Погляд
Це найбільш ефективний шлях передачі сугестивної енергії іншим людям. Спочатку він використовувався для придушення об'єкта впливу. З цією метою були розроблені методи виховання так званого "магнетичного погляду". Відомий "магнетизер" Т Майнгард (1908) вважав це могутньою зброєю індивідуального й групового впливу. Для оволодіння таким поглядом була створена спеціальна методична система, що складається з серії цілеспрямованих вправ по зосередженню. "Чим більша ваша сила концентрації, тим сильніша привабливість".
Пізніше, коли з'явилася потреба в передачі людям позитивної енергії, подібні методики були лібералізовані й дотепер широко використовуються при діловому спілкуванні.
Голос і мови
Ніщо так ефективно не переносить сугестивність від однієї людини до іншої, як голос і мова. За голосом люди поділяться натри категорії: "Одних можна слухати, інших не можна слухати, а третіх не можна не слухати". Саме ті, кого "не можна не слухати" досить легко передають іншим своєї позитивної енергії, а отже й свого реального іміджу. Це насамперед голос.
Голос,—це ми, наш вигляд і думки. Голос має такі властивості, як звучність і гучність, резонанс та тембр.
Якщо голос звучний - це свідчить про впевненість промовця в собі. Приглушений, а також ледь чутний голос говорить про зворотне. На шкалі звучності голосу міститься весь спектр упевненості людини, а отже, її образ для оточуючих. Враження від промовця залежить від якості голосового резонансу, тобто виявлення в голосі таких характеристик як сиплість, шипіння, "рокіт" тощо. Принижена особистість і підлегле становище в житті узгоджуються зі слабким резонансом. Владна натура, розвиваючи у своєму голосі металевий тембр, відрізняється сильним резонансом.
Тембр голосу - це його забарвлення. Воно надає голосу унікального звучання. Тому у світі немає двох голосів, що звучать однаково. За тембром люди добре розуміють, з якими намірами до них звертаються. Якщо голос звучить приємно, виразно, а гучність його відповідає умовам спілкування, то у співрозмовника створюється сприятливе враження від промовця й він прислухається до змісту його промови.
Оцінка голосу
Насамперед оцініть свій голос самі. Для цього приготуйте магнітофон, виберіть книгу, що сподобалася Вам, відкрийте її на будь-якій сторінці. Прочитайте на запис одну сторінку тексту, відтворіть його і оцініть свій голос за двома параметрами: "бажані риси" — небажані риси":
Бажані риси: |
Небажані риси: |
1. Приємне звучання |
1. Неприємне звучання |
2. Сила голосу |
2. Слабкість голосу |
3. Варіювання тональністю |
3. Монотонність |
4. Виразність звуків |
4. Змішування звуків |
5. Спокій |
5. Нервозність |
6. Почуття впевненості |
6. Непевність |
7. Розміреність |
7. Крикливість |
8. Дружелюбність |
8. Командирський тон |
9. Твердість |
9. Плаксивість |
10. Музикальність |
10. Гугнявість |
10. Співучасть |
10. Повчальність |
12. Плавність |
12. Різкість |
13. Дзюркіт |
13. Хрипота |
14. Досконалість дикції |
14. Вади в дикції |
15. Терплячість |
15. Примхливість |
Чи сподобався Вам голос? Чи сподобається він Вашим співрозмовникам? Щоб правильно відповісти на друге запитання, треба опитати 7-8 колег по роботі. Для цього роздайте їм картки і попрохайте їх визначити наявність у Вас (на їхню думку) позитивних і негативних характеристик голосу. Висновки зробіть самі.
Міміка й жести
Ступінь упевненості в собі, а також насиченість особистості позитивною енергією відображаються в ході, позі, міміці, жестах. У зв'язку з цим слід чітко уявляти, як і в якому ступені чванливі невербальні фактори сигналізують про якість вашого іміджу. Своєчасна корекція тут буде доречна.
Розглянуті вище ідеї дають можливість людині усвідомити свої психологічні ресурси й на їхній основі організувати свою поведінку, щоб у кращому світлі подати людям свій імідж. Однак є чимало людей, незадоволених своїм іміджем, які прагнуть змінити його.
Перебудова іміджу
Перебудова власного іміджу — це, по суті, зміна себе. Із педагогіки відомо, що для одержання відчутного результату тут потрібні значні зусилля. Насамперед думки. На думку відомого консультанта з менеджменту Джині Г. Скотт, розумові зусилля допомагають людині усвідомити зміни, які необхідно зробити, для здійснення яких треба вжити певних заходів.
Процес включення в роботу сили думки складається з трьох стадій:
- 1. Визначення образу поводження, мислення і дій. Тут треба поставити собі запитання: "Як би я хотів змінитися?", "Бути більш сердечним і делікатним, більш чітко діяти, бути впевненим у своїх намірах і діях? Або поводитися якось інакше?"
- 2. Складання уявного сценарію поводження в новій ролі. У цьому випадку необхідно, як учив К. Станіславський, подумки відпрацювати схему свого поводження в прийнятій ролі, "прожити" певні відрізки життя "нової людини", якою Ви захотіли стати за сценарієм.
- 3. Перетворення прийнятого сценарію в життя. Це випробування обраної ролі на практиці. Наприклад, якщо за сценарієм треба являти до людей дружелюбність, то в спілкуванні зі своїми співробітниками треба поводитися відповідно до образу уважної й чуйної людини. Якщо сценарій пропонує проявляти рішучість, то в спілкуванні, особливо при прийнятті рішень, треба йти за шаблонною рішучістю.