< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Боротьба зі стресами для вивільнення часу менеджера

Поняття стресу

Проблема стресу гостро заявила про себе ще у XX сторіччі. Це було викликано тим, що в сучасному світі (і на сучасному виробництві) часто виникають ситуації, коли людина, зустрічаючись із якоюсь складністю, не може повноцінно реалізувати енергію, що накопичилася (викликана фізіологічним механізмом стресу), і тоді ця енергія починає руйнувати саму людину. У підсумку, замість цілком нормальних стресових реакцій, людину починають розривати на частини механізми дистресу, коли енергія не може реалізуватися в якихось конструктивних діях. Це призводить до значних перевантажень менеджерів та зайвих витрат їхнього робочого часу.

Внаслідок стресу автоматично виникає дистрес, який проявляється тоді, коли працівник не може відповісти на несправедливі претензії начальника (багато хто виправдують себе тим, що простіше зберегти образу в собі, ніж обуритися й створити для себе ще більші проблеми із цим начальником). В іншому типовому прикладі людина не може повноцінно реалізувати своє прагнення до творчості або прагнення до повноцінного спілкування з колегами в умовах кар'єрної конкуренції тощо.

В усіх цих і подібних випадках фактично мова йде про обмеження людської гідності в умовах сучасного виробництва. Але особливу проблему становлять випадки, коли людина ущемляється в самому головному - у справедливій оплаті її праці. Суспільство, таким чином, відмовляє в праві людині почувати себе не тільки повноцінним фахівцем, що приносить користь даному виробництву, але й почувати себе повноцінним громадянином і особистістю. Все це, у підсумку, створює базу й для стресу, і для фрустрації, й для найглибшої внутрішньої кризи працівника.

Це у свою чергу стрес знижує не тільки якість життя даного співробітника, але й якість виконуваної їм роботи, зайві витрати робочого часу менеджера, наносячи збиток організації в цілому. І неспроста сучасні роботодавці усе більше уваги приділяють психологічному забезпеченню працівників, розуміючи, що це не останній фактор оптимізації трудових процесів. Тому сьогодні заходи попередження й подолання виробничого стресу виступають також як технології ресурсозбереження.

Стрес (від англ. "stress" — "напруження"), термін, який використовується для визначення широкого кола станів людини, які виникають у відповідь на різні екстремальні впливи (стресори). В залежності від виду стресора і характеру його впливу виділяють фізіологічний і психологічний (емоційний) стреси. Емоційний стрес з'являється у ситуаціях загрози, небезпеки, скривдження та ін.

Стрес — це ситуація в управлінні, яка характеризується підвищеною психологічною або фізіологічною напругою, це звичайне явище, яке часто зустрічається. Незначні стреси неминучі і безпечні. Надмірний стрес дуже небезпечний і створює проблеми індивідів і організацій. Надмірний стрес може бути визваний дуже великим або дуже малим об'ємом роботи, конфліктом ролей і їх невизначеністю, нудьгою, фізичними факторами й різними подіями особистого характеру. Той тип стресу, який має відношення до менеджерів, характеризується надмірним фізіологічним і психологічним навантаженням.

Стрес — це стан напруги, яке виникає у людини під впливом сильної дії. Виділяють дві групи факторів, які зумовлюють стрес: організаційні — відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою; персональні — смерть близької людини, шлюб, погані стосунки з рідними, зміна квартири тощо.

Стрес — природна загальна реакція організму на сильний негативний (або позитивний) вплив. Стресова реакція мобілізує внутрішні фізіологічні або психологічні ресурси, дозволяючи організму пристосуватися до мінливої реальності. На перевірку виходить, що ціль у стресу цілком гуманна - зробити наш організм стійкішим.

Ганс Сель'є, що розробив концепцію стресу, указував, що стрес — це "те, що прискорює процес старіння, проводячи нас через колотнечі життя". Колотнечі (події) — діють на кожну людину по-різному. Та сама подія для однієї людини — найсильніший стрес, для іншого — лише прикре непорозуміння, для третього — звичайна, стандартна ситуація. Безліч причин визначають сприйняття людиною тих або інших життєвих подій і реакції на їх.

У стресу є три складові:

  • - сама подія;
  • - сприйняття події;
  • - реакції тіла на сприйняття події. Види стресу:

Фізіологічний — зумовлений надмірними фізичними навантаженнями. Психологічний — зумовлений складними відносинами з іншими людьми.

Інформаційний — зумовлений надлишком, недостатністю чи безсистемністю (не упорядкованістю) життєво важливої інформації.

До фізіологічних ознак стресу відносяться виразки, мігрень, гіпертонія, біль в спині, артрит, астма і біль в серці, а до психологічних — роздратування, втрата апетиту, депресія і знижений інтерес до міжособистих та сексуальних відносин тощо.

Управлінський — зумовлений високою відповідальністю за рішення, що приймаються, особливо в умовах дефіциту часу

Емоційний — проявляється у ситуаціях загрози, небезпеки, неочікуваної радості тощо

Виникнення стресу охоплює три етапи:

  • - появу початкової реакції подиву, тривоги, невміння розібратися з ситуацією;
  • - виникнення суперечок, непорозумінь;
  • - настання фази виснаження, втоми. Основні джерела стресових ситуацій:
  • - Труднощі узгодження сімейних відносин.
  • - Особливості трудового процесу.
  • - Становище індивіда в організації.
  • - Службові конфлікти.
  • - Труднощі узгодження службових відносин.

Стрес виникає тоді, коли Ви відчуваєте значний дисбаланс між Вашими здібностями й тим, що від Вас вимагається, якщо результат має для вас велике значення

Стреси необхідні нам для того, щоб вижити. Командам стреси потрібні для того, щоб добре працювати. В розумних дозах стреси позитивно впливають на наше здоров'я і можуть приносити радість.

Однак якщо стреси виходять за рамки розумного, вони можуть руйнівно вплинути на такі аспекти нашого життя, як:

  • - Здоров'я.
  • - Щастя.
  • - Продуктивність праці.
  • - Дух команди та співпраця.
  • - Взаємовідносини
  • - Особистий розвиток.

На елементарному рівні управління стресами містить такі етапи:

  • 1) виявити симптоми стресу
  • 2) визначити причини
  • 3) застосувати заходи з усунення причин, що призведе до зникнення симптомів
  • 4) якщо це необхідно, застосувати тимчасові заходи для усунення симптомів поки не будуть усунені основні причини

Беручи до уваги весь тиск сучасного життя, легко проігнорувати кроки 2 та 3, тобто лише усунути симптоми. Однак важливо зрозуміти і намагатися усунути приховані причини стресу, інакше він постійно буде про себе нагадувати. Наприклад, уявімо, що причиною стресу є перевантаження на роботі, що проявляє себе у виді головного болю. Якщо ви спрямуєте свої зусилля лише на боротьбу зі симптомами (наприклад, будете приймати болевгамовуючі засоби аби знати головний біль), стрес залишиться, а головний біль повернеться. Однак, якщо ви спробуєте організувати свою роботу так, щоб не перевтомлюватись, головний біль вщухне й без пігулок-анестетиків.

Життя в суспільстві змушує нас бути сильними. На роботи визнання того, що в тебе стрес зазвичай інтерпретується як ознака слабкості і може нашкодити вашій кар'єрі. В такому випадку людина починає придушувати в собі відчуття стресу, в результаті чого виробляється скоріш стратегія пригнічення стресу, ніж управлінням ним.

Більшість людей переживає значні періоди стресу або депресії у своєму житті. Пережити стрес — це звичайна властивість нормальної людини. Якщо ви вважаєте, що стрес переходить розумні рамки і вам необхідна допомога, зверніться за консультацією до професіонала (наприклад, до свого лікаря або психолога).

Сильний стрес може згубно впливати на роботу в команді, а саме на такі аспекти, як:

  • - особиста продуктивність праці
  • - ефективність роботи команди
  • - відносини між колегами
  • - співробітництво між членами команди
  • - дух команди

Чим більше зусиль члени команди витрачають на те, щоб впоратись зі своїм власним стресом, тим менше їх внесок у спільну роботу і взаємно підтримку.

Однак, деякі симптоми можуть виявитися такими складними, що усунення їх прихованих причин не призведе до їх зникнення. Наприклад, у вищезгаданому прикладі головний біль може залишитись й після вирішення проблеми перевантаження на роботі.

Симптоми стресів можуть бути різними, наприклад:

  • - роздратованість;
  • - головний біль;
  • - захворювання (особливо протягом вихідних або під час свят); безсоння;
  • - втома/кволість;
  • - тощо.

Іноді ви можете відчувати стрес, але ваша свідомість й тіло так добре від вас його ховають, що ви не підозрюєте про його існування. В таких випадках симптоми не такі наявні и тому їх важко визначити, наприклад:

- робота без утоми протягом тривалого часу

наявність слабо виражених почуттів або емоцій (за виключенням випадкових приступів гніву)

  • - підвищене вживання алкоголю, кофеїну, сигарет або інших препаратів, що можуть пригнічувати відчуття стресу
  • - поведінка, що зазвичай не властива людям з таким характером
  • - нездатність до релаксації.

Якщо ви протягом тривалого часу знаходились під впливом стресу, але не відчуваєте його присутності, то в кінцевому підсумку це може призвести до появи більш серйозних симптомів, таких, як:

  • - виразка шлунку
  • - проблеми з серцем
  • - малі хвороби (алергія, подразнення шкіри, гемікранія)
  • - серйозні захворювання (наприклад, артрит, рак, діабет)
  • - проблеми з психікою (наприклад, депресія)

Існує багато різних факторів, які сприяють виникненню стресу.

Розглянемо головні з цих факторів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >