< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості будови насінини однодольних та дводольних рослин

Квіткові рослини за структурою насінини поділяються на дводольні та однодольні. Усі рослини, які мають у насінні дві сім'ядолі, об'єднані за цією ознакою у клас дводольних рослин. У деяких покритонасінних рослин у насінні є всього одна сім'ядоля і вони об'єднані у клас однодольних рослин.

Сім'ядолі - зародкові листки, які розвиваються в насінні. Сім'ядолі виконують функції:

  • 1) фотосинтезують до початку закладання справжніх листків у рослин із надземним наростанням (квасоля);
  • 2) запасальну;
  • 3) поглинальну, асимілюючи при проростанні поживні речовини ендосперму (злаки).

Особливості будови насінини однодольних та дводольних рослин подано в таблиці 17.

Таблиця 17

БУДОВА НАСІНИН ОДНОДОЛЬНИХ ТА ДВОДОЛЬНИХ РОСЛИН

Будова насінини

однодольних рослин

дводольних рослин

o вкрита оплоднем, що зрісся зі шкірочкою насінини;

o вкрита насінною шкірочкою;

  • o зародок:
    • 4 одна сім'ядоля - щиток; 4 зародковий корінець; 4 зародкове стебельце; 4 брунечка;

o зародок: 4 дві сім'ядолі; 4 зародковий корінець; 4 зародкове стебельце; 4 брунечка;

o ендосперм

o ендосперм і перисперм (можуть бути відсутніми, тоді запасні поживні речовини відкладаються в сім'ядолях)

Проростання насіння дводольних і однодольних рослин відбувається по різному. У дводольного насіння з надземним проростанням (епі-гейним), наприклад, у соняшника першим на поверхню виходить гіпо-котиль, що вигинається у вигляді петлі, захищаючи конус наростання від ушкодження, потім над поверхнею ґрунту з'являються сім'ядолі, що зеленіють і виконують функцію перших фотосинтезуючих органів. При підземному (гіпогейному) проростанні, наприклад, у дуба сім'ядолі лишаються під землею в оболонках насіння, а на поверхню виходить епікотиль, на якому формуються перші листки.

У однодольних рослин на поверхню виходить колеоптиль - перший надсім' ядольний листок, який не має листкової пластинки і у вигляді піхви оточує конус наростання (зародкову бруньку). При проростанні через ґрунт колеоптиль захищає зародкову бруньку, а наростаючий корінь прикритий захисною піхвою (колеоризою). Надалі над поверхнею ґрунту з' являються наступні листки з листковими пластинками. У злаків головний корінь відмирає рано і заміщається додатковими коренями.

Плід та його біологічне значення

Плід утворюється з квітки у результаті змін, які відбуваються в ній після запліднення. Науку, яка вивчає будову, розвиток та класифікацію плодів, називають карпологією (від грецьк. - кагжо<; - плід, logos - учення).

Плід - це генеративний орган покритонасінних рослин, утворений з квітки і призначений для захисту насіння, а часто і для його поширення (рис. 45). Під час формування плода стінки зав'язі розростаються і утворюють оплодень, або перикарпій.

Плід персика (за Яковлевим, Челомбітько, 2001)

Рис. 45. Плід персика (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):

  • 1 - насінина;
  • 2 - оплодень;
  • 3 - плодоніжка.

Оплодень, або перикарпій (рис. 45, 2) (від грецьк. рeri - навколо, karpos - плід) - частина плоду в покритонасінних рослин, що утворюється із стінок зав' язі і оточує насінину. Перикарпій складається із трьох шарів:

  • o екзокарпію - тонкого зовнішнього шару у вигляді забарвленої шкірочки;
  • o мезокарпію - середнього шару, м' ясистого в соковитих плодів, менш вираженого в сухих;
  • o ендокарпію - внутрішнього шару, звичайно тонкого й слизистого, здатного в деяких плодів перетворюватися на кам' янисту тканину, яка утворює кісточку.

Участь у формуванні плоду бере не лише стінка зав' язі маточки, а й інші частини квітки - квітколоже (суниці) (рис. 46), нижня частина оцвітини (яблуко).

У деяких рослин плід утворюється без попереднього запліднення. Такі плоди називають партенокарпними, вони звичайно не містять насіння (деякі сорти винограду, груші, цитрусових).

У природі трапляються випадки, коли плоди, формуючись з квіток суцвіття, зростаються між собою, утворюючи з кількох плодів ніби один плід. Така сукупність плодів називається супліддям (буряк, шовковиця, інжир, ананас).

Плоди малини і суниці (за Яковлевим, Челомбітько, 2001)

Рис. 46. Плоди малини і суниці (за Яковлевим, Челомбітько, 2001):

  • 1 - суничина суниці;
  • 2 - багатокістянка малини.

Біологічне значення плоду полягає у захисті та поширенні насіння квіткових (покритонасінних) рослин.

Плоди мають величезне значення в житті людини: у них накопичуються вуглеводи, білки, жири, мінеральні солі, органічні кислоти, вітаміни тощо, тому вони є основними продуктами харчування. Плоди також становлять важливу кормову базу для тваринництва.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >