< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Протипухлинні (протибластомні) та діагностичні засоби

Злоякісна пухлинаце особлива патологічна форма проліферації клітин, спричиненої змінами клітини, що характеризується схильністю до неконтрольованого росту, незавершеної диференціації, а також до деструкції прилеглих тканин і формуванню віддалених метастазів.

Ракова клітина — це мутант нормальної клітини. Злоякісний ріст ракових клітин притаманний усім живим організмам, зокрема людині. Основною причиною захворювання на рак є фактори навколишнього середовища хімічної, фізичної та біологічної природи, а також гормональні та генетичні фактори.

Пухлини класифікують за їхньою локалізацією, біологічними ознаками, клінічними проявами, ступенем поширеності, гістологічною будовою та ін. Розподіл пухлин за стадіями процесу ґрунтується на тому, що результати лікування хворих із локалізованими пухлинами кращі, ніж із новоутвореннями, які виходять за межі органа. У хворих на рак (на відміну від непухлинних захворювань) клінічний діагноз можна вважати остаточно сформованим тільки тоді, коли визначена стадія пухлинного росту. Визначення і позначення стадії захворювання необхідні для вибору найбільш раціональної схеми лікування. Класифікація за системою ТИМ конкретно на ґрунті певних клінічних ознак характеризує ріст пухлин. Ця система застосовується для опису анатомічного поширення онкологічного захворювання і ґрунтується на З компонентах:

Т — поширеність первинної пухлини;

N — стан регіонарних лімфатичних вузлів;

М — наявність або відсутність віддалених метастазів.

Протипухлинні (протибластомні) засоби

Протипухлинні (протибластомні) засоби — це лікарські засоби, які здатні пригнічувати проліферацію злоякісних клітин на різних стадіях їхнього поділу.

Застосування протипухлинних препаратів при певних формах пухлин сприяє видужанню або подовженню життя хворого. В основі дії препаратів лежить пригнічення розмноження або руйнування пухлинних клітин.

Протибластомним засобам властиві тяжкі побічні і токсичні ефекти. При цьому уражаються кістковий мозок, слизові оболонки кишечнику, виявлено негативний вплив на статеві залози (застосування протибластомних препаратів може зумовити стерильність). Ці засоби також виявляють імунодепресивну, мутагенну і тератогенну дію. У деяких випадках для зменшення токсичної дії і підвищення ефективності препаратів їх вводять внутрішньо-артеріально безпосередньо до пухлини. Останнім часом як один з компонентів комбінованої терапії при пухлинних захворюваннях використовують імуностимулювальні засоби. В основі комбінованої терапії пухлин лежить принцип використання препаратів з різною хімічною будовою і механізмом дії.

Класифікація протипухлинних засобів

  • - Алкілювальні засоби (циклофосфан, тіофосфамід, мієлосан)
  • - Антиметаболіти (меркаптопурин, метотрексат, фторурацил)
  • • Алкалоїди (колхамін, вінбластин, вінкристин)
  • • Антибіотики (брунеоміцин, блеоміцин)
  • - Гормональні та антигормональні засоби (фосфестрол, флутамід)
  • • Ферментні засоби (Ь-аспарагіназа)

Алкілювальні засоби

Алкілювальні засоби — це препарати різноманітної хімічної будови, механізм дії яких пов'язаний з порушенням синтезу ДНК і різким пригніченням життєдіяльності пухлинних клітин. Здатність клітин до розмноження втрачається, особливо це стосується клітин, що швидко проліферують.

Класифікація алкілювальних засобів

  • - Похідні хлоретиламіну (циклофосфан, хлорбутин, сарколізин)
  • - Похідні етиленіміну (тіофосфамід, бензотеф)

Ефективним препаратом є циклофосфан (ендоксан, циклофос-фамід). Сам циклофосфан не виявляє цитотоксичної дії. Унаслідок хімічних перетворень у печінці з нього утворюються активні метаболіти (фосфамід і акролеїн), які й справляють протипухлинний ефект. Препарат зумовлює ремісію при гемабластозах (зокрема, при лімфолейкозі). Призначають також хворим на рак молочної залози, матки, яєчника, пацієнтам з дрібноклітинним раком легені.

Побічні ефекти: нудота і блювання, алопеція, лейкопенія, геморагічний цистит.

Тіофосфамід (тіотеф) виявляє цитостатичну дію і пригнічує розвиток злоякісної тканини. Призначають хворим на рак яєчника, неоперабельний рак молочної залози, рак шийки матки з метастазами та з іншими пухлинами. Вводять внутрішньовенно, внутрішньом'язово, внутрішньоплеврально, внутрішньоочеревинно.

Побічні ефекти: агранулоцитоз з явищами геморагічного діатезу, анемія, нудота, блювання, анорексія.

Мієлосан застосовують при загостреннях хронічного мієлолейкозу. Препарат малотоксичний. Ремісія триває від декількох тижнів до декількох місяців.

Побічні ефекти: аменорея, тромбоцитопенія, іноді нудота, блювання, пронос.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >