< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Дерево пізнання добра і зла

За біблійною легендою, перших людей, Адама і Єву, Бог оселив у раю, де їм не потрібно було турбуватися про житло, їжу, одяг. Вони мали все і жили у повній гармонії та радості. Єдине, що Бог їм суворо заборонив, — їсти плоди з дерева пізнання добра і зла, яке росло посеред райського саду. Проте диявол у подобі змія підмовив Єву скуштувати заборонений плід, і вона пригостила Адама. Це порушення було першим гріхом людей, за який Бог вигнав Адама і Єву з раю і прирік усіх їхніх нащадків на страждання.

У переносному значенні вислів "дерево пізнання добра і зла" вживають тоді, коли хочуть застерегти від скоєння гріха.

Дешево і сердито

Раніше слово "сердитий" мало значення, протилежне сучасному. Воно спільнокореневе зі словом "серце" і означає "дорогий", "хороший".

Отже, придбати дешево і сердито — це за незначну ціну мати потрібну річ. Синонім цього фразеологізму — "хитро, мудро і недорогим коштом".

Дзвонити в усі дзвони

Дзвони завжди були атрибутом переважно храмовим і корабельним: їх чіпляли на церковних дзвіницях і капітанських містках. Вони мають два основні призначення: слугують як сигнал сповіщення і як музичний інструмент. У храмах особливими ударами дзвонів скликали людей на ранкову чи вечірню службу, сповіщували про те, що в околиці хтось помер. На свята під час урочистих відправ дзвонарі виконували особливі мелодії на всіх дзвонах; вони мали відлякати злі сили і сповістити всьому світові про радість Божого свята. Церковні дзвони люди могли використати і з іншою метою: якщо в околиці траплялася пожежа, різким тривожним дзвоном скликали всіх людей допомогти її загасити. Сигнальну функцію виконував дзвін і на кораблях.

Нині фразеологізм "дзвонити в усі дзвони" означає широко розголошувати щось, розповідати усім про якусь подію.

Дим коромислом (стовпом)

У сиву давнину селяни будували хати без димарів. Дим із печі йшов прямісінько в хату і виходив або через "волокове" вікно, або через двері, що були відчинені в сіни. Ще тоді говорили: хто любить тепло, той і дим перетерпить. З часом дим почали виводити через димар над дахом. Залежно від погоди дим виходить "стовпом" (піднімається вгору), "волоком" (стелиться вниз) або "коромислом" (валить клубками і перевалюється дугою). Спостерігаючи за димом, передбачали погоду на найближчу добу. У переносному значенні фразеологізм "дим коромислом (стовпом)" означає шум, гамір, безладдя, колотнечу; інколи його вживають для характеристики інтенсивності роботи чи діяльності.

Дідька лисого

Дідьки — міфічні істоти, добрі або злі духи. За давньою українською легендою, колись ангели, що хотіли поставити себе нарівні з Богом, були покарані та скинуті з небес на землю. Ті, що впали на людське житло, стали хатніми дідьками — домовиками, на воду — водяниками, у ліс — лісовиками тощо. У народі їх вважали лисими. Донині збереглися вислови: "лисий біс", "лиса гора", "лисий чорт" та ін.

Фразеологізм "дідька лисого" вживають для повного заперечення — нізащо, ніколи, зовсім, абсолютно нічого.

Добрими намірами вимощена дорога в пекло

Англійський письменник Вальтер Скотт у романі"Ламмермурська наречена" приписав цей вираз богослову Джорджу Герберту, який в одній із книг писав: "Пекло повне добрих намірів і бажань". Значення цього виразу в тому, що від добрих намірів до добрих справ іще далеко, і людей, які мають добрі наміри, але не здійснюють їх, не можна вважати праведниками, тому вони потрапляють не в рай, а в пекло.

Цей фразеологізм вживають тоді, коли мають намір зробити щось, беруть на себе зобов'язання, які можуть не виконати.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >