< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Адміністративно-юрисдикційна діяльність міліції громадської безпеки щодо застосування заходів дисциплінарної відповідальності

Поняття та зміст дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ

Міліція громадської безпеки як складова частина системи МВС України функціонує в умовах реалій соціально-економічного та політичного становища в державі. Тобто діяльність міліції як правоохоронного органу є невід'ємною складовою життя суспільства. В силу специфіки покладених на неї завдань міліція сприймалась як репресивний інструмент держави, але нова (людиноцентристська) ідеологія адміністративного права та триваюча в Україні адміністративна реформа зорієнтовані на удосконалення роботи органів публічної адміністрації і міліції зокрема. Отже, формування позитивного іміджу працівника міліції, реорганізація зазначеного виду державної служби відповідно до передових міжнародних стандартів, зміна ключових положень від "діяльності для держави" до "діяльності для людини" є нагальним завданням сьогодення. Відповідні позитивні зміни мають подвійне змістовне навантаження: а) удосконалення захисту та забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб в Україні; б) укріплення міжнародних позицій України як правової демократичної соціальної держави.

На жаль, різні соціальні негаразди здатні впливати на якісні показники у діяльності органів внутрішніх справ, зокрема на рівень дисциплінованості працівників органів та підрозділів системи МВС України. Особливої уваги тут заслуговують служби, які безпосередньо працюють із населенням, формуючи у останнього думку щодо діяльності органів внутрішніх справ у цілому. Необхідно відмітити, що міліція громадської безпеки перебуває у "авангарді" роботи з населенням і рівень законності і дисциплінованості відповідних працівників відіграє значну роль для належного функціонування МВС України.

Слід зазначити, що на рівень законності та дисципліни працівників органів внутрішніх справ впливає також своєчасне і правильно здійснене провадження у справах про дисциплінарні проступки, яке повинно закінчуватись відповідним рішенням уповноваженої посадової особи щодо вчиненого працівником проступку.

В органах внутрішніх справ постійно триває робота над зміцненням законності і дисципліни, запобіганням правопорушень та надзвичайних подій серед особового складу. Так, вживаються заходи щодо виявлення та очищення органів внутрішніх справ від працівників, які порушили закон, зловживали владою або службовим становищем, допустили негідну поведінку та вчинки, скомпрометували себе в очах громадськості. Про важливість покращення рівня дисципліни і законності в органах внутрішніх справ свідчить велика кількість відомчих нормативних актів, листів, методичних рекомендацій, спрямованих на реалізацію тих чи інших заходів з удосконалення протидії і недопущення порушень серед працівників міліції Проте кількість злочинів та інших правопорушень, що вчиняються особами рядового і начальницького складу, залишається достатньо великою.

Так, аналіз динаміки показників притягнення працівників органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності за період з 2006 р. по теперішній час показує їх стійке зростання. Наприклад, у 2009 р. до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 48 939 працівників МВС України (за 2008 р. - 45 452), тобто на 3 487 працівників більше, у 2010 р. - 50 843 (на 1 904 працівника більше), за 7 місяців 2011 р. - 36 095 (за аналогічний період 2010 р. - 32 482), тобто на 3 613 працівників більше. Така тенденція свідчить, принаймні, про дві обставини. З одного боку, має місце посилення заходів контролю за дотриманням дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України, а з другого - виникає проблема забезпечення законності у процесі притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи статистичні дані звіту з дисциплінарної практики за їх кількісними показниками порівняно з попередніми роками, вбачається тенденція зростання чисельності працівників міліції, які притягуються до дисциплінарної відповідальності. Ці обставини спонукають звернути увагу на відповідність регламентованого нормами права порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто дисциплінарного провадження.

У загальному вигляді дисциплінарне провадження врегульовано Кодексом законів про працю, статутами про дисципліну, постановами і наказами про порядок проведення службових розслідувань, що діють у різних галузях управління, на підприємствах, установах, тобто нормами трудового права, які, однак, реалізуються за правилами і методами адміністративного процесу компетентними посадовими особами (як правило, керівниками та прямими начальниками). Процесуальні підстави для адміністративного провадження у справах про дисциплінарні проступки - це доповідні записки, рапорти, подання табельників тощо.

Згідно з чинним законодавством дисциплінарна відповідальність державних службовців, до яких належать і працівники органів внутрішніх справ, настає за: невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; перевищення своїх повноважень; порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби; вчинок, який порочить особу як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність та затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Перед детальним розглядом поняття і змісту дисциплінарного провадження закцентуємо увагу на важливих для нас відомчих правових актах.

Відмітимо, що наказом МВС України № 18 від 17 січня 1996 р. затверджено Кодекс честі працівника органу внутрішніх справ України де під честю працівника ОВС України розуміється добровільний обов'язок служіння Закону, виконання вимог Присяги, додержання високоморальних норм поведінки тощо. Етичний кодекс працівників ОВС України, схвалений колегією МВС України 5 жовтня 2000 р.: Постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28 грудня 1991 р. затверджено текст Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Насамкінець, наказом МВС України від 22 лютого 2012 р. затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Зазначимо, що адміністрація може застосовувати до порушників трудової дисципліни лише ті стягнення, які передбачено нормативним актом, що регулює дисциплінарну відповідальність. Чинне законодавство (наприклад, ст. 147 Кодексу законів про працю України) передбачає лише два види стягнень, що застосовуються адміністрацією за порушення трудової дисципліни. Це догана та звільнення працівника. Не передбачені законом стягнення застосовувати не можна. Але статутами про дисципліну для окремих категорій працівників, наприклад, військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, інших державних службовців, можуть передбачатися й інші дисциплінарні стягнення.

Так, дисциплінарну відповідальність особи рядового та начальницького складу служб, органів та підрозділів МВС України несуть відповідно до норм Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 р. № 3460 VI' (далі - Дисциплінарний статут). Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу можуть накладатися такі стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

На осіб рядового і начальницького складу, нагороджених нагрудним знаком органів внутрішніх справ, може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення цього знака.

Загалом обов'язки і права працівників органів внутрішніх справ дуже різноманітні, закріплюються рядом нормативних актів, які встановлюють також вимоги щодо службової дисципліни та засоби її забезпечення. При цьому варто відмітити, що дисциплінарні вимоги в органах внутрішніх справ включають не тільки приписи щодо службової, професійної діяльності працівників, а й щодо особистих якостей, тобто моральні правила поведінки як на службі, так і поза нею. Це правило чітко простежується в нормах Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, які в основному і регулюють питання державної служби в цих органах та службової дисципліни в них. У зв'язку з цим вчинення працівником органів внутрішніх справ адміністративного правопорушення також слід розглядати як порушення службової дисципліни.

У Дисциплінарному статуті до основних обов'язків працівника віднесено, зокрема, додержання чинного законодавства, вимога з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанні громадського порядку (ст. 7). Зрозуміло, щодо цього належить також утримання від вчинення адміністративних правопорушень (проступків).

За характером санкцій та мірою матеріальних наслідків для правопорушників дисциплінарні стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, можна поділити на:

  • - заходи дисциплінарного впливу, які не змінюють правового стану порушника дисципліни і не пов'язані безпосередньо з негативними для нього матеріальними наслідками, це так звані "моральні стягнення" (зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, позбавлення нагрудного знака);
  • - заходи дисциплінарного впливу, які змінюють правовий стан порушника дисципліни і тягнуть за собою негативні матеріальні наслідки (звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь);
  • - виключний (надзвичайний) захід дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Проте необхідно визнати і те, що наведена вище класифікація дисциплінарних стягнень е умовною, оскільки в наш час, при постійному підвищенні вимог до стану дисципліни і законності в органах та підрозділах системи МВС України, наслідками накладення навіть таких видів стягнень, як зауваження або догана, може бути позбавлення премій або надбавок, що зазвичай призводить до негативних наслідків матеріального характеру для осіб, які вчинили дисциплінарний проступок.

Акцентуємо увагу, що Дисциплінарним статутом (статті 12-21) передбачено такий порядок накладення і виконання дисциплінарних стягнень:

  • - дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеня вини;
  • - за вчинений дисциплінарний проступок накладається тільки одне стягнення;
  • - уразі вчинення дисциплінарного проступку кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного винного окремо;
  • - при визначенні виду і міри покарання беруться до уваги: характер проступку; наслідки останнього; обставини, за яких його було вчинено; попередня поведінка винного; його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації;
  • - перед накладенням стягнення від винного береться пояснення (письмово чи усно);
  • - Міністр внутрішніх справ України користується правом накладення дисциплінарних стягнень щодо всіх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ;
  • - звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби в органах внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може застосовуватись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ;
  • - якщо начальник вважає свої дисциплінарні права недостатніми для заохочення чи покарання підлеглих, то він порушує клопотання про застосування відповідних заходів перед старшим прямим начальником;
  • - начальник, який перевищив надані йому дисциплінарні права чи застосував не передбачені нормами права стягнення, підлягає за це відповідальності за Дисциплінарним статутом;
  • - старший начальник має право скасувати, пом'якшити чи посилити дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо службовою перевіркою встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку і ступеня вини працівника;
  • - дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь накладаються тими начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння звання;
  • - дисциплінарне стягнення повинно бути накладене у строк до одного місяця з того дня, коли про проступок стало відомо начальнику, а в разі проведення за фактом цього проступку службового розслідування, провадження у кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування чи провадження в кримінальній (адміністративній) справі;
  • - дисциплінарне стягнення не може бути накладене, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку (в цей строк не включається строк проведення службового розслідування чи провадження кримінальної (адміністративної справи);
  • - накладати дисциплінарні стягнення на працівників слідчого апарату органів внутрішніх справ (з урахуванням додержання вимог кримінально-процесуального законодавства) можуть лише начальники органів внутрішніх справ, яким надано право призначати цих працівників на посаду, їх заступники із слідства, а також начальники вищестоящих органів внутрішніх справ та їх заступники;
  • - у разі порушення дисципліни особами рядового або начальницького складу під час проїзду залізничним, повітряним, водним чи іншим видом транспорту, а також під час перебування у відпустці, відрядженні або на лікуванні начальник місцевого органу внутрішніх справ, якому стало відомо про порушення дисципліни, вживає заходів щодо припинення порушення і повідомляє про те, що сталося, за місцем служби особи, яка вчинила порушення. Особа рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ після прибуття до місця служби повинна доповісти своєму безпосередньому начальникові про вчинене ним порушення;
  • - накладення дисциплінарного стягнення на осіб рядового і начальницького складу за проступок, вчинений під час чергування, несення караульної чи патрульно-постової служби здійснюється тільки після зміни з чергування, караулу, поста або після заміни їх іншими особами. У крайніх випадках, що не терплять зволікання, особа рядового або начальницького складу, яка вчинила проступок, може бути усунута від виконання службових обов'язків начальником, якому вона є підлеглою по службі;
  • - накладення дисциплінарного стягнення на винного, який перебуває у стані сп'яніння, а також одержання від нього пояснення відкладається до його витвереження;
  • - таке дисциплінарне стягнення, як усне зауваження, може бути оголошене як наказом, так і усно. Інші стягнення оголошуються в наші. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення оголошується працівникові особисто перед строєм чи на нараді (зборах);
  • - дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується, але підлягає обліку. Особи, з вини яких накладені стягнення не виконано, несуть відповідальність у дисциплінарному порядку;
  • - дисциплінарне стягнення, накладене на працівника органів внутрішніх справ наказом, вважається знятим, якщо протягом року з дня його накладення цього працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню. Стягнення, накладене усно, вважається знятим після закінчення місячного строку. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення у порядку заохочення проводиться начальником, який наклав його, рівним йому чи старшим прямим начальником. Для того щоб зняти дисциплінарне стягнення, накладене старшим начальником, безпосередній начальник порушує відповідне клопотання по інстанції. Зняття дисциплінарного стягнення, крім накладеного усно, провадиться наказом, про що особі рядового або начальницького складу оголошується особисто, перед строєм чи на нараді (зборах);
  • - питання про подальше просування по службі особи, на яку було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зняття з посади, вирішується в кожному окремому випадку на загальних підставах;
  • - дисциплінарні стягнення, за винятком оголошених усно, підлягають обліку в порядку, встановленому Міністром внутрішніх справ України.

Наведений перелік, яким регламентовано порядок накладення і виконання дисциплінарних стягнень дозволяє акцентувати увагу на важливості та детальній регламентації дисциплінарного провадження в міліції.

Враховуючи те, що єдиного визначення дисциплінарного провадження в ОВС немає, визначимо його через дефініцію поняття дисциплінарного провадження, запропонованого О. В. Кузьменко. Отже, під дисциплінарним провадженням в органах внутрішніх справ України пропонується розуміти регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб'єктів органів внутрішніх справ України з розгляду та вирішення справ про дисциплінарні проступки та притягнення осіб, що їх вчинили до дисциплінарної відповідальності.

Здійснивши аналіз змісту дисциплінарної відповідальності ми підтримуємо позицію про подвійну природу дисциплінарної відповідальності: позитивну і негативну. Зокрема, В. І. Щербина зазначає, що "дисциплінарна відповідальність державних службовців - це відповідальність не тільки за правопорушення, а й виконання учасником службово-трудових правовідносин таких корисних для держави варіантів поведінки, які перевищують загальні вимоги по службовій функції". Вчений вбачає основне призначення дисциплінарної відповідальності в тому, що вона повинна сприяти якісному виконанню службової функції. Тобто мова йде про наявність у дисциплінарній відповідальності двох аспектів: позитивного і негативного. Автор вважає, що не можна цей вид юридичної відповідальності представляти лише як відповідальність за дисциплінарний проступок, оскільки за такого підходу залишаються без уваги позитивні моменти, елементи морального, стимулюючого та організуючого порядку, які дають свідому і активну правомірну поведінку.

Підбиваючи підсумок, звернімо увагу на особливості дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ:

  • 1. Порядок притягання до дисциплінарної відповідальності регулюється спеціальним законодавством.
  • 2. Правові норми, за порушення яких передбачено дисциплінарну відповідальність, містяться у нормативно-правових актах різної юридичної сили (від законів до наказів начальників органів внутрішніх справ).
  • 3. Наявність специфічних заходів дисциплінарного впливу до працівників міліції, які перераховані у ст. 12 Дисциплінарного статуту.
  • 4. Відсутність конкретного виду стягнення, передбаченого за вчинення певного дисциплінарного проступку.
  • 5. Відповідальність настає за порушення не тільки правових норм, але й за порушення морально-стичних правил поведінки (нахабне, принизливе, несправедливе, неуважне і недоброзичливе ставлення до людей тощо).
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >