< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Інфляція

Інфляція — ситуація в країні, за якої держава витрачає більше коштів, ніж може заробити за повної зайнятості працездатного населення, тобто за відсутності об'єктивної можливості збільшити виробництво суспільного продукту. Інфляція є чинником взаємовпливу на ціни. Щоб визначити вплив інфляції на ціни, її потрібно розглядати як невід'ємну частину ринкової економіки, а також визначити причини, які її породжують.

З економічного погляду, інфляція — це переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, випущеними в значно більшому обсязі, ніж товарна маса на споживчому ринку, що викликає зниження купівельної спроможності споживачів та продуктивності праці, збільшення доходів населення, дефіцит товарів, збільшення цін. Наявність великої маси зайвих грошей заважає нормальному функціонуванню економіки. Тому інфляція — це ситуація, за якої гроші не виконують у повному обсязі своїх функцій.

Насамперед це стосується функції грошей як міри вартості. За звичайного розвитку економіки ціни відображають вартість товару, яка зі зростанням продуктивності праці повинна знижуватись. При досягненні рівноваги попиту та пропозиції ціна також знижується. За інфляційних процесів навіть за зниження вартості виробу відбувається збільшення ціни (збільшення витрат на виробництво товарів).

Інколи державним органам вдається адміністративними методами зупинити зростання цін, але інфляційні процеси продовжують тривати самі по собі. У суспільстві наявні вільні гроші, не підкріплені відповідною товарною масою. Вони перестають відігравати функцію засобу обігу, тобто виконувати роль посередника в обігу товарів. Коли споживач не має змоги придбати на свої гроші товар, виникає напруженість, з'являється дефіцит та інші негативні процеси.

За інфляції гроші перестають виконувати й функцію засобу накопичення. Знецінення грошей призводить до зменшення розміру накопичень, зберігати грошові кошти немає сенсу, тому громадяни і підприємства вкладають гроші у валюту інших держав, з'являється ажіотажний попит, збільшується випуск паперових грошей, які видаються робітникам як незароблені.

У сучасній економічній теорії виокремлюють дві теорії, які пояснюють причини інфляції.

Перша теорія — кейнсіанська. За цією теорією чинником появи інфляції є надмірний попит на робочу силу. В основному це наслідок стимулювання державними органами різних програм зростання, а також втручання у сфери регулювання робочої сили. Головним чином вплив держави стосується спрямованості забезпечення високого рівня зайнятості населення. У деяких джерелах такий тип інфляції отримав назву інфляції попиту.

Друга теорія — монетарна. Механізм дії інфляції полягає у бажанні підприємців підвищити ціни на свої вироби з метою отримання більшого прибутку та бажанні й вимогах робітників збільшити заробітну плату. В цьому випадку можливе обмеження заробітної плати роботодавцями або встановлення жорстких співвідношень між темпами зростання заробітної плати та інших показників (наприклад, продуктивності праці, реалізації продукції та ін.). Іноді таку інфляцію називаються інфляцією витрат.

Виокремлюють дві головні стадії інфляції.

На першій, початковій, стадії інфляція проходить доволі повільно. Знецінення грошей не перевищує 2—3 % на рік. При зростанні грошових доходів та заробітної плати цей етап інфляції сприймається населенням досить позитивно. Різких негативних тенденцій для держави не спостерігається. В цілому це досить поширене явище для абсолютної більшості країн у будь-який час.

На другій стадії темпи знецінення грошей значно збільшуються й доходять до 600 % на рік. Це так звана галопуюча інфляція, характерною ознакою якої є те, що економічний розвиток держави практично зупиняється. Державне господарство входить у стан стагнації, тобто повністю зупиняється розвиток, соціально-політична ситуація загострюється, в державі зростає безробіття, починаються страйки та інші кризові явища.

Виокремлюють декілька причин появи інфляції.

  • 1. Порушуються структурні співвідношення між виробництвом засобів виробництва і споживчих товарів. Збільшуються витрати на виробництво засобів виробництва, особливо зброї. Асигнування виробництва зброї призводить до того, що виробник не може повернути витрачені кошти або робить це за рахунок державного бюджету й перерозподілу коштів останнього між фондами споживання та накопичення.
  • 2. Зростає дефіцит державного бюджету. Ця причина є продовженням першої. При цьому збільшуються витрати на фінансування збиткових галузей національної економіки (наприклад, сільського господарства), на соціальні потреби (виплата пенсій, матеріальної допомоги та ін.), боротьбу з безробіттям тощо. Для зменшення дефіциту бюджету держава змушена брати позики в інших країнах, випускати державні цінні папери та ін. При цьому швидкими темпами збільшується державний борг, знецінюються гроші.
  • 3. Збільшуються обсяги довгострокових капіталовкладень. Це виявляється насамперед у збільшенні незавершеного будівництва й фінансуванні нових об'єктів. При цьому обсяги робіт та кількість робітників на таких об'єктах зменшується, а вкладені в будівництво кошти державі не повертаються.
  • 4. Наявне безповоротне кредитування. Кредит надається як "подарунок". Надані банком кошти виплачуються у вигляді незаробленої заробітної плати робітникам, хоча товари й послуги при цьому не виробляються. Це так звані "безтоварні" кредити. Багато підприємств, особливо сільськогосподарських, практикує отримання кредитів, які й не планує повертати, що теж зменшує державний бюджет та викликає необхідність збільшення емісії грошей.
  • 5. Збільшуються розміри заробітної плати та в цілому доходи робітників без збільшення виробництва споживчих товарів. При цьому зростає сукупний попит, порушується рівновага між кількістю грошей та товарів, які може придбати споживач.

Темп інфляції вимірюється за допомогою індексу цін, який визначається як співвідношення між сукупною ціною визначеного набору товарів і послуг, так званого ринкового кошика, даного та базового періодів. Розрахунок проводиться за формулою

де Іц — індекс цін;

РКдп — вартість ринкового кошика даного періоду; .

РКбп — вартість ринкового кошика базового періоду.

Темп інфляції розраховується за формулою:

де Ті — темп інфляції;

Іцдп індекс цін даного періоду;

Іцбп — індекс цін базового періоду.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >