< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Конфліктні типи особистості і стилі поведінки в конфлікті

Для правоохоронця корисно знати, які індивідуальні властивості особистості (риси характеру) створюють у людини схильність до конфліктних відносин з іншими людьми.

Узагальнюючи дослідження психологів, можна сказати, що до таких властивостей відносяться:

  • • неадекватна самооцінка своїх можливостей і здібностей, яка може бути як завищеною, так і заниженою;
  • • прагнення домінувати, будь-що-будь там, де це можливо й неможливо; сказати своє останнє слово;
  • • консерватизм мислення, поглядів, переконань, небажання подолати застарілі традиції;
  • • зайва принциповість і прямолінійність у висловленнях і судженнях, прагнення завжди казати правду в очі;
  • • постійний критичний настрій;
  • • певний набір емоційних якостей особистості - тривожність, агресивність, упертість, дратівливість.

До конфліктних типів особистості можна віднести наступні типи: Демонстративний тип. Його відрізняють наступні властивості і поведінка:

  • • прагнення бути в центрі уваги;
  • • бажання добре виглядати в очах інших;
  • • відношення до людей визначається тим, як вони до нього ставляться;
  • • йому легко даються поверхневі конфлікти, любується своїми стражданнями й стійкістю;
  • • добре пристосовується до різних ситуацій;
  • • ярко виражена емоційна поведінка;
  • • планування своєї діяльності здійснюється ситуативно й слабко втілює його в життя;
  • • кропіткої систематичної роботи уникає;
  • • не уникає конфліктів, у ситуації конфліктної взаємодії почуває себе непогано;
  • • часто виявляється джерелом конфлікту, але не вважає себе таким. Ригідний тип.
  • • підозрілий;
  • • має завищену самооцінку;
  • • постійно потребує підтвердження власної значимості;
  • • часто не враховує зміни ситуації й обставин;
  • • прямолінійний і негнучкий;
  • • на превелику силу ухвалює точку зору навколишніх, не дуже зважає на їхню думку;
  • • вираження поваги з боку навколишніх сприймає як борг;
  • • вираження недоброзичливості з боку навколишніх сприймається їм як образа;
  • • малокритичний стосовно своїх учинків;
  • • болісно вразливий, підвищено чутливий до принципів справедливості.

Некерований тип.

  • • імпульсивний, недостатньо контролює себе;
  • • поведінка погано передбачувана;
  • • поводиться зухвало, агресивно;
  • • часто в запалі не звертає уваги на загальноприйняті норми;
  • • характерний високий рівень домагань;
  • • несамокритичний;
  • • у багатьох невдачах, неприємностях схильний обвинувачувати інших;
  • • не може грамотно спланувати свою діяльність або послідовно перетворити плани в життя;
  • • недостатньо розвинена здатність співвідносити свої вчинки із цілями й обставинами;
  • • з минулого досвіду (навіть гіркого) витягає мало користі на майбутнє.

Надточний тип.

  • • скрупульозно ставиться до роботи;
  • • висуває підвищені вимоги до себе;
  • • висуває підвищені вимоги до навколишніх, причому робить це так, що людям, з якими працює, здається, що до нього чіпляються;
  • • має підвищену тривожність;
  • • надмірно чутливий до деталей;
  • • схильний надавати зайвого значення зауваженням навколишніх;
  • • іноді раптом припиняє відносини із друзями, знайомими тому, що йому здається, що його скривдили;
  • • страждає від себе сам, переживає свої прорахунки, невдачі, часом розраховуючись за них хворобами (безсонням, головними болями й т.п.);
  • • стриманий у зовнішніх, особливо емоційних проявах;
  • • не дуже добре відчуває реальні взаємини в групі.

Безконфліктний тип.

  • • нестійкий в оцінках і думках;
  • • має легку сугестивність;
  • • внутрішньо суперечливий;
  • • характерна деяка непослідовність поведінки;
  • • орієнтується на негайний успіх у ситуаціях;
  • • недостатньо добре бачить перспективу;
  • • залежить від думки навколишніх, особливо лідерів;
  • • зайво прагне до компромісу;
  • • не має достатньої сили волі;
  • • не замислюється глибоко над наслідками своїх учинків і причинами вчинків навколишніх.

