< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порядок розгляду житлових спорів

Розгляд житлових спорів за Житловим кодексом України

Розгляд житлових спорів на підставі ст. 191 ЖК України здійснюється у відповідності до Конституції та законів України загальними судами, господарськими, третейськими та товариськими судами та іншими уповноваженими на те законодавством органами і посадовими особами. Право громадян України на захист є одною з гарантій зміцнення законності. Згідно з діючою Конституцією України українські громадяни мають право на судовий захист від посягань на життя і здоров'я, честь і гідність, на особисту свободу і майно. Це право деталізується нормами галузевого законодавства: кримінального, адміністративного, цивільного тощо.

Особисті гарантії - це власні можливості людини і громадянина по захисту своїх прав, свобод, законних інтересів і обов'язків. До них відносять: а) право на захист передбачених законом можливостей людини і громадянина в суді, в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у міжнародних судах чи відповідних міжнародних організаціях. Одним із засобів здійснення такої можливості є право людини на скаргу. Згідно з нині діючим законодавством можуть бути оскаржені дії службових осіб, державних і громадських органів в адміністративному і судовому порядку. Шкода, що заподіяна незаконними діями цих суб'єктів при виконанні ними своїх обов'язків повинна бути відшкодована. Ці положення деталізуються Законом України від 31 жовтня 1995 року "Про внесення змін до статей 235,236 та глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України". На основі названих змін до суду можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності.

За Конституцією України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен).

Отже, діюче законодавство передбачає можливості оскарження незаконних дій органів і посадових осіб при здійсненні питань щодо реалізації людиною і громадянином конституційного права на житло.

Розгляд житлових спорів в адміністративному порядку

В адміністративному порядку скарги розглядаються на підставі ст.. 57 ЖК України виконавчими комітетами рад та місцевими державними адміністраціями. Скарги з питань обліку громадян, що потребують покращення житлових умов розглядається виконкомом чи вищою держадміністрацією. Скарги на спільні рішення адміністрації підприємств, установ і організацій розглядаються по питаннях обліку громадян виконкомом чи держадміністрацією в залежності від підпорядкування організації, а спори між адміністрацією і профспілкою - вищими адміністраціями чи органами.

Виконкоми можуть розглядати наступні скарги: а) відмова у прийнятті на облік; б) відмови про включення до списку членів сім'ї осіб, що тимчасово відсутні (на військовій службі чи на виборній посаді тощо); в) порушення місячного терміну розгляду скарги; г) невірного запису в рішенні дати взяття на облік; д) обґрунтованості внесення змін у книгу і списки черговості на одержання житла; е) відмови у розділі облікової справи; є) обґрунтованості перенесення черги на одержання житла; ж) відмови для включення до списку першочерговиків чи надання житла позачергово; з) відмова надати житло на першому поверсі чи з ліфтом для інвалідів; і) надання житла меншого розміру ніж передбачено законодавством; к) неправильного визначення кількості членів сім'ї, що мають право на одержання житла тощо.

Судовий розгляд житлових спорів

У судах розглядають спори, що випливають з відносин уже в процесі користування житлом. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України суди вирішують такі спори: а) про визнання недійсним виданого ордера на жиле приміщення і договору житлового найму приміщення; б) про виселення з займаного житла; в) про виселення з службових приміщень і гуртожитків; г) про надання жилого приміщення у зв'язку зі знесенням будинку, проведення в ньому капремонту, переобладнання жилого будинку в нежилі приміщення; д) про визнання права на жиле приміщення яке було надане за спільним рішенням адміністрації підприємства і профспілки з наступним повідомлення виконкому про надання приміщення тощо.

Суду належить право розгляду також спорів: а) про відмову у видачі охоронного свідоцтва; б) про відмову надати наймачеві жиле приміщення, що звільнилося в комунальній квартирі; в) про примусовий обмін житлом; г) про відмову організації в реалізації права громадянина на обмін житла; д) про переселення в інше житло на час капітального ремонту; е) про відмову в наданні збереженого після капремонту жилого приміщення; ж) про признання і втрату права на жиле приміщення тощо.

Суди не мають права приймати до розгляду заяви про спори, що віднесені до компетенції інших органів та посадових осіб, а саме: а) про надання жилого приміщення особам, що потребують покращення житла; б) про надання жилого приміщення меншого розміру; в) про переселення осіб, що проживають у гуртожитках з одної кімнати в іншу; г) про відмову наймача чи членів його сім'ї дати згоду на вселення в жиле приміщення інших осіб чи передачу житла в піднайом тощо. Згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного СУДУ України, посадові особи, що спричинили житловим правам та житлу, що належить підприємствам, установам, організаціям шкоду, повинні відшкодувати втрати за правилами, передбаченими гл. 9 КЗпП України.

Інший порядок розгляду житлових спорів

Житлові спори можуть також розглядатися товариськими, третейськими і господарськими судами: а) про пошкодження жилих і нежилих приміщень у комунальному житлі; б) про порушення правил внутрішнього розпорядку у гуртожитках, комунальних квартирах; в) про використання приміщень загального користування не за призначенням; д) про оплату комунальних послуг та витрат на ремонт; є) про користування загальними будівлями, що знаходяться у спільній власності тощо.

Таким чином, діюче законодавство визначає порядок розгляду житлових спорів різними органами, організаціями і посадовими особами.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >