< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Проносні засоби

Проносні препарати (застосовують при закрепах) — засоби, що стимулюють рухову активність кишок, викликають дефекацію.

Сольові (осмотичні) проносні засоби — магнію сульфат, натрію сільфат тощо — створюють у кишках високу концентрацію йонів, підвищують осмотичний тиск, порушують всмоктування води. Вода і розчинені в ній речовини затримуються у кишках, унаслідок чого вони розтягуються, механорецептори подразнюються та посилюється їхня рухова активність. Через 4-6 год настає дефекація.

Застосовують сольові проносні при отруєннях, гострих закрепах.

Контактні проносні препарати подразнюють рецептори різних відділів кишечнику, а ті — спричинюють і посилюють перистальтику кишок.

Класифікація проносних препаратів

Класифікація проносних препаратів

Рицинова олія діє переважно в тонкій кишці, де з неї утворюється рицинолова кислота, яка подразнює рецептори і посилює перистальтику. Дія проявляється через 6-8 год. Окрім цього рицинова олія рефлекторно посилює ритмічні скорочення матки.

Показання до застосування: гострий за креп, а також для стимуляції пологів.

Протипоказання: період вагітності, отруєння.

Проносні препарати рослинного походження — листя сенни, кора крушини, корінь ревеню, плоди жостеру (а також комбіновані препарати — сенасайд, сенаде, сенадексин, регулакс та ін.) — містять антраглікозиди, які подразнюють рецептори товстої кишки і через 8-10 год настає дефекація. Призначають ці засоби при хронічних закрепах.

Побічні ефекти: звикання.

На рецептори товстої кишки діють також синтетичні препарати — фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, бісакодил. Дія проявляється через 10-12 год. Ці засоби застосовують при хронічних закрепах. Проносні засоби рослинного походження та синтетичні препарати призначають на ніч.

Макрогол (форлакс, фортране) — проносний засіб у формі порошку, високомолекулярний оксид етилену, здатний утворювати зв'язки з молекулами води. Тим самим він діє і як осмотичний проносний засіб, і розм'якшує калові маси. Дія проявляється через 24—48 год.

Показання до застосування: макрогол і форлак — закреп у дорослих; фортране використовують для промивання кишечнику перед ендоскопічним та рентгенівським дослідженнями, операціями на кишечнику.

Мукофальк — проносний засіб рослинного походження, який отримують із насіння подорожника. Регулює роботу кишечнику, збільшуючи об'єм його вмісту та розм'якшуючи калові маси.

Показання до застосування: звичний закреп, закреп у період вагітності, тріщини прямої кишки, геморой та ін.

Побічні ефекти: відчуття наповнення шлунка, метеоризм.

Протипроносні (антидіарейні) засоби

При діареї використовують:

* антибактеріальні засоби

  • — антибіотики — ністатин, пімафуцин, поліміксин, леворин таін.;
  • — синтетичні антибактеріальні засоби — фталазол, сульгін, ніфуроксазид, інтетрикс та ін.;

* ентеросорбенти — активоване вугілля, аттапульгіт, ентерос-гель, смекта, альгігель, сорбогель;

* засоби, що пригнічують перистальтику кишечнику — лоперамід. Лоперамід — антидіарейний засіб, який знижує тонус і моторику гладких м'язів кишечнику за рахунок дії на опіатні рецептори кишкової стінки, підвищує тонус анального сфінктера. Дія настає швидко і триває 4-6 год.

Показання до застосування: гостра і хронічна діарея різного походження.

Протипоказання: кишкова непрохідність, гострий коліт.

Засоби, які застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології

Препарати, які застосовують для функціональної діагностики захворювань печінки, жовчного міхура. З цією метою проводять дуоденальне зондування. Хворому через зонд у дванадцятипалу кишку вводять 50-100 мл теплого 25-30 % розчину магнію сульфату, який сприяє рефлекторному викиду жовчі. Через певні інтервали беруть на дослідження 3 проби — А, В, С.

Засоби, які застосовують для функціональної діагностики захворювань шлунка. З цією метою підшкірно вводять гістамін або пентагастрин, які посилюють секрецію шлункового соку.

Фармакобезпека:

  • гіркоти необхідно приймати за 16-20 хв до їди;
  • анорексигенні препарати слід приймати під час їди в першій половині дня, найкраще — під час сніданку;
  • засоби замісної терапії (сік шлунковий натуральний, пепсин, кислота хлоридна розведена) необхідно приймати за 15-20 хв до їди;
  • пепсин слід виписувати в мікстурах з розчинами кислоти хлоридної розведеної;
  • кислота хлоридна розведена внаслідок тривалого застосування може спричинити пошкодження емалі зубів, тому Ті бажано вживати через соломинку;
  • блювотні засоби можна застосовувати тільки в тих ви падках, коли хворий у свідомості;
  • протиблювотні препарати не можна застосовувати при блюванні, яке спричинене отруєнням;
  • антацидні засоби не сумісні з препаратами заліза;
  • небажано різко переривати лікування блокаторамиН2-гіста-мінових рецепторів шлунка через можливий рецидив виразкової хвороби;
  • сольові проносні потрібно запивати певною кількістю рідини (для прискорення їхньої дії);
  • проносні препарати рослинного походження (ревінь, сенна, жостір) виділяються через грудне молоко і можуть спричинити діарею в немовлят;
  • рицинову олію через неприємний смак вживають охолодженою разом із соками або молоком;
  • проносні засоби стимулюють скоротливу активність матки, тому їх обережно призначають під час вагітності та менструації.

Препарати, які застосовують при порушенні функції органів травлення

Препарати, які застосовують при порушенні функції органів травлення

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >