< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Погляд

Це найбільш ефективний шлях передачі сугестивної енергії іншим людям. Спочатку він використовувався для придушення об'єкта впливу. З цією метою були розроблені методи виховання так званого "магнетичного погляду". Відомий "магнетизер" Т Майнгард (1908) вважав це могутньою зброєю індивідуального й групового впливу. Для оволодіння таким поглядом була створена спеціальна методична система, що складається з серії цілеспрямованих вправ по зосередженню. "Чим більша ваша сила концентрації, тим сильніша привабливість".

Пізніше, коли з'явилася потреба в передачі людям позитивної енергії, подібні методики були лібералізовані й дотепер широко використовуються при діловому спілкуванні.

Голос і мови

Ніщо так ефективно не переносить сугестивність від однієї людини до іншої, як голос і мова. За голосом люди поділяться натри категорії: "Одних можна слухати, інших не можна слухати, а третіх не можна не слухати". Саме ті, кого "не можна не слухати" досить легко передають іншим своєї позитивної енергії, а отже й свого реального іміджу. Це насамперед голос.

Голос,—це ми, наш вигляд і думки. Голос має такі властивості, як звучність і гучність, резонанс та тембр.

Якщо голос звучний - це свідчить про впевненість промовця в собі. Приглушений, а також ледь чутний голос говорить про зворотне. На шкалі звучності голосу міститься весь спектр упевненості людини, а отже, її образ для оточуючих. Враження від промовця залежить від якості голосового резонансу, тобто виявлення в голосі таких характеристик як сиплість, шипіння, "рокіт" тощо. Принижена особистість і підлегле становище в житті узгоджуються зі слабким резонансом. Владна натура, розвиваючи у своєму голосі металевий тембр, відрізняється сильним резонансом.

Тембр голосу - це його забарвлення. Воно надає голосу унікального звучання. Тому у світі немає двох голосів, що звучать однаково. За тембром люди добре розуміють, з якими намірами до них звертаються. Якщо голос звучить приємно, виразно, а гучність його відповідає умовам спілкування, то у співрозмовника створюється сприятливе враження від промовця й він прислухається до змісту його промови.

Оцінка голосу

Насамперед оцініть свій голос самі. Для цього приготуйте магнітофон, виберіть книгу, що сподобалася Вам, відкрийте її на будь-якій сторінці. Прочитайте на запис одну сторінку тексту, відтворіть його і оцініть свій голос за двома параметрами: "бажані риси" — небажані риси":

Бажані риси:

Небажані риси:

1. Приємне звучання

1. Неприємне звучання

2. Сила голосу

2. Слабкість голосу

3. Варіювання тональністю

3. Монотонність

4. Виразність звуків

4. Змішування звуків

5. Спокій

5. Нервозність

6. Почуття впевненості

6. Непевність

7. Розміреність

7. Крикливість

8. Дружелюбність

8. Командирський тон

9. Твердість

9. Плаксивість

10. Музикальність

10. Гугнявість

10. Співучасть

10. Повчальність

12. Плавність

12. Різкість

13. Дзюркіт

13. Хрипота

14. Досконалість дикції

14. Вади в дикції

15. Терплячість

15. Примхливість

Чи сподобався Вам голос? Чи сподобається він Вашим співрозмовникам? Щоб правильно відповісти на друге запитання, треба опитати 7-8 колег по роботі. Для цього роздайте їм картки і попрохайте їх визначити наявність у Вас (на їхню думку) позитивних і негативних характеристик голосу. Висновки зробіть самі.

Міміка й жести

Ступінь упевненості в собі, а також насиченість особистості позитивною енергією відображаються в ході, позі, міміці, жестах. У зв'язку з цим слід чітко уявляти, як і в якому ступені чванливі невербальні фактори сигналізують про якість вашого іміджу. Своєчасна корекція тут буде доречна.

Розглянуті вище ідеї дають можливість людині усвідомити свої психологічні ресурси й на їхній основі організувати свою поведінку, щоб у кращому світлі подати людям свій імідж. Однак є чимало людей, незадоволених своїм іміджем, які прагнуть змінити його.

Перебудова іміджу

Перебудова власного іміджу — це, по суті, зміна себе. Із педагогіки відомо, що для одержання відчутного результату тут потрібні значні зусилля. Насамперед думки. На думку відомого консультанта з менеджменту Джині Г. Скотт, розумові зусилля допомагають людині усвідомити зміни, які необхідно зробити, для здійснення яких треба вжити певних заходів.

Процес включення в роботу сили думки складається з трьох стадій:

  • 1. Визначення образу поводження, мислення і дій. Тут треба поставити собі запитання: "Як би я хотів змінитися?", "Бути більш сердечним і делікатним, більш чітко діяти, бути впевненим у своїх намірах і діях? Або поводитися якось інакше?"
  • 2. Складання уявного сценарію поводження в новій ролі. У цьому випадку необхідно, як учив К. Станіславський, подумки відпрацювати схему свого поводження в прийнятій ролі, "прожити" певні відрізки життя "нової людини", якою Ви захотіли стати за сценарієм.
  • 3. Перетворення прийнятого сценарію в життя. Це випробування обраної ролі на практиці. Наприклад, якщо за сценарієм треба являти до людей дружелюбність, то в спілкуванні зі своїми співробітниками треба поводитися відповідно до образу уважної й чуйної людини. Якщо сценарій пропонує проявляти рішучість, то в спілкуванні, особливо при прийнятті рішень, треба йти за шаблонною рішучістю.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >