< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Бюджетне прогнозування як інструмент фінансового управління

Складанню основного фінансового плану держави передує бюджетне прогнозування. В умовах поступової стабілізації фінансової системи, структурної перебудови економіки бюджетний процес став більш відкритим. Задовго до початку планового бюджетного року Міністерством фінансів оприлюднюються прогнозні показники зведеного бюджету. Це дає можливість здійснити відповідні розрахунки, перевірити статистичні показники та фактичні дані за попередні періоди й на цій основі спрогнозувати майбутні бюджетні показники.

Бюджетне прогнозування - визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це науково-аналітична стадія розробки стратегічного бюджету, в процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення й основні цілі, які мають бути досягнуті.

Бюджетне прогнозування є важливим інструментом фінансового управління, що дає можливість передбачити майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій та ймовірностей. Реальні переваги, які надає органам державної влади і місцевого самоврядування бюджетне прогнозування, полягають у наступному:

  • - пов'язує політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;
  • - прогнозує фінансову ситуацію і залишає час для запобігання несприятливим подіям;
  • - поліпшує якість прийняття фінансових рішень;
  • - дозволяє визначати альтернативні шляхи розв'язання наявних проблем;
  • - дозволяє краще оцінити бюджетні пропозиції та прийняти відповідні рішення;
  • - сприяє відкритості управління і прозорості прийняття рішень.

Метою бюджетного прогнозування є оцінка та визначення найвірогідніших варіантів формування ресурсів бюджету та напрямів їх використання з урахуванням пріоритетів і цілей розвитку економіки.

Прогнози можуть бути коротко- (до 3-х років), середньо- (3-5 роки) і довготерміновими (5-10 років). Дедалі більше органи державної влади та місцевого самоврядування складають довгострокові прогнози. Однією з переваг довгострокового прогнозування є можливість за допомогою відносно незначних зусиль уникнути відчутних проблем у близькому майбутньому (наприклад, якщо треба зменшити видатки, то чим більше часу є для цього, тим менш помітним буде скорочення). Іншою відчутною перевагою такого прогнозування є те, що воно дає можливість вжити певних заходів, наприклад, підвищити ставки податків або якось інакше запобігти зниженню доходів, і планувати розв'язання окремих проблем поетапно.

Разом з тим, довгострокові прогнози слід робити дуже обережно, повністю усвідомлюючи припущення, на яких вони базуються. В умовах стрімкого зростання динамізму суспільного життя, нестабільного економічного розвитку доволі складно спрогнозувати реалістичний бюджет з великою точністю на віддалену перспективу. Якщо джерело доходу чутливо реагує на зовнішні зміни, аналітик, який складає прогноз, має покладатися на свою обізнаність та уважно стежити за змінним економічним середовищем.

На точність прогнозних розрахунків бюджетних показників впливають здебільшого такі фактори, як: значення бюджетних показників у базовому (попередньому) періоді; величина й динаміка заданих параметрів розвитку економіки у прогнозованому періоді; якісні характеристики моделі для розрахунку показників. За умов нестабільності економічного розвитку, кризових явищ в економіці у бюджетному прогнозуванні потрібно враховувати показники темпів (рівня) інфляції, обмінного курсу національної валюти, державного боргу та їхні зміни у прогнозованому періоді.

Прогнозування показників бюджету здійснюється у такій послідовності:

  • - визначення цілей та відповідно завдань для досягнення поставлених цілей, кінцевою метою яких є підвищення добробуту населення;
  • - збір, опрацювання та аналіз інформації про стан соціально-економічного розвитку держави, його оцінка;
  • - вибір моделі прогнозування;
  • - підготовка рекомендацій для прийняття оптимальних рішень у бюджетній сфері;
  • - оцінка можливих наслідків прийнятих рішень;
  • - розробка рекомендацій для оптимізації рішень, що приймаються за даними прогнозних розрахунків. Організація бюджетного прогнозування базується на використанні певних принципів, основним серед яких є:
  • - принцип наукової обґрунтованості означає, що прогнозування базується на системних знаннях про закономірності розвитку бюджетної системи; враховує реалії економічного, політичного, соціального життя держави, вітчизняний і світовий досвід; а також використовує систему наукових методів і методик;
  • - принцип багатоваріантності або альтернативності пов'язаний з необхідністю розробки кількох варіантів можливих напрямків соціально-економічного розвитку держави, який відбувається в межах певних закономірностей, зумовлених дією непередбачуваних чинників. При цьому важливо з маси можливих варіантів вибрати найкращий, встановити критерії його оптимальності;
  • - принцип цілеспрямованості пов'язаний з тим, що в процесі бюджетного прогнозування визначаються тенденції й закономірності розвитку бюджетної системи для розв'язання конкретних суспільних завдань, підвищення добробуту населення;
  • - принцип адекватності означає, що прогноз повинен достатньо точно і повно відображати реальні соціально-економічні процеси, що відбуваються у суспільстві.

Бюджетне прогнозування передбачає використання різних методів (рис. 2.4):

Характеристика методів бюджетного прогнозування

Рис. 2.4. Характеристика методів бюджетного прогнозування

Метод експертної оцінки (інтуїтивний метод) - спосіб попередньої оцінки наслідків різних варіантів формування бюджету на основі опитування й обговорення прогнозованих його показників, а також узгодження й узагальнення суджень фахівців (експертів) щодо майбутнього соціально-економічного розвитку держави. Використання методу опитування експертів із залученням фахівців різного профілю - юристів, економістів, математиків, соціологів, кібернетиків - підвищує рівень об'єктивності оцінки в процесі бюджетного прогнозування. Разом з тим, не зважаючи на багатоплановість та всебічну компетенцію групи експертів, цей метод прогнозування не є достатньо ефективним через вплив суб'єктивних чинників в процесі експертних обговорень.

Метод економетричного моделювання використовується для розрахунку на перспективу окремих показників бюджету, а також бюджетних нормативів, відображення динаміки бюджетних показників залежно від факторів, що на них впливають. Економетричний підхід дозволяє одночасно відображати у моделі вплив багатьох факторів з урахуванням їх взаємовпливу, не допускаючи при цьому суперечностей у системі прогнозованих показників.

Побудова імітаційних моделей можлива лише на основі врахування знань експертів і відповідної технології використання моделей. У процесі побудови імітаційних моделей експерту забезпечується можливість у діалозі з комп'ютером вибирати параметри бюджетних норм і нормативів, задавати вихідні дані (параметри) для характеристики об'єкта моделювання і за результатами розрахунків сформувати аналітичні таблиці. У бюджетній сфері імітаційний метод застосується з метою: - докладного вивчення процесу касового виконання бюджету, встановлення значень основних показників і характеристик, які служать для оцінки ефективності бюджетної системи;

  • - оптимізації системи касового виконання бюджету, яка полягає у визначенні набору значень його параметрів і конкретної структури, за якої раніше обраний критерій ефективності бюджетної системи приймає екстремальне значення;
  • - вибір оптимальної стратегії управління бюджетними потоками, тобто такої сукупності зовнішніх впливів, застосування яких дасть максимальний ефект.

Економіко-статистичне моделювання полягає у формалізованому кількісному описанні досліджуваного об'єкта і подальшої економічної інтерпретації результатів моделювання. В умовах невизначеності й неповноти інформації з метою наближеного уявлення невизначених величин будують самокоригуючі економіко-статистичні моделі.

Метод написання сценарію базується на визначенні логіки розвитку бюджетної системи, виходячи з конкретної ситуації, породженої соціально-економічними, політичними, демографічними, науково-технічними та іншими факторами.

Так, на розробленому урядом цільовому сценарії економічного зростання у середньостроковій перспективі базується щорічне Послання Президента України до Верховної Ради Про основні напрями бюджетної, де окреслюється макроекономічний прогноз розвитку держави на наступний бюджетний рік.

Для прогнозування розвитку подій у бюджетній сфері у її взаємозв'язку з навколишнім середовищем і врахуванням впливу макроекономічних чинників крім розробки прогнозів щодо розвитку бюджетної сфери необхідні ще прогнози розвитку економічної і фінансової сфер держави в цілому, а також правовий і політичний прогнози. Це сприятиме раціональному управлінню бюджетним процесом і бюджетною системою, надасть можливість заглянути у майбутнє розвитку бюджетної сфери з більш системних позицій.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >