СУБ'ЄКТИ Й ОБ'ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інвестиційна діяльність: поняття та учасники

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Згідно Закону України "Про інвестиційну діяльність" ця діяльність здійснюється на основі:

• - інвестування, здійснюваного громадянами, підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами;
• - державного інвестування, здійснюваного органами влади за рахунок бюджетних, позабюджетних і позикових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позикових коштів;
• - іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;
• - спільного інвестування, здійснюваного вітчизняними та іноземними громадянами, юридичними особами та державами.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством

України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

До суб'єктів інвестиційної діяльності Закон України "Про інвестиційну діяльність" відносить інвесторів та учасників інвестиційної діяльності. Ними можуть бути як громадяни та юридичні особи України, так і іноземні громадяни та юридичні особи, а також і самі держави. Тобто суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестор — це суб'єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових чи залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інакше кажучи, той, хто має капітал або може його залучити (позичити) і вкладає його у ту чи іншу справу, називається інвестором, а сам процес вкладання капіталу — інвестуванням.

Інвестор може виступати в ролі вкладника, кредитора, покупця, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасники інвестиційної діяльності — це громадяни і юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручень інвесторів.

Інвестор визначає цілі, напрямки та обсяги інвестицій і залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у т.ч. шляхом організації конкурсів та тендерних торгів. Держава та посадові особи не мають права втручатись у договірні відносини учасників інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" під інвестиційною діяльністю розуміється придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Зауважимо, що таке визначення не можна вважати повним, оскільки в ньому не враховується процес формування і використання інвестиційних ресурсів.

Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності та її інститути

Залежно від функцій, які виконує суб'єкт господарювання в процесі інвестування він може бути інвестором, учасником інвестиційного процесу або і тим і іншим одночасно.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є держава через свої інституції, господарські товариства і корпорації, фінансово-кредитні установи та інші учасники інвестиційного процесу.

Держава бере участь в інвестиційному процесі як прямо (через державний сектор економіки) та і опосередковано через свої інститути: органи виконавчої влади та місцевого самоврядування; Національний банк України; Фонд державного майна України; позабюджетні фонди; антимонопольний комітет та ін.

Прямий вплив держави на інвестиційний процес полягає в тому, що держава як інвестор приймає на себе функції фінансування тих галузей і виробництв, продукція яких носить загальнонаціональний характер і виробляється державними підприємствами. Поступово зі зміцненням ринкових відносин функції держави як інвестора зведуться до фінансування лише тих галузей і виробництв, де держава виступатиме замовником і споживачем продукції (оборонна промисловість, магістралі, термінали та ін.). У сучасних умовах за державою залишаються функції інвестора в соціальній сфері; деякі виробництва сільського господарства також фінансуються з держбюджету.

Інвестиційні вкладення можуть здійснюватись державою і на паритетних основах з іншими інвесторами, включаючи іноземних. Організаційні форми такої співпраці можуть бути досить різноманітними: консорціуми, акціонерні товариства та ін.

Із розвитком ринкової економіки функції прямого впливу держави на інвестиційний процес будуть звужуватися, що дозволить більше уваги зосередити на методах опосередкованого впливу, які держава реалізує через свої інститути як учасник інвестиційного процесу.

Непрямий вплив держави на інвестиційний процес полягає у тому, що держава здійснює регулювання інвестиційної діяльності. У країнах з розвинутою економікою існує величезна кількість форм непрямого впливу держави на інвестиційний процес, серед яких:

• • застосування системи податків з диференціацією суб'єктів та об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг;
• • проведення кредитної та амортизаційної політики, в тому числі завдяки прискоренню амортизації основних засобів;
• • надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій;
• • впровадження державних норм і стандартів;
• • державне ліцензування, квотування;
• • застосування антимонопольних заходів;
• • використання державних кредитів і державних позик;
• • роздержавлення і приватизація власності;
• • проведення політики ціноутворення;
• • визначення умов користування водою, землею, іншими природними ресурсами;
• • проведення державної експертизи інвестиційних проектів та проектів будівництва;
• • інші заходи.

Методи непрямого впливу держава реалізує через свої інститути.

Держава також здійснює контроль за проведенням інвестиційної діяльності усіма інвесторами та учасниками.