< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Одним миром мазані

Миро — масляниста ароматична речовина, якою під час церковного обряду помазання священик змащує лоби прихожан. Про людей, котрих об'єднує спільна риса (частіше негативна), іронічно кажуть, що вони одним миром мазані.

Олімпійський спокій

Олімп — це гора в Греції, яку в давнину вважали священною. Греки вірили, що на ній живуть боги, котрих називали олімпійцями. Вони могли гніватися, і тоді говорили: олімпійські громи лунають. Боги панували над світом, нікого не боялися і нікому не підкорялися, завжди стояли над повсякденними турботами і тому відзначалися стриманістю, незворушним, величним спокоєм.

Фразеологізм "олімпійський спокій" відомий у двох значеннях: так кажуть про представників влади, які байдужі до людських турбот; а також про непорушну велич, непохитний спокій і самовладання.

Опудало горохове

Здавна селяни, щоб відлякати птахів, виставляли на полях опудала — фігури людей, зроблені зі збитих навхрест рейок і вдягнені в лахміття. У такий спосіб захищали врожай кукурудзи, соняха, квасолі. Однак у фразеологізмі прижилося тільки горохове опудало. Так називають людину, одягнену безглуздо, кумедно, без смаку.

Осідлати Пегаса

Фразеологізм має античне походження. Пегас — чарівний крилатий кінь. Стародавній міф розповідає, що Пегас злетів на Олімп, де приносив Зевсові грім і блискавку. У III тис. до н. е. александрійські поети створили легенду про Пегаса як про коня поетів. Якось музи співали так гарно, що вся природа слухала їх у заціпенінні, а гора Гелікон від захоплення почала швидко рости і досягла аж до неба. Тоді олімпійські боги наказали Пегасу повернути гору назад. Кінь ударив по ній копитом, утоптавши в землю, а на місці удару забило джерело Гіппокрена. Кожен, хто пив воду з цього дивовижного джерела, раптом починав говорити віршами. Відтоді Пегас і став конем муз, а пізніше поетів. Фразеологізм "осідлати Пегаса" означає стати поетом.

Останній із могікан

Могікани — це індіанське плем'я Північної Америки. Європейські колонізатори, що припливли освоювати новий континент, виселяли їх з обжитої землі на території сучасних штатів Нью-Йорка, Пенсільванії, Огайо та ін. Індіанці, серед них і могікани, вели тривалу тяжку боротьбу із загарбниками. Та сили були нерівні. Американський письменник Дж.-Ф. Купер (1789— 1851) присвятив цій події роман "Останній із могікан", у якому повідав про непросту долю останнього представника славетного племені. Завдяки популярності роману його назва поширилася і набула узагальненого значення.

Фразеологізм "останній із могікан" означає останнього представника будь-якої групи людей, роду, народності.

Ось де собака заритий

Існує багато пояснень цього фразеологізму. Давньогрецький письменник Плутарх в одному зі своїх творів розповів про собачу вірність. Пес, доганяючи господаря, який плив на кораблі, загинув від надмірної перевтоми і повного знесилення. Вдячний хазяїн закопав його на острові Саламін. Могилу героїчного пса, за народними переказами, багато століть показували всім, хто цікавився цією легендою.

Відтоді фразеологізм "ось де собака заритий" уживають у багатьох мовах у значенні: ось у чому головна причина, ось де захована ця таємниця.

Пальма першості

У давній Греції існував звичай нагороджувати переможця у змаганнях пальмовою гілкою — атрибутом богині перемоги Ніки. Античний вислів "пальма першості" став символом переваги в чомусь.

Панацея від усіх хвороб

У давньогрецькій міфології Панацея — богиня зцілення, донька бога лікарювання Ескулапа. Середньовічні алхіміки намагалися знайти універсальні ліки, які допомагали б від усіх хвороб, тому й назвали його ім'ям богині-цілительки. Нині словом "панацея" називають засіб не тільки від недуг, а й від усіх проблем.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >