< Попер   ЗМІСТ   Наст >

З роси та води

Давні слов'яни на Івана Купала (7 липня) відзначали свято роси. Вони вірили, що на світанку цього дня роса має цілющі властивості, надає краси і здоров'я, тому нею вмивалися, промиваючи хворі очі, качалися в росі, вважаючи, що вона передає земну плодючість. Існує приказка: "Діти — то Божа роса". За народними прикметами, коли роса — то гарна погода, а коли немає — буде дощ. Часто молоко називають "Божою росою", бо воно живить, додає здоров'я.

Роса — єдина форма природної води, яка оживлює землю, робить її родючою, змиває все нечисте, хвороботворне і зле: недарма вогонь і воду використовували як засоби магічного очищення. Тому наші предки щиро бажали одне одному: "Будь багатим, як земля, а здоровим, як вода".

Вислів "з роси і води Вам" означає побажання доброго здоров'я, багатства, гарного врожаю.

Зустрічати хлібом-сіллю

Хліб і сіль в українців здавна були знаком чистоти і благородства намірів, гостинності. З хлібиною старости приходили сватати дівчину. Коли вперше бували в гостях, обов'язково дарували господарям хліб. Хлібосольними господарями називали людей, які вміли приймати гостей.

Із часів Київської Русі зберігся ритуал урочисто зустрічати хлібом-сіллю шанованих людей.

У сучасній мові фразеологізм "зустрічати хлібом-сіллю" набув символічного значення: зустрічати гостинно, урочисто, щиросердно.

Зустріч за круглим столом

Коріння цього фразеологізму сягає в глибину історії на півтори тисячі років.

За легендою, батько британського короля Артура створив лицарський орден Круглого Стола, до якого належали дванадцять найшляхетніших і найхоробріших лицарів. На радах і бенкетах вони сиділи за круглим столом, причому на кожній зустрічі лицарі пересувалися на одне місце за годинниковою стрілкою, щоб не склалося думки, ніби комусь король виявляє більше або менше шани. Кругла форма стола означала рівноправність, незалежність тих, хто за ним сидів.

Отже, зустріч за круглим столом — це зустріч на рівних правах, умова для обговорення чогось, переговори з приводу чогось.

Іду на ви

Про минуле Київської Русі можна довідатися з літописів — історичних зведень, у яких записи вели за роками. Окрім історичних фактів, у літописах міститься багато народних переказів, легенд, а також висловів відомих осіб. Збереглася й фраза київського князя Святослава "іду на ви", якою він оголошував війну ворогам. Князь не нападав зненацька, бо вважав це підлістю. Він посилав до свого противника гінця, якому велів переказати ці слова.

Тепер вислів "іду на ви" найчастіше вживають в іронічному, жартівливому значенні: виступати "війною".

Іван безрідний

Поява цього вислову зумовлена суспільно-історичними обставинами. За часів кріпаччини люди втікали з-під панського гніту. Коли вони наймалися на заробітки, то мусили приховувати своє ім'я, щоб не бути впійманими і поверненими панові. Тому втікачі називали себе Іванами безрідними, непам'ятущими. Пізніше так почали називати людей, які навмисне забували свій рід, країну. Це люди духовно вбогі, без принципів, традицій, переконань. У народі їх часто називають безбатченками або манкуртами.

Ім'я їм — легіон

Це біблійний фразеологізм. У Євангелії від Луки (8:30) розповідається, як Ісус Христос вийшов на берег і побачив чоловіка, що мав у своєму тілі бісів. Чоловік упав до Його ніг, демон його вустами благав, щоб Спаситель не мучив його, бо Ісус велів нечистому вийти з чоловіка. Тоді Христос запитав: "Як тебе на ім'я?". А той відповів: "Легіон ім'я моєї", багато-бо бісів було в тій людині. Вийшли демони з чоловіка і вселилися в стадо свиней, а ті кинулись із кручі і потонули.

У переносному значенні фразеологізм "ім'я їм — легіон" означає величезну кількість, надзвичайно багато.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >