< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ескулап

У пантеоні давньогрецьких богів за лікування відповідав Асклепій, син бога мистецтв Аполлона. Батько віддав його на виховання кентаврові Херону, від якого Асклепій навчився мистецтва лікування. Він досяг такої майстерності, що міг воскрешати мертвих. За це верховний бог Зевс убив його блискавкою. У латинській мові ім'я Асклепій набуло форми Ескулап. Тепер так іронічно називають лікарів.

Єгипетські кари

За біблійною легендою, ізраїльський народ багато років перебував у рабстві в Єгипті. Почувши стогони і благання євреїв, Бог послав пророка Мойсея, щоб він вивів свій народ із полону. Та фараон не захотів відпускати ізраїльтян, і тоді Бог вирішив налякати його десятьма карами: Він перетворив воду на кров, наслав нашестя жаб, комах, потім собачих мух, моровицю на худобу, запалення з наривами на єгиптян, град і грози, сарану, пітьму, що не прояснювалась кілька днів, смерть на всіх первістків у єгипетських родинах.

Фразеологічний зворот "єгипетські кари" вживають для опису великого нещастя. З цієї самої легенди походить і фразеологізм "єгипетська тьма", що означає непроглядну темряву.

Жереб кинуто

Так мовив римський полководець Юлій Цезар, коли переходив річку Рубікон (див. "перейти Рубікон"). Він сказав його латинською мовою: "alea ava jacta est", процитувавши рядки із комедії давньогрецького драматурга Менандра (342— 292 до н. е.), яка звучала так: "Буде кинуто жереб". Цезар розумів, що перехід через річку, яка була кордоном між Галлією та

Італією, фактично означав початок громадянської війни. Однак цією фразою підтвердив невідступність від своїх намірів. Фразеологізм "жереб кинуто" використовують, щоб наголосити на остаточності, незворотності рішення чи кроку.

Жива вода

Вода, за народним уявленням, буває чоловіча (дощова, снігова — "небесна" вода) і жіноча (кринична, джерельна, морська — "земна" вода). Небесна вода, поєднавшись із земною, запліднює землю. Пращури вважали воду священною, обожнювали її, освячували в церкві. Особливу силу має йорданська (водохрещенська), стрітенська, благовіщенська, купальська та непочата (взята з криниці перед світанком) вода — и. називали живою. Найчастіше вислів "жива вода" використовують у казках на позначення чарівної, цілющої води, що воскрешає і дає богатирську силу.

Жити на широку ногу

У XIV ст. в Західній Європі знатність визначалася довжиною черевика. Дворяни носили черевики завдовжки півтора фута (фут — міра довжини, що становить від 28,3 до 32,48 см), барони — два фути, а князі — два з половиною фута. Тобто багатії та аристократи носили взуття "на велику ногу". Пізніше, замість "жити на велику ногу", стали вживати фразеологізм "жити на широку ногу", тобто розкішно, багато, без жодних обмежень або на найвищому сучасному рівні.

Жовта преса

Цей вираз виник у США. Американський художник Річард Ауткоулту в 1895 р. помістив у декількох нью-йоркських газетах серію малюнків з гумористичним текстом: дитина в жовтій сорочечці висловлювала різні кумедні ідеї. Через деякий час інша американська газета розпочала друкувати серію аналогічних малюнків. Між ними виник спір за право першості на "жовтого хлопчика". Тоді редактор "New York Press" надрукував статтю у своєму журналі, в якій зневажливо назвав обидві газети-конкуренти "жовтою пресою". Фраза стала крилатою і тепер означає низькопробну, скандальну періодику, яка публікує дешеві сенсації.

Жуйку жувати

В одній із народних казок на біблійну тематику розповідається, що коли народився Ісус Христос і лежав у печері в яслах, то віл, якому ті ясла слугували годівницею, і стеблини з них не взяв. Ще й дихав на Немовля, щоб зігріти. А кінь, який стояв з іншого боку ясел, навпаки — тягнув звідти сіно, скільки міг. Отоді Божа Мати і сказала: "Будеш ти, добрий воле, завжди в Бога ситим, а ти, коню, — завжди голодним, хоч і матимеш їжі досхочу". І справдилися її слова: хоч би скільки кінь їв — завжди голодний, а віл, якщо й голодний, то завжди жуйку в роті жує. У переносному значенні вислів "жувати жуйку" означає нудно, настирливо повторювати те саме.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >