Основи організації та структура інформаційних технологій

Основи організації інформаційних технологій

Управлінська діяльність у будь-якій організації заснована на переробці даних і проведенні вихідної інформації, що припускає наявність технології перетворення вихідних даних у результативну інформацію.

Інформаційна технологія - це система методів і способів збору, передачі, нагромадження, обробки, зберігання, вистави й використання інформації на основі застосування технічних коштів.

Інформаційні технології відповідно до відмінності інформаційних процесів класифікуються на технології:

• - збору інформації;
• - передачі інформації;
• - накопичення інформації;
• - обробки інформації;
• - зберігання інформації;
• - подання інформації;
• - використання інформації.

Конкретна інформаційна технологія для своєї реалізації припускає наявність:

• - комплексу відповідних технічних засобів, які реалізують сам інформаційний процес;
• - системи засобів управління технічним комплексом (програмні засоби);
• - організаційно-методичного забезпечення, що погоджує реалізацію всіх дій технічних засобів і персоналу в єдиний технологічний процес.

Поява в другій половині 60-х рр. XX ст. великих продуктивних ЕОМ (в обчислювальних центрах) було початком формування "електронної", або "комп'ютерної" технології.

Інформаційна технологія управління повинна містити як мінімум три найважливіші компоненти обробки інформації: облік, аналіз і прийняття рішень.

Складені в 60-х рр. XX ст. концепції застосування автоматизованих систем управління (АСУ) не завжди й не повною мірою відповідають завданню вдосконалювання управління й оптимальної реалізації компонентів інформаційної технології; у ряді випадків — далекі від реального механізму оперативного управління.

В існуючих АСУ поняття "система" не включає вирішальної ланки управління — користувача. Ігнорування цієї принципової обставини призвело до того, що розширення мережі АСУ й підвищення потужності їх обчислювальних засобів забезпечили завдяки більшим масивам первинних даних поліпшення в основному облікових функцій управління (довідкових, статистичних, що стежать). Облікові функції дозволяють визначити тільки минулий стан об'єкта управління і не дозволяють оцінити перспективи його розвитку.

З появою персональних комп'ютерів на "гребені мікропроцесорної революції" відбувається принципова модернізація ідеї АСУ: підвищення однорідності технології обробки інформації й децентралізації управління. Це відображається в системах підтримки ухвалення (прийняття) рішення (СППР) і експертних системах (ЕС), які характеризують новий етап комп'ютеризації технології організаційного керування, по суті — етап персоналізації АСУ. Системність — основна ознака СППР і визнання того, що сама досконала ЕОМ не може замінити людину.

Можливості ЕОМ розширюються за рахунок структуризації користувачем розв'язуваних завдань і поповнення її бази знань, а можливості користувача — за рахунок автоматизації тих завдань, які раніше було недоцільно переносити на ЕОМ з економічних або технічних міркувань. Стає можливим аналізувати наслідки різних рішень і одержувати відповіді на запитання типу "що буде, якщо...?", не витрачаючи часу на трудомісткий процес програмування.

Найважливіший аспект впровадження СППР і ЕС — раціоналізація повсякденної діяльності працівників управління.

Структура інформаційних технологій

У складі комплексу технічних засобів забезпечення інформаційних технологій виділяють засоби комп'ютерної техніки й засоби організаційної техніки.

Сучасні засоби комп'ютерної техніки можуть бути класифіковані в такий спосіб:

• - персональні комп'ютери;
• - корпоративні комп'ютери
• - суперкомп'ютери.

Персональні комп'ютери являють собою обчислювальні системи, всі ресурси яких повністю спрямовані на забезпечення діяльності одного робочого місця (АРМ) управлінського працівника.

Корпоративні комп'ютери (іноді називані міні-ЕОМ) являють собою обчислювальні системи, що забезпечують спільну діяльність багатьох управлінських працівників у рамках однієї організації, одного проекту, однієї сфери інформаційної діяльності при використанні тих самих інформаційно-обчислювальних ресурсів (замість міні-ЕОМ це може бути мережа ПЕОМ).

Це багатокористувацькі обчислювальні системи, що мають центральний блок з великою обчислювальною потужністю й значними інформаційними ресурсами, до якого приєднується велика кількість робочих місць із мінімальною оснащеністю (відеотермінал, клавіатура, пристрій позиціонування типу "миша" і, можливо, пристрій друку).

В принципі в якості робочих місць, приєднаних до центрального блоку корпоративного комп'ютера, можуть бути використані й персональні комп'ютери.

Область використання корпоративних комп'ютерів — реалізація інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності у великих фінансових і виробничих організаціях, організація різних інформаційних систем, що обслуговують велику кількість користувачів у рамках однієї функції (біржові й банківські системи, бронювання й продаж квитків для надання транспортних послуг населенню тощо).

Суперкомп'ютери — являють собою обчислювальні системи із граничними характеристиками обчислювальної потужності й інформаційних ресурсів. Використовуються у військовій і космічної областях діяльності, у фундаментальних наукових дослідженнях, глобальному прогнозуванні погоди тощо.

Дана класифікація досить умовна, оскільки інтенсивний розвиток технологій виробництва електронних компонентів і значний прогрес в удосконалюванні архітектури комп'ютерів призводять до розмивання границь між зазначеними класами засобів обчислювальної техніки.

Програмні засоби сучасних інформаційних технологій у цілому підрозділяються на системні й прикладні.

Системні програмні засоби призначені для забезпечення діяльності комп'ютерних систем як таких. У їхньому складі виділяють:

• - тестові й діагностичні програми;
• - антивірусні програми;
• - операційні системи;
• - командно-файлові процесори (оболонки).

Тестові й діагностичні програми призначені для перевірки працездатності окремих вузлів комп'ютера й компонентів програмно-файлових систем і, можливо, усунення виявлених несправностей.

Антивірусні програми призначені для виявлення й, можливо, усунення вірусних програм, що порушують нормальну роботу обчислювальної системи.

Операційні системи є основними системними програмними комплексами, що виконують наступні основні функції:

• - тестування працездатності обчислювальної системи і її настроювання при первіснім включенні;
• - забезпечення синхронної й ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування;
• - забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Прикладні програмні засоби забезпечення управлінської діяльності класифікуються в такий спосіб:

• - системи підготовки текстових документів;
• - системи обробки фінансово-економічної інформації;
• - системи керування базами даних;
• - особисті інформаційні системи;
• - системи підготовки презентацій;
• - системи керування проектами;
• - експертні системи й системи підтримки прийняття управлінських рішень;
• - системи інтелектуального проектування й удосконалювання систем керування;
• - інші системи.

Системи обробки фінансово-економічної інформації призначені для обробки числових даних фінансові явища, що характеризують різні виробничо-економічні й, і об'єкти, і складання відповідних управлінських документів і інформаційно-аналітичних матеріалів. Вони містять у собі:

• - універсальні табличні процесори;
• - спеціалізовані бухгалтерські програми;

Успішна реалізація наданих прав, обґрунтованість прийнятих керівниками різних рішень щільно пов'язані з тим, як повно вони забезпечені необхідною інформацією, тому що недостатність інформації може привести до прийняття неправильних рішень. Однак і надлишок інформації або її зайва деталізація перевантажують керівників, зменшують кількість і різноманітність проблем, які вони можуть ефективно вирішувати. Тому в кожному окремому випадку варто виявляти об'єктивно необхідний обсяг і характер інформації. Облік інформаційних факторів дозволяє якісно і кількісно обґрунтувати обраний варіант розподілу повноважень й відповідальності, встановити необхідні взаємозалежності між удосконаленням організаційної структури та раціоналізацією документообігу, виявити можливості й шляхи створення інтегрованих систем опрацювання даних.

Комплексна механізація й автоматизація процесу управління збільшує продуктивність праці в цій сфері в два й більше разів. Широкому впровадженню техніки заважають психологічні бар'єри, фінансові і ресурсні обмеження.

Вищий ступінь механізації та автоматизації є створення автоматизованої системи управління підприємством (АСУ).