людиною її світуФілософські категорії та знаряддя діяльності: історія аналогіїНедооцінка проблеми системогенезу категорій філософії історії у радянській філософіїБагатоступеневий характер системогенезу філософсько-історичних категорійОсвоєння світу людиною як циклічно-поступальний процесКатегоріальні форми, що передували філософсько-історичним: категорії культури та світоглядні категоріїКатегоризація "в собі " й "для нас"Генетична взаємозумовленість різних форм категоризації історичної дійсностіСтруктурне співвідношення філософсько-історичних категорій з категоріями культури й світоглядними категоріямиПослідовність світоглядних категорій як шлях людського становленняУмови та стадії системогенезу категорій філософії історіїСтановлення системи філософсько-історичних категорій як ряд категоріальних переходівНередукованість категоріального системогенезу до відображення каузальних зв'язківОбернення послідовності як механізм категоріального переходуСистемогенез реальний і категоріальний: паралеліПочаток категоріального системогенезу: не "першоклітинка", а докорінна трансформація попередньої системи знанняКатегоріальний апарат філософії історіїСистемогенез і використання: дві основні форми розвитку філософсько-історичних категорійСпіввідношення вірогідного та гіпотетичного знання в ході розвитку системи філософсько-історичних категорій Розвиток системи філософсько-історичних категорій як подолання суперечності"Система категорій" і "категоріальний апарат": дві іпостасі категоріального ладу філософії історіїКатегоріальний апарат філософії історії: онтологічний і понятійний виміриФілософсько-історичний категоріальний апарат: період термінологічного оформлення"Апарат" як пізнавальний засіб: початкова постановка питання П.В.КопнінимКопнін про системну та "апаратну" іпостасі категорій діалектикиПроблема категоріального апарату філософії та науки у підсумковій праці КопнінаСучасний стан постановки та розробки проблеми співвідношення системи категорій та категоріального апарату філософи історіїСистема категорій філософії історії та її категоріальний апарат: функціональний характер відмінностіТермін "апарат" — довідникова характеристикаСистема категорій і категоріальний апарат: взаємозумовлююча рефлексіяСвітоглядно-методологічна роль категоріального апарату філософії історії: два способи реалізаціїУ чому ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії?Методологічна функція філософсько-історичної категорії: механізм реалізаціїПочаткова і наскрізна характеристика означеного механізму: ідеяПідхід і метод: схожість і відмінністьМетод: єдність підходу та принципівПослідовність ланок механізму методологічного функціонування філософсько-історичної категоріїНелінійний характер методологічного функціонування категоріїМеханізм методологічного функціонування категорії "суспільно-економічна формація": основні ланкиМеханізм методологічного функціонування категорії "цивілізація": основні ланкиЗавдання і запитанняПриміткиЗакономірності історії своєрідність і основні виміри діїЗакономірності історичного процесу: постановка проблемиІсторичні закономірності: сучасний стан вивченняТри ракурси розгляду закономірностей історіїЗакономірності історії: традиційний підхідКолорит ПросвітництваІнтервал застосовності традиційного підходуРізні форми становлення закономірностей історії та зміна уявлень про нихМіфологія як форма вираження та осягнення закономірностей історіїДоля як форма вираження історичної закономірностіПочаткове розуміння суспільних законівЗакони історії як характеристики людської життєдіяльності і як об'єктивна історична необхідністьПротиставлення закону як уособлення історичної необхідності пристрастям людейПогляд західноєвропейської філософії на проблему історичних законівГегелівське трактування законів історіїІсторичні закони як проблема матеріалістичного розуміння історіїМарксистське та веберівське трактування законів розвитку суспільства: порівняльний аналізМеханізм використання історичних законів: основні складові Використання історичних законів: реальне чи позірне?Ще один варіант номологічної кризиЗакономірності історії: нелінійний підхідОсновні характеристики, грані та етапи синергетичного вивчення історичних законівРомантичні витоки нелінійного розуміння законів історіїЗакони соціальної машини та закони соціального організму: версія МішлеНелінійне прочитання законів історії: версія засновників марксизмуОсобливості сучасного етапу нелінійного осмислення законів історіїСинергетичний поворотНелінійні закони історій типологічна специфікаціяНелінійні закони історії: діахронічний і синхронічний виміриЗакономірності історії: антропологічний підхідЗагальна характеристикаСмисложиттєві закони історіїДва основні виміри смисложиттєвих законівЛюдиноцентризм як закон історіїАнтичні витоки людиноцентричного бачення історіїЛюдиноцентризм як закон історії: версія ПаскаляСамопізнання й самоздійснення індивідуальної людської істоти як закон історіїПерші історичні спроби виокремлення наріжного смисложиттєвого закону буття людиниСередньовічне трактуванняВерсія Лейбніца та ШефтсберіВерсія СковородиУроки Сковороди в світлі сучасностіСвоєрідність сучасних версій розгляду проблемиКлючові поняттяЗавдання та запитанняПриміткиПрограма курсуПлани семінарських занятьЗ. Теми курсових робітААВГУСТИН Аврелій (854—430)АНАКСАГОР із Клазомен (бл. 500—428 до н.е.)АНАКСІМАНДР з Мілета (за Аполодором, 610 — близько 540 до н.е.)АНАКСІМЕН з Мілета (бл. 588 — бл. 525)АНТІСФЕН із Афін (бл. 455 — бл. 360 до н.е.)АНТРОПОГЕНЕЗАРІСТІПП із Кірени (бл. 435 — після 366 до н.е.)АРІСТОТЕЛЬ СТАГІРИТ (384—322)Б БАЗИС І НАДБУДОВАБЕРДЯЄВ Микола Олександрович (1874—1943)БЕРКЛІ Джордж (1685—1753)БОЕЦІЙ (бл. 480 — 624)БРУНО Джордано Філіппо (1548—1600)ВВАСИЛЬ ВЕЛИКИЙ (330—379)ВИКЛИК—ВІДПОВІДЬВІКО Джамбаттіста (1668—1744)ВІНДЕЛЬБАНД Вільгельм (1848—1915)ВІНКЕЛЬМАН Іоганн Іоахім (1717—1768)ГГАДАМЕР ГАНС ГЕОРГ (нар. 1900)ГЕГЕЛЬ Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831)ГЕРАКЛІТ з Ефеса (близько 554—480 до н.е.)ГЕРДЕР Іоганн Готфрід (1744—1803)ГЕТЕ Йоган Вольфганг (1749—1832)ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯГУМІЛЬОВ Лев Миколайович (1912—1992)ГУССЕРЛЬ ЕДМУНД (1859—1938)ДДАНИЛЕВСЬКИЙ Микола Якович (1822—1885)ДЕКАРТ Рене (1596—1650)ДІЛЬТЕЙ Вільгельм (1833—1911)ДОСТОЄВСЬКИЙ Федір Михайлович (1821—1881)ЕЕПІКТЕТ (бл. 50—бл. 138)ЕПІКУР (342—270 до н. е.)ЗЗЕНОН з Кітіона (бл. 333—262 до н.е.)ІІДЕАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ ІСТОРІЯККАМЮ Альбер (1913—1960)КАРНЕАД (бл. 214—129 до н.е.)КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИКАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇКІНЕЦЬ ІСТОРІЇКОЛЛІНГВУД Робін Джордж (1889—1943)КОНДОРСЕ Марі Жан Антуан Ніколя (1743—1794)КОНФУЦІЙ (Кун Цю, Кун Чжунні)КУЗАНСЬКИЙ МиколаКУЛЬТУРАКУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИПЛЛЕЙБНІЦ Готфрід Вільгельм (1646—1716)ЛЕОНТЬЄВ Костянтин Миколайович (1831—1891)ЛОКК Джон (1632—1704)ММАБЛІ Габріель Бонно де (1709—1785)МАЛЬБРАНШ Ніколя (1638—1715)МАРК АВРЕЛІЙ АНТОНІН (121—180)МАРКС Карл (1818—1883)МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇМЕНТАЛЬНІСТЬМОНАДА ІСТОРИЧНАМОРЕЛЛІМОРФОЛОГІЯ ІСТОРІЇООРТЕГА-і-ГАССЕТ Хосе (1883-1955)ППАРМЕНІД із Елеї (за Аполодором, акме — 504—501 до н.е.)ПІФАГОР з о. Самос (ІІ пол. VI ст. — поч. V ст. до н.е.)ПЛАТОН (427—347 до н.е.)ПЛОТІН (бл. 204—270)ПСЕВДО-ДІОНІСІЙ АРЕОПАГІТРРІККЕРТ Генріх (1863—1936)ССАРТР Жан Поль (1905—-1980)СЕНЕКА Луцій Линей (бл. 5 до н.е. — 65 н.е.)СЕРЕДНІЙ КЛАССОКРАТ (бл. 470—399 н.е.)СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИСПІНОЗА Бенедикт (Барух) (1632—1677)СТАНИ СУСПІЛЬНІСТАТУС СОЦІАЛЬНИЙСУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯСУСПІЛЬСТВО СУСПІЛЬСТВО ВІДКРИТЕ І СУСПІЛЬСТВО ЗАКРИТЕ СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВОТТЕЙЯР де ШАР ДЕН П'єр (1881—1955)ТЕОФРАСТ (близько 370—288 до н.е.)ТЕРТУЛЛІАН Квінт Септимій Флоренс (близько 160 — після 220)ТОЙНБІ Арнольд Джозеф (1889—1975)ТОКВІЛЬ Алексіс (1805—1859)ТОЛСТОЙ Лев Миколайович (1828—1910)ТРУБЕЦЬКОЙ Євген Миколайович, князь (1863—1920)ТРУБЕЦЬКОЙ Сергій Миколайович князь (1862—1905)УУКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙФФАЛЕС із МілетаФЕЙЕРАБЕНД Пол Карл (нар. 1924)ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇФЛОРЕНСЬКИЙ Павло Олександрович (1882—1937)ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНАХХАЙДЕГГЕР Мартін (1889—1976)ХРІСІПП із Сол у Кілікії (281/277 — 208/205 до н.е.)ЦЦИВІЛІЗАЦІЯЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДАЦІЦЕРОН Марк Туллій (106—43 до н.е.)ЧЧАС ВІСЬОВИЙШШЛЕГЕЛЬ Фрідріх (1772—1829)ШОПЕНГАУЕР АРТУР (1788—1860)ШПЕНГЛЕР Освальд (1880—1936)ЮЮМ Давид (1711—1776) ЯЯСПЕРС Карл (1883—1969)-250-500-750-1000-1196
 
Наст >