Стилі поведінки в конфлікті

Стиль поведінки в конфлікті - це форма поведінки, в якій ви намагаєтеся задовольнити власні інтереси, або ж інтереси іншої сторони.

Існують п'ять стилів поведінки в конфлікті:

  • • стиль конкуренції;
  • • стиль ухиляння;
  • • стиль пристосування;
  • • стиль співробітництва;
  • • стиль компромісу.

Приведемо приклади тих випадків, коли є виправданим використання певного стилю поведінки в конфлікті.

Стиль конкуренції. Доцільно використовувати в разі, коли:

  • - результат дуже важливий для вас і ви робите більшу ставку на розв'язання виниклої проблеми;
  • - ви маєте достатній авторитет для ухвалення рішення й запропонований вами варіант - найкращій;
  • - рішення необхідно прийняти швидко й у вас є досить влади для цього;
  • - ви почуваєте (усвідомлюєте, розумієте), що у вас немає іншого вибору й вам нема чого втрачати; ви перебуваєте в критичній ситуації, яка вимагає миттєвого реагування.

Стиль ухиляння.

  • - напруженість занадто велика й ви відчуваєте необхідність її ослаблення;
  • - результат не дуже важливий для вас і ви вважаєте, що рішення настільки тривіальні, що не варто витрачати на них сили;

у вас важкий день, а розв'язання цієї проблеми може принести додаткові неприємності;

ви знаєте, що не можете або навіть не прагнете розв'язати конфлікт на свою користь;

ви прагнете виграти час, для того, щоб отримати додаткову інформацію або щоб заручитися будь-чиєю підтримкою;

ситуація дуже складна, і ви почуваєте, що розв'язання конфлікту потребує занадто багато від вас;

- у вас мало влади для розв'язання проблеми або для її розв'язання бажаним для вас способом;

ви почуваєте, що в інших більше шансів розв'язати цю проблему;

намагатися розв'язати проблему терміново - небезпечно, оскільки розкриття й відкрите обговорення конфлікту може тільки погіршити ситуацію.

Стиль пристосування.

  • - вас не дуже хвилює те, що трапилося;
  • - ви прагнете зберегти мир і добрі відносини з іншим;
  • - ви почуваєте, що важливіше зберегти з кимось гарні взаємини, ніж відстоювати свої інтереси;
  • - ви розумієте, що результат набагато важливіше для іншої людини, ніж для вас;
  • - ви розумієте, що правда не на вашій стороні;
  • - у вас мало влади або мало шансів перемогти;
  • - ви вважаєте, що інша людина може витягти із цієї ситуації корисний урок, якщо ви поступитеся його бажанням.

Стиль співробітництва.

  • - розв'язання проблеми дуже важливо для обох сторін і ніхто не прагне повністю від нього усунутися;
  • - у вас тісні, тривалі й взаємозалежні стосунки з іншою стороною;
  • - у вас є час попрацювати над виниклою проблемою;
  • - ви обоє здатні викласти суть своїх інтересів і вислухати один одного;
  • - обидві залучені в конфлікт сторони мають рівну владу або прагнуть ігнорувати різницю в положенні для того, щоб на рівні шукати розв'язання проблеми.

Стиль компромісу.

  • - обидві сторони мають однакову владу й мають взаємовиключні інтереси;
  • - ви прагнете отримати результат швидко, тому що ви не маєте часу або тому, що це більш економічний і ефективний шлях;
  • - вас можуть влаштувати тимчасові результати;
  • - ви можете скористатися, короткочасною вигодою;
  • - інші підходи до розв'язання проблеми виявилися неефективними;
  • - задоволення вашого бажання має для вас не занадто велике значення й ви можете трохи змінити поставлену спочатку мету;
  • - компроміс дозволить вам зберегти взаємини й ви волієте отримати хоч що-небудь, ніж все втратити.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >