< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Застосування нормативів та лімітів

Норми і нормативи - це завчасно розроблені і затверджені в установленому законом порядку розміри споживання основних фондів, природних і матеріальних ресурсів, припустимих шкідливих викидів та інші обов'язкові до застосування умови господарювання (наприклад, суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98, норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, які зайняті на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізаційного випромінювання, затверджені Наказом Міненерговугілля України від 06.02.2014 р. № 116 тощо).

Ліміти — гранично допустимі величини використання ресурсів або, навпаки, гранично допустимі викиди (див., наприклад, Постанову Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення", Закон України "Про мисливське господарство та полювання", Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Постанову Кабінету Міністрів України "Про встановлення ліміту легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади" від 26 грудня 2011 р. № 1399 та інші). Своїм статусом ліміт чимось нагадує квоту.

Регулювання цін і тарифів

В Україні регулювання цін і тарифів здійснюється відповідно до Законів України "Про ціни і ціноутворення", "Про захист економічної конкуренції", постанов КМ України та інших нормативно-правових актів.

Як зазначається у ст. 4 "Про ціни і ціноутворення", політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики У країн и.

Суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Останнє положення визначає Закон України "Про природні монополії". Відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у таких сферах: транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподіл природного і нафтового газу трубопроводами; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання природного газу (ліцензійними умовами); транспортування інших речовин трубопровідним транспортом; передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами; розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повітряним рухом; централізованого водопостачання та водовідведення; транспортування теплової енергії; спеціалізованих послуг у річкових, морських портах, морських рибних портах та аеропортах; захоронення побутових відходів.

Предметом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій з боку держави є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; інші умови здійснення підприємницької діяльності у передбачених законодавством випадках.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими: забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до Закону здійснюють державне регулювання цін.

Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв'язку зі зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов'язково включають розмір їх інвестиційної складової.

Варто звернути увагу на питанні встановлення цін в іноземній валюті. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" від 18 грудня 1998 р. № 1998 формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно в національній грошовій одиниці. Під час формування цін допускається врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни. Зазначена постанова встановлює порядок перерахунку регульованих цін (тарифів) на товари й послуги, встановлені не в національній грошовій одиниці.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25 грудня 1996 р. № 1548 визначає повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг.

Іншим важливим актом в сфері регулювання цін та тарифів є постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135, якою затверджено Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень. Це Положення затверджено з метою встановлення порядку державного регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи й послуги (далі — продукція) суб'єктів природних монополій і суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюючи такі ціни чи інші умови придбання або реалізації товару, які неможливо було б установити за умови існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих нате причин. Регулювання цін на продукцію монопольних утворень здійснюється шляхом встановлення фіксованих цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницько-збутових націнок, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін. Державне регулювання цін на таку продукцію, вибір методів і встановлення термінів регулювання на загальнодержавних ринках здійснюють Мінекономіки, на регіональних - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міська держадміністрації.

Держава в особі відповідних органів здійснює постійний контроль за додержання державної дисципліни цін. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:

  • 1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:
    • - фіксованих цін;
    • - граничних цін;
    • - граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
    • - граничних нормативів рентабельності;
    • - розміру постачальницької винагороди;

розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Державний контроль за цінами в Україні здійснює Державна інспекція з контролю за цінами (Держцінінспекція України), яка згідно з Указом Президента від 30.03.2012р. №236/2012 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держцінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основними завданнями Держцінінспекції України є:

  • 1) реалізація державної політики з контролю за цінами шляхом:
    • - проведення постійного моніторингу, аналізу і дослідження динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку та оперативне забезпечення Кабінету Міністрів України, органів державної влади прогнозно-аналітичними матеріалами щодо очікуваних змін цінової ситуації в державі;
    • - внесення Міністрові, центральним і місцевим органам виконавчої влади пропозицій щодо визначення методів впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на споживчому ринку;
    • - надання у випадках, передбачених законодавством, висновків щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);
    • - здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
    • - запобігання порушенням у сфері ціноутворення та їх усунення;
  • 2) внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики з контролю за цінами.

Держцінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:

  • 1) здійснює цінові спостереження, проводить моніторинг цін (тарифів) на соціально значущі товари та послуги, забезпечує на постійній основі оперативною інформацією про результати моніторингу Міністра для подальшого інформування Кабінету Міністрів України, заінтересованих органів державної влади;
  • 2) проводить моніторинг прийнятих центральними і місцевими органами виконавчої влади, уповноваженими вирішувати питання ціноутворення, рішень щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
  • 3) вносить на розгляд Міністра прогнозно-аналітичні матеріали щодо розвитку цінової ситуації на споживчому ринку, пропозиції щодо запровадження або скасування державного регулювання цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, крім тих, ціни (тарифи) на які регулюються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання природних монополій;
  • 4) подає органам Антимонопольного комітету України відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
  • 5) вносить центральним і місцевим органам виконавчої влади, уповноваженим вирішувати питання ціноутворення, пропозиції щодо вдосконалення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також скасування в установленому порядку цін (тарифів), встановлених з порушенням вимог законодавства;
  • 6) надає висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування оптово-відпускних цін для суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації соціально значущих продовольчих товарів, зміни цін на які підлягають декларуванню;
  • 7) надає висновки щодо економічної обґрунтованості розрахунків оптово-відпускних цін на лікарські засоби або вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
  • 8) надає суб'єктам господарювання висновки щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат під час формування тарифів на окремі види житлово-комунальних послуг;
  • 9) погоджує за поданням видавця (редакції) довідку про плановану та фактичну собівартість виготовлення одного примірника передплатного видання на відповідний рік;
  • 9-1) здійснює державний контроль (нагляд) за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • 9-2) надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • 9-3) приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • 10) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та подає їх Міністрові в установленому порядку;
  • 11) взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади з питань реалізації державної політики з контролю за цінами;
  • 12) сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо контролю за дотриманням цін (тарифів);
  • 13) виконує в межах повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
  • 14) забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики з контролю за цінами;
  • 15) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Держцінінспекція України з метою організації своєї діяльності:

  • 1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держцінінспекції України та її територіальних органах;
  • 2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держцінінспекції України та на керівні посади в її територіальні органи, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держцінінспекції України та її територіальних органів;
  • 3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держцінінспекції України та її територіальних органах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію ведення та вдосконалення бухгалтерського обліку;
  • 4) розглядає звернення громадян з питань, що належать до компетенції Держцінінспекції України та її територіальних органів;
  • 5) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Держцінінспекції України;
  • 6) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці і контроль за її збереженням у Держцінінспекції України та її територіальних органах;
  • 7) здійснює заходи щодо створення інформаційних систем і комп'ютеризації робіт в апараті Держцінінспекції України та її територіальних органах;
  • 8) забезпечує міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції;
  • 9) організовує інформаційну та видавничу діяльність з реалізації державної політики з контролю за цінами.

Держцінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

  • 1) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи з питань, що належать до її компетенції;
  • 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
  • 3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на її вимогу;
  • 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на неї функцій;
  • 5) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; - бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних із формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;
  • 6) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • 7) розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також невиконанням законних вимог посадових осіб Держцінінспекції України;
  • 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
  • 9) складати акти проведення перевірки, протоколи про адміністративні правопорушення, надавати обов'язкові до виконання приписи, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали проведення перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності;
  • 10) користуватися в установленому порядку відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.

Держцінінспекція України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >